Покопцева Любов Анатоліївна. Зберігання посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України : Дис... канд. наук: 06.01.15 - 2009.
Анотація до роботи:
Покопцева Л.А. Зберігання посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.15 – первинна обробка продуктів рослинництва. – Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена зберіганню посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України. Встановлено, що підвищена вологість насіння призводить до інтенсифікації дихання, що сприяє підвищенню температури насіннєвої маси і, відповідно, потребує додаткових енерговитрат на вентилювання. Висока інтенсивність процесів пероксидації ліпідів протягом перших шести місяців зберігання, особливо насіння соняшнику підвищеної вологості, призводить до витрачання тканинних антиоксидантів, наслідком чого є зниження якості насіння і продуктів його переробки.
Обробка насіння соняшнику дистинолом в концентрації 0,25 % перед закладанням на зберігання не впливає на процеси гідролітичного розпаду і перекисного окиснення ліпідів при зберіганні протягом десяти місяців, але має позитивний вплив на посівні якості насіння.
Обробка посівного матеріалу соняшнику дистинолом у концентраціях 0,25 і 0,5 % сприяє одержанню більш високоякісного насіння соняшнику, яке характеризується зниженим вмістом вільних жирних кислот і продуктів їх пероксидації та підвищеним вмістом низькомолекулярних біоантиоксидантів, особливо фосфоліпідів, а також підвищеною активністю ферментів антиоксидантного захисту ліпідів. При зберіганні такого насіння гальмуються процеси гідролітичного і оксидаційного розпаду ліпідів, що дозволяє подовжити термін його зберігання.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в обґрунтуванні підвищення посівних і технологічних властивостей насіння сортів соняшнику залежно від їх біологічних особливостей та способів обробки перед закладанням на зберігання.
При закладанні на зберігання насіння соняшнику з вологістю 10–11% інтенсивність його дихання в 10–20 разів більша, порівняно з цим показником у насіння зі стандартною вологістю (7 %). Обробка насіння перед закладанням на зберігання антиоксидантним препаратом дистинол знижує інтенсивність його дихання в 1,7 раза, зменшує тепловиділення насіннєвою масою в 1,7 раза та енерговитрати на вентиляцію сховища в 1,4 раза. За дії дистинолу енергія проростання насіння збільшується на 7,3–10,7 % (абс.), а схожість – на 5,7–6,0 %, порівняно з контролем.
При зберіганні насіння соняшнику з підвищеною вологістю відмічено більш інтенсивне зростання кислотного числа олії, порівняно з насінням стандартної вологості. Набільшим вмістом вільних жирних кислот характеризується насіння сорту Прометей, а найменшим – насіння сорту Лідер. Обробка насіння соняшнику дистинолом перед закладанням на зберігання суттєво не впливає на процеси гідролітичного розпаду ліпідів.
Серед ранньостиглих сортів соняшнику найменшу стійкість до пероксидації мало насіння сорту Прометей. Середнє значення вмісту малонового діальдегіду протягом 10 місяців зберігання цього насіння становило 137,2 нмоль/г сух.реч. (Сv=48 %), проти 85,8 нмоль/г сух.реч. – для насіння сорту Роднік (Сv=41 %). Серед середньостиглих сортів найбільшою стійкістю до пероксидації характеризувалось насіння сорту Лідер. Середнє значення вмісту МДА протягом 10 місяців зберігання цього насіння становило 106,1 нмоль/г сух.реч. (Сv=46 %) проти 146,2 нмоль/г сух.реч. для сорту Запорізький кондитерський (Сv=64 %). Насіння соняшнику з високим вмістом малонового діальдегіду не придатне для тривалого зберігання.
При зберіганні насіння соняшнику стабілізація процесів пероксидації ліпідів відбувається за рахунок витрачання тканинних антиоксидантів, переважно каротиноїдів – для сорту Прометей, вітаміну Е – для сорту Запорізький кондитерський і рівною мірою каротиноїдів і вітаміну Е для сортів Лідер і Роднік, що обумовлює найбільшу придатність насіння цих сортів до тривалого зберігання. Активність антиоксидантних ферментів у період спокою насіння знижена, а тому істотного впливу на фізіолого-біохімічні реакції вони не виявляють і на зміну його якості практично не впливають.
Обробка насіннєвого матеріалу соняшнику перед закладанням на зберігання розчином дистинолу стимулює процеси дозрівання сім’янки і сприяє зменшенню у вирощеному насінні вмісту вільних жирних кислот (на 20,8–33,3 %) і збільшенню вмісту олії (на 0,5–4,6 %). При зберіганні такого насіння процеси гідролітичного розпаду ліпідів уповільнюються, що дає змогу подовжити термін його зберігання понад 10 місяців. Найбільшу ефективність дистинол виявляє в концентрації 0,25 %.
Використання дистинолу для обробки насіннєвого матеріалу соняшнику стабілізує процеси пероксидації у період формування і дозрівання сім’янки, що дозволяє отримати насіння, яке характеризується зниженим вмістом продуктів пероксидації ліпідів: пероксидів – у 2,8 раза, малонового діальдегіду – на 21,9–24,5 %, порівняно з контролем. Після 10 місяців зберігання такого насіння вміст малонового діальдегіду був достовірно нижчий відносно контролю на 36,4–48,2 %.
Обробка посівного матеріалу дистинолом сприяє накопиченню в сім’янці низькомолекулярних тканинних антиоксидантів, особливо фосфоліпідів (в 1,2–1,8 раза), гальмує процеси їх розпаду при зберіганні насіння, що забезпечує отримання продукції з підвищеними антиоксидантними властивостями навіть після тривалого зберігання.
Дистинол стимулює активність ферментів антиоксидантного захисту при формуванні сім’янки і стабілізує її при зберіганні насіння, що є додатковим фактором зниження інтенсивності оксидаційного розпаду ліпідів. При зберіганні насіння соняшнику, вирощеного з використанням дистинолу, гальмуються процеси гідролітичного і оксидаційного розпаду ліпідів, що дозволяє подовжити строки його зберігання.
Використання дистинолу для обробки посівного матеріалу підвищує урожайність соняшнику на 2,1–2,5 ц/га, вихід олії з отриманого насіння після 10 місяців зберігання на 0,97–1,21 ц/га та підвищує якість олії і її біологічну цінність. Це забезпечує чистий прибуток 285,19–359,85 грн/га, збільшує рівень рентабельності на 12,8–16,1 % та підвищує коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування і зберігання насіння з 3,1–3,6 до 3,6–4,0 залежно від сорту.
