Анотація до роботи:

1. Осенний Н.Г., Ильин А.В. Эффективность сочетания систем обработки почвы, удобрений и гербицидов под озимую пшеницу в предгорно-степной зоне Крыма // Вісник аграрної науки південного регіону, - Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2001. – Вип. 2. – С. 185-189 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку).

2. Осенний Н.Г., Ильин А.В. Влияние способов заделки удобрений на продуктивность озимой пшеницы и отдельные элементы плодородия чернозема южного в предгорно-степной зоне Крыма // Вісник Харківського НАУ ім. Докучаєва, - Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. – Харків, 2002. - № 1. – С. 178-184 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

3. Ільїн О.В. Ефективність систем обробітку ґрунту в поєднані з добривами, соломою і сидератами на врожайність еспарцету в передгірському Криму // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 110-111 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

4. Осенний Н.Г., Ильин А.В. Влияние сочетания систем обработки почвы, удобрений, сидератов и соломы в звене севооборота «эспарцет-озимая пшеница» на элементы плодородия чернозёма карбонатного в предгорном Крыму // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Ґрунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України", Книга третя "Агрохімія і ґрунтознавство". – Харків, 2002. – С. 269-272 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

5. Ильин А.В. Влияние длительного сочетания систем обработки почвы, удобрений, соломы и сидератов на эколого-экономические показатели звена севооборота "эспарцет-озимая пшеница" // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених "Засади сталого розвитку аграрної галузі". – Київ, 2002. – С. 31-32 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

6. Осенний Н.Г., Ильин А.В. Заботиться о будущем урожае // Нива. – Симферополь, 2002. – С. 39-41 (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).

7. Рекомендации по проведению осеннего сева в 2002 году (коллектив авторов). – Симферополь, 2002. - 69 с. (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).

8. Осенний Н.Г., Ильин А.В. Продуктивность озимой пшеницы в зависимости от системы обработки почвы и удобрений в предгорном Крыму // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2000. – Вып. 72. – С. 45-49 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

9. Осенний Н.Г., Семенцов А.В., Ильин А.В. Урожайность культур полевого севооборота при различном сочетании систем обработки почвы, удобрений, сидератов и соломы // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, - Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2000. – Вып. 73. – С. 14-26 (проведення польових дослідів, аналіз, обгрунтування та оформлення матеріалів до друку).

10. Колянда Н.К., Осенний Н.Г., Ильин А.В. Адаптация многофакторного дисперсионного анализа в зависимости от изменения факторов // Агроекологічний журнал. – 2003. – № 1. – С. 59-66 (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).

11. Ільїн О.В., Осінній М.Г. Вплив тривалого поєднання систем обробітку грунту, удобрення, сидератів і соломи на деякі агрономічні показники родючості чорнозему південного та продуктивність культур ланки сівозміни "еспарцет- озима пшениця" // Зб. наук. пр. Уманського держагроуніверситету (спец. випуск) Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань, 2003. – С. 626-631 (аналіз, обгрунтування матеріалів та підготовка їх до друку, оформлення).

Ільїн О.В. Вплив поєднання систем обробітку грунту та удобрення на агрономічні показники чорнозему південного Криму і продуктивність культур в сівозмінній ланці еспарцет-озима пшениця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01. – загальне землеробство. Національний аграрний університет. Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню тривалого впливу систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів і урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність.

Дослідженнями встановлена однакова ефективність органічних та мінеральних добрив при комбінованій та ресурсозберігаючій системах обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету і забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. При такому поєднанні ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні, у тому числі застосуванні лінтуру в фазу весняного кущіння культури.

Результати довготривалих досліджень в передгірсько-степовій зоні Криму на чорноземі південному з середнім вмістом рухомих сполук Р₂О₅ та середньою і високою забезпеченістю обмінним К₂О в семипільній сівозміні з урахуванням дії та післядії факторів, що вивчалися в ланці "еспарцет-озима пшениця" (друга ротація) дають можливість зробити наступні висновки:

1. Тривале застосування в польовій сівозміні комбінованого обробітку з проведенням оранки на 18-20 см під озиму пшеницю після зайнятого буркуном або еспарцетом на з/корм пару і на 25-27 см під сорго на силос та безвідвального ресурсозберігаючого обробітку на ту ж глибину створювало практично однакові умови впливу на будову орного шару грунту та вміст вологи в метровому шарі під еспарцетом та озимою пшеницею.

2. При обох системах обробітку в ґрунті створюються близькі умови для біологічної активності. Дещо інтенсивніший розпад лляних полотен під озимою пшеницею в шарі грунту 0-20 см спостерігався на ділянках з оранкою, порівняно з дискуванням. Така ж залежність спостерігалася і по інтенсивності продукування СО₂. Застосування органо-мінеральних добрив підвищує біологічну активність грунту при обох системах обробітку.

3. При тривалій ресурсозберігаючій системі обробітку спостерігається більш чітко виражена диференціація орного шару грунту за родючістю, порівняно з комбінованою. Так, вміст рухомої Р₂О₅ та гумусу як без добрив, так і на фоні застосування мінеральних або органо-мінеральних при комбінованому обробітку з глибиною знижувався більш рівномірно, ніж при ресурсозберігаючій системі обробітку. Загальна кількість рухомого Р₂О₅ та гумусу в 0-30 см шарі суттєво не відрізнялась при обох системах обробітку.

4. Тривале застосування ресурсозберігаючої системи обробітку грунту, порівняно з комбінованою, не підвищує засміченість орного (0-30 см) шару грунту та забур'яненість посівів еспарцету і озимої пшениці. При обох системах обробітку грунту фактична чисельність бур'янів перевищувала економічний поріг шкодочинності, що вимагало застосування хімічного контролю бур'янів в посіві озимої пшениці.

5. Врожайність зеленої маси та сіна еспарцету була однаковою при обох системах обробітку грунту. Застосування мінеральних та органо-мінеральних добрив суттєво підвищує врожайність еспарцету. Ефективність добрив при обох системах обробітку була однаковою.

6. Диференційоване застосування гербіцидів в сівозміні (на озимій пшениці, озимому ячмені та сорго на силос) в поєднанні з органо-мінеральними добривами зменшує забур'яненість еспарцету і в середньому за чотири роки сприяло зростанню його продуктивності на 5,6 % та покращувало якість врожаю.

7. На всіх агрофонах, що вивчалися, вміст нітратного азоту в урожаї еспарцету був нижчим регламентованої кількості (ГДК=1000 мг/кг), тобто в дослідах досягалось отримання екологічно безпечного для тварин корму.

8. Розміщувана після еспарцету озима пшениця в один рік з трьох забезпечувала більш високу продуктивність при ресурсозберігаючій системі обробітку (безпосередньо під пшеницю – дискуванні на 10-12 см). В екстремальному за умовами зволоження в літньо-осінній період 2000 році (за липень-грудень сума опадів була в 3,8 рази меншою порівняно з середньобагаторічними значеннями) дискування за рахунок створення дрібногрудочкуватого складу грунту, порівняно з оранкою, забезпечувало більш дружне з'явлення сходів, вищу щільність колосоносного стеблестою та підвищення врожайності зерна на 2,8-3,6 ц/га (11,0-16,5 %).

9. Мінеральні (N₇₄P₃₆ кг/га сівозмінної площі, в тому числі під озиму пшеницю N₈₅P₄₅) та органо-мінеральні (10 т/га гною + N₅₁P₂₃ кг/га сівозмінної площі, в тому числі під озиму пшеницю 30 т/га гною + N₆₀P₁₀) добрива достовірно підвищують врожайність озимої пшениці (відповідно на 11,7 і 13,5 ц/га або 60,0 і 69,2 %). При цьому ефективність добрив однакова при обох системах обробітку грунту.

10. Хімічний контроль засміченості посіву озимої пшениці лінтуром (150 г/га) у фазу весняного кущіння на фоні диференційованого застосування гербіцидів у сівозміні знижував забур'яненість на 47,1 % та сприяв підвищенню врожайності зерна на 11 %.

11. Післяжнивне вирощування редьки олійної на сидерат під ярі культури (соняшник та ярий ячмінь) в сівозміні виявило позитивну післядію на врожайність озимої пшениці в 2 роки з трьох. Поєднання сидерату із залишенням соломи озимого ячменю та другої озимої пшениці підсилювало позитивний вплив додаткового внесення органічних добрив на врожайність озимої пшениці та забезпечувало розширене відтворення родючості грунту.

12. Еколого-економічна та енергетична оцінка систем обробітку грунту в поєднанні з добривами, сидератами та соломою свідчить про перевагу безвідвальної ресурсозберігаючої перед комбінованою. При її застосуванні отримували однакову, а озимої пшениці в роки з посушливим літньо-осіннім періодом – вищу врожайність, досягалась вища протиерозійна стійкість агрофонів і економія паливно-мастильних матеріалів.