Анотація до роботи:

Шатковська А.О. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2006.

У дисертаційній роботі досліджено об’єктивні передумови та причини виникнення міжнародних фінансових організацій та посилення їх впливу на економіку країн світу і, зокрема, України на сучасному етапі.

Виявлено основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, класифіковано форми співробітництва залежно від інтересів суб’єктів співробітництва. Проведено аналіз досвіду реалізації проектів міжнародних фінансових організацій в Україні, досліджено їх особливості.

Визначено основні напрямки розвитку співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями та надано пропозиції в межах кожного з цих напрямків. Розроблено методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації проектів, які фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій в Україні.

Після набуття Україною державності та вступу до основних МФО перед нею постали теоретичні та практичні проблеми організації співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. На сьогодні Україна є членом таких МФО, як: Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Чорноморський банк торгівлі та розвитку, з якими нагромаджено певний досвід співробітництва. Формуються взаємовідносини з Північним інвестиційним банком та Європейським інвестиційним банком. У зв’язку з виникненням таких взаємовідносин та необхідністю їх удосконалення автором були визначені мета і завдання дисертації. Результати дослідження дають змогу сформулювати такі висновки та пропозиції.

1. Взаємовідносини України та МФО формувалися передусім на базі економічних, політичних та соціальних інтересів суб’єктів такого співробітництва. Залежно від цих інтересів можна класифікувати основні форми співробітництва між Україною та МФО, зокрема, з боку України це: забезпечення національних інтересів держави як рівноправного учасника в системі міжнародного поділу праці та суб’єкта глобальних економічних і фінансових ринків; отримання нових виробничих технологій, інвестицій, інформації та безпосередньої фінансової допомоги; з боку міжнародних фінансових організацій: розробка та реалізація проектів макроекономічної стабілізації, структурних економічних перетворень, проектів екологічного характеру та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; моніторинг соціально-економічних і політичних процесів в Україні; надання рекомендацій обов’язкового характеру; а також надання технічної допомоги.

2. У сучасних умовах посилився вплив МФО на економіку країн світу, зокрема, України. Основними передумовами посилення такого впливу стали поглиблення міжнародної економічної інтеграції, глобалізація економічних та фінансових ринків, глобальна інформатизація, наростання економічного домінування транснаціональних корпорацій, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів.

3. Міжнародні фінансові організації класифікуються за повноваженнями та компетенцією, характером набуття членства, учасниками та функціями, зокрема, існують МФО загальної чи спеціальної компетенції; з відкритим та закритим членством; координаційного типу, з окремими наддержавними повноваженнями та наддержавні; глобальні та регіональні. Основними МФО глобального характеру є Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Банк міжнародних розрахунків, а регіонального характеру – Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Чорноморський банк торгівлі і розвитку, Міжнародний інвестиційний банк, Міжамериканський банк розвитку, Міжамериканська інвестиційна корпорація, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та ін. Функціями МФО є такі: регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин; нагляд за станом міжнародної валютної системи; сприяння макроекономічній стабілізації та структурній перебудові реального сектору економіки, поширенню досвіду трансформаційних перетворень у країнах з перехідною економікою; моніторинг розвитку економіки країн-членів та виконання ними зобов’язань перед МФО.

4. В процесі співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями виник комплекс системних проблем, зокрема таких:

неповне врахування регіональних та національних особливостей, етапів розвитку країни;

об’єктивний незбіг національних інтересів та інтересів розвинутих країн, які є членами міжнародних фінансових організацій та в них домінують, оскільки перебувають на іншому етапі розвитку;

неготовність країни до ефективного співробітництва в рамках міжнародних фінансових організацій: відсутність належним чином підготовлених кадрів, недосконала внутрішня політика, непослідовність в діях;

об’єктивно існуюча нерівноправність у стосунках, характерна для взаємовідносин МФО та їх нових членів, що є результатом недостатньо високого рівня розвитку економіки цих країн, їх слабкою позицією у світі; зазначене дозволяє нав’язувати Україні такі форми співробітництв, які не завжди відповідають національним інтересам.

5. Найбільш важливими, з точки зору стратегії соціально-економічного розвитку України, є системні проекти. Основними системними проектами були такі: Системна трансформаційна позика, три позики “стенд-бай”, Механізм розширеного фінансування, Реабілітаційна та Інституційна позики, дві Програмні системні позики. Особливістю цих проектів є досить жорсткі і не завжди виправдані вимоги, обов’язкові для отримання чергового траншу. Інвестиційні проекти та проекти технічної допомоги, що фінансуються коштами МБРР, ЄБРР та ЧБТР, реалізуються переважно в енергетиці, транспортному та фінансовому секторі та у сфері екології.

6. Існує об’єктивна потреба в удосконаленні практики співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями. Основними напрямами розвитку співробітництва України з МФО є підвищення статусу України як суб’єкта міжнародних фінансових відносин; посилення захисту економічних інтересів України та її національної безпеки при прийнятті рішень про залучення фінансових ресурсів; удосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО.

7. Потреби підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних фінансових відносин обумовлюють необхідність, зокрема, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; активної участі України у щорічних консультаціях з питань макроекономічної політики, у формуванні нових завдань, напрямків діяльності МФО та вдосконаленні процедур та принципів їх роботи; розширення представництва України в МФО; використання досвіду МФО щодо проведення економічних реформ; зосередження ресурсів фінансової допомоги МФО для підтримки стратегічно важливих для економічного розвитку загальнодержавних та галузевих програм, якими на сьогодні є проведення податкової та земельної реформ, реформи житлово-комунального господарства, енергозбереження, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування.

8. Важливим напрямком розвитку співробітництва України з МФО є посилення захисту економічних інтересів нашої держави в процесі такого співробітництва. З цією метою доцільно запровадити процедуру здійснення обов’язкової оцінки можливих наслідків залучення коштів МФО на тих чи інших умовах; удосконалити процедури аналізу меморандумів, що підлягають підписанню, на предмет їх відповідності соціально-економічній стратегії розвитку держави, особливостям соціально-економічної ситуації в Україні; покращити управління зовнішнім боргом, зокрема, в частині мінімізації валютних ризиків, що виникають у процесі погашення боргу перед МФО; поступово переносити взаємовідносини з МФО у безкредитну площину.

9. З метою вдосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО, необхідно: спростити процедури погодження інвестиційних проектів в органах державної влади; відмовитися від подвійного і неузгодженого характеру звітності щодо ходу реалізації проектів; створити систему підготовки фахівців груп управління проектами та представників органів виконавчої влади, що задіяні в їх реалізації; налагодити інформування підприємств та організацій, які можуть бути потенційними учасниками проектів, щодо процедур отримання фінансування від МФО; створити та впровадити автоматизовану інформаційну систему для забезпечення супроводження проектів МФО та контролю за їх виконанням, оцінки ефективності позичкових коштів; удосконалити порядок надання гарантій під інвестиційні проекти, зокрема, визначити порядок надання гарантій фінансово неспроможним підприємствам державної та комунальної форм власності; забезпечити комплексне використання різних видів технічної допомоги при підготовці інвестиційних проектів.

10. Проведений аналіз відносин України з МФО виявив ряд теоретичних та практичних проблем, розв’язання яких виходить за межі даного дисертаційного дослідження і потребує додаткових розробок, зокрема, необхідним є дослідження існуючих можливостей підвищення ефективності інвестиційних проектів, що здійснюються МФО в Україні, а також розроблення методики та показників її оцінки; потребують подальших обґрунтувань шляхи забезпечення рівноправного характеру взаємовідносин України з МФО та мінімізації втрат економіки України, національних товаровиробників у процесі підготовки вступу України до СОТ.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Мар’янович Г.О. Міжнародні економічні організації: Проблеми інтеграції України в міжнародне економічне співтовариство // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 1 (16). – С. 49–56.

2. Мар’янович Г.О. Проекти, що здійснюються в Україні з використанням коштів міжнародних фінансових організацій // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 2 (17). – С. 96–102.

3. Мар’янович Г.О. Механізм підготовки та реалізації проектів із залученням коштів міжнародних фінансових організацій на прикладі МБРР // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 4 (19). – С. 69–75.

4. Шатковська А.О. Роль міжнародних фінансових організацій в умовах глобалізації світової економіки // Наукові праці НДФІ. – 2005. – № 4 (33). – С. 174–181.

5. Шатковська А.О. Членство України в міжнародних фінансових організаціях: основні форми співробітництва // Економіка АПК. – 2006. – № 1. – С. 81–87.

в інших виданнях:

6. Мар’янович Г.О. Основні напрямки співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями // Наук.-теорет. конф. “Проблеми розвитку фінансової системи України”, Київ (22–23 квітня 2002 р.). – К.: НДФІ, 2002. – С. 193-197.

7. Шатковська Г.О. Підготовка та реалізація проектів, що фінансуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку // Наук.-теорет. конф. “Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів”, Київ (10-11 квітня 2003 р.) – К.: НДФІ, 2003. – С. 371-375.

8. Шатковская А.О. Роль международных финансовых организаций в урегулировании финансовых кризисов в развивающихся странах // Теория и практика управления. – 2005. – № 6 (23). – С. 7–13.

9. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку: Монографія / О.С. Власюк, Т.В. Дерюгіна, І.В. Запатріна та ін. / За заг. ред. О.Ю. Кучеренка, І.В. Запатріної. – К.: Вид-во “ВІП”, 2006. – С. 109–122, C. 264–270, C. 481–493.