Анотація до роботи:

Богданович Р.П. Зміни форм магнію дерново-підзолистого ґрунту Лівобережного Полісся залежно від систем удобрення ярої пшениці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 агрогрунтознавство і агрофізика. – Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню вмісту, поведінки та фракційного розподілу кальцію та магнію в грунті, надходження їх в рослини, зміні фізико-хімічних та агрохімічних показників залежно від систем удобрення, встановленню зв’язків різних форм магнію з фізико-хімічними властивостями та показниками поживного режиму дерново-підзолистого грунту, а також визначення ефективності магнієвих добрив в умовах Лівобережного низинного Полісся.

Тривале (20-річне) застосування органічної та органо-мінеральної традиційної систем удобрення сприяє поліпшенню фізико-хімічних і агрохімічних властивостей, підвищенню вмісту та запасу рухомих і обмінних форм кальцію та магнію, ступеня насичення ГВК цими елементами, звуженню співвідношення Са:Мg в дерново-підзолистому супіщаному грунті, зменшенню негативного балансу обмінних катіонів, що в цілому сприяє поліпшенню родючості грунту та підвищенню продуктивності ярої пшениці.

Внесення магнієвих добрив підвищувало вміст магнію в рослинах в період вегетації пшениці ярої, а також сприяло нагромадженню загального азоту, фосфору та магнію в зерні. При цьому поліпшувалось магнієве живлення рослин та ефективність добрив, що забезпечувало отримання високих врожаїв із добрими якісними показниками зерна.

1. Систематичне застосування в зерно-картопляній сівозміні різних систем удобрення призводить до істотних змін фізико-хімічних та агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту, що відображається на вмісті, запасі, балансі, співвідношенні та фракційному розподілі кальцію та магнію в грунті. Найменший вплив спостерігається щодо водорозчинних фракцій, кількість яких приблизно однакова при різних системах удобрення. Співвідношення між водорозчинними формами кальцію та магнію при різних системах удобрення приблизно однакове: в орному шарі – 3:1, в підорному – 2,8:1.

2. Вміст рухомого магнію, залежно від систем удобрення, коливається в межах 3,4-4,6 мг/100 г ґрунту (шар 0-20 см), що є нижче критичного рівня. Мінеральні добрива сприяють зменшенню рухомих форм кальцію на 3-9 та магнію на 13-15 %, а органічні, навпаки, підвищують їх вміст на 8-13 % відносно контролю. Систематичне застосування мінеральних добрив (N₆₈P₆₈K₉₀) зменшує кількість рухомих сполук магнію і, як наслідок, співвідношення зростає до 6,1:1 (0-20 см) та 6,5:1 в шарі 20-40 см, що має негативне значення для родючості грунтів.

3. Застосування органічної системи удобрення позитивно впливає як на вміст, так і запас обмінних катіонів в дерново-підзолистому ґрунті. Вміст обмінного кальцію в середньому за вегетацію на 17 і 19 % вище ніж на контролі, а кількість обмінного магнію зростає відповідно в 1,7 (шар 0-20 см) і 1,5 рази (20-40 см). Запас цих елементів в шарі ґрунту 0-40 см також збільшується в 1,2 та 1,6 рази, а ступінь насичення ГВК обмінним магнієм і кальцієм зростає на 3-6%. Співвідношення між сполуками кальцію та магнію зростає в такому ряду форм: водорозчинні < обмінні < рухомі.

4. Мінеральні та органічні добрива позитивно впливають на поживний режим ґрунту. Зокрема, під дією органо-мінеральної системи удобрення (гній, 10 т/га + N₆₈P₆₈K₉₀) підвищується вміст мінеральних сполук азоту в 2,4 рази, рухомих фосфатів на 58 %, рухомої та обмінної форм калію в 2,2 і 1,9 рази. Мінеральна система (N₆₈P₆₈K₉₀), протягом вегетації ярої пшениці, збільшує амплітуду коливання вмісту нітратного азоту в 1,8, рухомих і обмінних сполук калію в 2,2 та 2,3 рази.

5. Встановлено, що тіснота зв’язку показників родючості дерново-підзолистого грунту з формами магнію зростає в такому ряду: магній водорозчинний < магній обмінний < магній рухомий. Рівень впливу показників ґрунту на вміст рухомого магнію зростає в ряду: магній водорозчинний < кальцій водорозчинний < калій водорозчинний < рухомі фосфати < нітратний азот < калій рухомий < калій обмінний < амонійний азот < магній обмінний < сума ввібраних основ < рН_H2O = рН_KCl < кальцій рухомий < гідролітична кислотність < кальцій обмінний.

6. Під впливом магнієвих добрив в зерні ярої пшениці підвищується кількість загального азоту на 4,5-9,8, фосфору на 1,2-3,6 %. Вміст магнію в рослинах пшениці ярої підвищується при всіх системах удобрення в період вегетації на 8,3-16,7 та в зерні на 10,0-14,3 %, а також зростає амплітуда коливання його вмісту на 4,0-20,8 %.

7. Встановлено, що рівень впливу показників родючості грунту на вміст магнію в рослинах пшениці ярої змінюється протягом вегетації та зменшується в такому ряду фаз росту та розвитку: кущення > трубкування > колосіння. За тіснотою зв’язку в фазу кущення вони розміщуються в такий ряд: рухомі фосфати < водорозчинний кальцій < рухомий калій < водорозчинний магній < обмінний калій < водорозчинний калій < нітратний азот < амонійний азот < рН_KCl < рухомий магній < рН_H2O < гідролітична кислотність < обмінний кальцій < рухомий кальцій < сума ввібраних основ < обмінний магній.

8. Під впливом систематичного удобрення врожай пшениці ярої на дерново-підзолистих ґрунтах зростає на 7,1-14,1 ц/га. Найвища продуктивність спостерігалась на фоні органо-мінеральної системи удобрення (гній, 10 т/га + N₆₈P₆₈K₉₀) – 36 ц/га, що вище контролю на 14,1 ц/га. Магнієві добрива додатково підвищують врожайність зерна ярої пшениці на 2,0-5,9 ц/га. Найбільший приріст спостерігається на фоні мінеральних добрив (N₆₈P₆₈K₉₀+Mg₄₀) – 5,9 ц/га, а найвищий врожай зерна досягається поєднанням внесення магнієвих, органічних і мінеральних добрив (гній, 10 т/га + N₆₈P₆₈K₉₀+Mg₄₀) – 38,7 ц/га, що вище контролю на 16,8 ц/га.

9. Встановлено позитивний вплив внесення мінеральних та органічних добрив на якісні показники зерна ярої пшениці. Зокрема, при використанні органо-мінеральної системи удобрення (гній, 10 т/га + N₆₈P₆₈K₉₀) вміст білку та клейковини підвищується відповідно на 17 і 16 %. Магній на фоні мінеральних добрив забезпечив приріст білку та клейковини на 13 %. При сумісному його використанні з органо-мінеральною системою удобрення отриманий максимальний вміст білку – 16,2 і клейковини – 34,5 %.

10. Аналіз економічних і енергетичних показників вирощування пшениці ярої на дерново-підзолистих грунтах при різних системах удобрення показав, що найбільш економічно та енергетично вигідним є використання післядії гною. При такій системі удобрення спостерігалось найнижче значення собівартості зерна – 14 грн/ц, витрат енергії на 1 ц продукції – 418 МДж, максимальний чистий прибуток – 1145 грн/га, найвищий рівень рентабельності – 257 % та коефіцієнт енергетичної ефективності – 3,93. Магній на фоні мінеральних добрив (N₆₈P₆₈K₉₀+Mg₄₀) підвищує собівартість продукції та витрати енергії, але поряд з цим сприяє зростанню чистого прибутку на 220 грн/га, рівня рентабельності на 8, виходу енергії на 16,9 та коефіцієнту енергетичної ефективності на 8 %.

Публікації автора:

1. Богданович Р.П. Баланс кальцію та магнію в дерново-підзолистому ґрунті при різних системах застосування органічних і мінеральних добрив // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. – К., 2000. – Спец. вип. 32. – С. 344-348.

2. Богданович Р.П. Вплив довгострокового застосування добрив на агрохімічні і фізико-хімічні показники дерново-підзолистого ґрунту // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. – К., 2002. – Вип. 40. – С. 88-91.

3. Богданович Р.П., Шовгун О.О. Вплив магнієвих добрив на врожайність та якість зерна ярої пшениці на дерново-підзолистому грунті в умовах Лівобережного низинного Полісся // Вісник ХНАУ. – 2002. – № 2. – 163-168. (польові та лабораторні дослідження, узагальнення результатів, підготовка до друку, особистий внесок здобувача складає 85 %).

4. Богданович Р.П. Дослідження кореляційних зв’язків форм магнію дерново-підзолистого грунту // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 9. – С. 87-88.

5. Богданович Р.П. Форми магнію дерново-підзолистого ґрунту // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 2. – С. 79-81.

6. Богданович Р.П. Вплив магнієвих добрив на врожайність ярої пшениці на дерново-підзолистому грунті // Агрохімія і грунтознавство: Міжвідомчий тематич. наук. зб. до VI з’їзду УТГА (1-5 липня, 2002 р., м. Умань). – Харків, 2002. – Кн. 3. – С. 174-175.