Анотація до роботи:

Григор’єва М.Є. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2007.

Дисертація присвячена проблемам звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям . Розглядаються загальні питання механізму правового регулювання такого звільнення, досліджуються його передумова, підстава та кримінально-правові наслідки. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Ключові слова: дійове каяття, звільнення від кримінальної відповідальності, післязлочинна поведінка, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків, усунення шкоди.

У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання - сформульовані теоретично обґрунтовані висновки щодо поняття дійового каяття, а також передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, які мають теоретичне та прикладне значення, а саме:

1. Позитивність післязлочинної поведінки особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з її дійовим каяттям, полягає в тому, що вона втрачає суспільну небезпечність, оскільки повністю визнає свою вину, сприяє повноті, всебічності дослідження обставин справи в ході дізнання, попереднього слідства і судового розгляду, загладжує наслідки вчиненого злочину.

2. Наявність в КК України ст. 45 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за своєю сутністю виконує стимулюючу функцію. Одним із засобів стимулювання позитивної післязлочинної поведінки винного є урахування визначених законодавцем форм такої поведінки і надання цій особі, яка діє у вказаних законодавцем межах, певних заохочень (пільг) при вирішенні питання про кримінальну відповідальність і призначення покарання. Підстави і порядок надання цих пільг строго регламентований у КК.

3. Значення дійового каяття як підстави звільнення від кримінальної відповідальності полягає в можливості досягнення при цьому цілей покарання.

4. Дійове каяття як підстава звільнення від кримінальної відповідальності – це позитивна післязлочинна поведінка особи, яка свідчить про засудження нею своєї попередньої злочинної поведінки і загладжування шкоди, заподіяної злочином, що тягне юридичні наслідки у вигляді звільнення особи від кримінальної відповідальності.

5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відноситься до обов'язкового, безумовного і остаточного виду звільнення від кримінальної відповідальності.

6. Необхідно відрізняти передумову звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям – вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості; підставу звільнення від кримінальної відповідальності – післязлочинний юридичний факт, який змінює зміст кримінально-правового відношення, а саме дійове каяття; і умови звільнення від кримінальної відповідальності – вимоги до подальшої поведінки особи після прийняття рішення про її звільнення, від якого залежить остаточність такого звільнення.

7. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, яка міститься в ст. 45 КК, складається з трьох елементів: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Тільки наявність всіх трьох елементів і дає підставу для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Перелік поіменованих, тобто окремо названих у ст.45 КК елементів підстави звільнення від кримінальної відповідальності, є вичерпним, оскільки охоплює всі складові частини дійового каяття, враховані законодавцем.

8. З урахуванням проведеного аналізу ст. 45 КК могла б бути викладена в такій редакції:

«1. Звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо вона з'явилася з повинною, сприяла розкриттю злочину та загладила шкоду, заподіяну злочином.

2. Не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особа, яка раніше була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 45 цього Кодексу, якщо з дня набрання законної сили постанови (ухвали) суду про припинення провадження у справі не закінчилися строки давності, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 49 цього Кодексу».

Публікації автора:

1. Григорьева М.Е. Уголовно-правовые средства освобождения лица от уголовной ответственности в связи с деятельным раскаянием // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 66. – С. 175-182.

2. Григор’єва М.Є. Щире каяття як складовий елемент підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – Х.: Харків. нац. унів. внутр. справ, 2006. – Вип. 33. – С. 196-201.

3. Григор’єва М.Є. Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди як самостійні елементи підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - №8. – С.141-144.

4. Григор’єва М.Є. Механізм правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку з дійовим каяттям // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав та основних свобод людини): Тези доп. та наук. повідом. наук.-практ. конф. молод. учених / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 138-140.

5. Григор’єва М.Є. Звільнення від кримінальної відповідальності у злочинах проти особистої волі людини у зв’язку з дійовим каяттям // Злочини проти особистої волі людини: Зб. мат. міжн. наук.-практ. сем. (м. Харків, 19-20 вересня 2000 р. ) / За ред.: В.В. Сташиса та ін. – Х.: «Книжкове видавництво «Лествиця Марії», 2002. – С. 141-143.

6. Григор’єва М.Є. Співвідношення підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 45 та ч. 4 ст. 212 КК України // Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. Мат. наук.-практ. конф. / Ред. кол.: В.В. Сташис та ін. – Х.: „Кроссроуд”, 2006. – С. 31-33.