У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у вивченні впливу урбанізації на структурно-функціональні характеристики угруповань птахів, виявлено і проаналізовано особливості видової та просторової структур урбоорнітоугруповань, проведена оцінка екологічної стабільності угруповань птахів в урбосередовищі, зроблені прогнози щодо напрямку формування орнітоугруповань Ужгорода в часі, подані рекомендації для здійснення контролю і регуляції цього процесу у бажаному руслі. 1. Під впливом факторів урбанізації структурно-функціональна організація міських орнітоугруповань набуває характерних рис, які виражені специфічними особливостями видової та просторової структур, домінуючою функціональною роллю в угрупованнях окремих видів птахів та незначною – багатьох інших птахів міста. 2. На основі ландшафтного принципу в Ужгороді виділено орнітоугруповання центру міста, старих забудов, новобудов, індивідуальних забудов, прирічкового біотопу, парку та лісопарку. Видове багатство та щільність населення птахів в умовах міста знаходяться у прямій залежності від структурної різнорідності досліджуваного біотопу: характеру, віку та площі рослинних насаджень; віку і типу міських забудов та ступеня урбанізованості. 3. Основне ядро населення птахів м. Ужгорода формують види європейського та транспалеарктичного типу фауни. Якісно і кількісно перше місце серед населення птахів міста займають лісостепові види. За характером живлення кількісно у місті переважають ентомофаги, а за чисельністю особин – поліфаги. За типом гніздування кількісно перше місце займають приземно-чагарникові види, а за чисельністю – види, що гніздяться на будовах. 4. Для міських ландшафтів характерною є дещо знижена динаміка структурних змін населення птахів в порівнянні з такими у природі (більша статичність орнітоугруповань) й специфічна постійність домінування одних і тих самих видів-урбаністів протягом року. 5. Для видової структури угруповань птахів міських біотопів характерне низьке видове багатство і дуже висока щільність населення. Спрощеність видової структури супроводжується явищем супердомінування окремих видів-урбаністів, які займають > 70%-90% від усього орнітоугруповання. 6. Особливості просторової структури орнітоугруповань урболандшафту полягають у появі специфічної групи птахів, які гніздяться на будовах. Для Ужгорода виявлено три із чотирьох функціональних груп птахів, об’єднаних за критерієм вертикального розміщення у просторі. У всіх біотопах забудованої частини міста зустрічаються лише птахи групи 3: сизий голуб, хатній горобець, міська ластівка. Для птахів “зеленої зони” відбувається зміна висоти розміщення гнізд, зокрема для видів родини воронових (оптимум 10-20 м). В усіх біотопах міста гніздяться види родини воронових та в’юркових. 7. Домінуючу роль у функціонуванні угруповань птахів міста відіграють окремі види супердомінанти, участь решти видів незначна. Наявність високої чисельності горобців, граків та голубів у місті є свідченням дисбалансу у міських орнітоугрупованнях. Зменшуючи харчові та гніздові ресурси міста, які є легко доступними для цих видів, можна регулювати їхню чисельність. 8. Розроблено класифікацію за ступенем урбанізації птахів. До класу урбанізації “0” (урбофоби) у місті належать 28 видів птахів, до класу “1” (перебуває у місті тимчасово і тривалий час) – 19, до класу “2” (гніздиться лише у “зеленій зоні” міста) – 26, до підкласу “3а” (давно гніздиться і у забудованій частині міста) – 8, до підкласу “3б” (недавно гніздиться і у забудованій частині міста) – 24 і до класу “4” (поза людськими поселеннями практично не зустрічаються) – 4 види птахів. 9. Ступінь синурбізації видів птахів характеризується набором адаптацій, виражених у формах: збільшення щільності популяції; поява у перелітних видів осілості; зменшення дистанції “злякування” у відношенні до людини; зменшення лякливості у відношенні до техногенних шумів; використання антропогенних кормів; використання штучних матеріалів і вибір незвичайних місць для гніздівель; поява рис колоніальності у неколоніальних видів; збільшення репродуктивного циклу; зміна фенології і добової активності; збільшення агресивності до особин свого виду. 10. Стабільність орнітоугруповань залежить від інтенсивності впливу на них фактору урбанізації. Показники видового різноманіття можуть виступати не лише критеріями стабільності орнітугруповань, а й служити індикаторами ступеня урбанізованості тієї чи іншої території. 11. План-стратегія оптимізації міського середовища, яка включатиме у себе заходи по ліквідації специфічних антропогенних кормових майданчиків на території міста, реставрації старих будинків, більшому озелененню забудованої частини, дотриманню особливого режиму землекористування у прибережних захисних смугах р. Уж, створенню спеціальної території-резервату у межах Ужгорода для збереження і відтворення видового різноманіття птахів у місті, сприятиме досягненню сталого структурно-функціонального стану міської орнітофауни. | 