Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарне акушерство


Платановська Ірина Володимирівна. Вплив комплексного гормонального препарату та крові, опроміненої УФ- променями на відтворну функцію свиноматок : дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Інститут біології тварин УААН. — Л., 2007. — 158арк. : іл., табл. — Бібліогр.: арк. 122-150.



Анотація до роботи:

Платановська І.В. Вплив комплексного гормонального прерапату та крові, опроміненої УФ-променями, на відтворну функцію свиноматок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, – Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню дії комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями, на відтворну функцію свиноматок. Апробовано і доведено ефективність застосування КГП при гіпофункції яєчників. Введення препарату свиноматкам, у яких протягом 30 діб після відлучення поросят не проявлялась статева охота, нормалізує статеву циклічність і сприяє підвищенню їх запліднення, покращуються репродуктивні якості свиноматок, зокрема, збільшується багатоплідность, великоплідность, молочність, зростає маса поросят при відлученні і поліпшується їх збереженість. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше від існуючих норм з 4- до 6-місячного віку, і одноразова ін’єкція у 180-денному віці КГП чи ГУФОК підвищує інтенсивність білкового та вуглеводного обміну в крові тварин та тканинах репродуктивних органів ремонтних свинок. Це сприяє кращому розвитку і підготовленості органів розмноження до запліднення яйцеклітини і в подальшому забезпечує збільшення багатоплідності, великоплідності прискорюється ріст і розвиток приплоду.

Встановлено, що застосування основним свиноматкам КГП та ГУФОК на другу добу після відлучення поросят призводить до вірогідного підвищення окремих гематологічних та біохімічних показників крові (еритроцитів, гемоглобіну, білка, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, глюкози), що сприяє синхроннішому настанню статевої охоти, збільшенню запліднення свиноматок на 20% та підвищенню їх репродуктивних якостей.

У дисертації теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність застосування комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями для підвищення відтворної здатності і продуктивних якостей ремонтних свинок і основних свиноматок.

1. Введення комплексного гормонального препарату неплідним свиноматкам, у яких статева охота не проявлялась понад 30 діб, сприяє збільшенню в крові рівня білка на 18,9-10,9%, кількості еритроцитів – на 17,6-16,0%, гемоглобіну – на 18,5-17,2%, забезпечує вірогідне збільшення г-глобулінів (р<0,05, р<0,001), багатоплідності – на 16,1-9,7% та підвищення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці на 6,3-9,5% порівняно з групою свиноматок, якій застосували тривітамін.

2. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше існуючих норм з 4- до 6-місячного віку та одноразова ін’єкція у 180-добовому віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями, забезпечує протягом 10 діб після застосування 100% прояву у тварин статевої охоти, і в подальшому спостерігається нормальний перебіг статевих циклів. До часу першого осіменіння у віці 240 діб у таких свинок настає 3-4 статевих цикли, у контрольних – лише один.

3. Введення комплексного гормонального препарату ремонтним свинкам у 180-добовому віці супроводжується вірогідним збільшенням у крові загального білка, активності амінотрансфераз, циркулюючих імунних комплексів (р<0,05).

4. Внутрішньом’язове введення препарату ремонтним свинкам у віці 180 діб викликає у стінці матки і яєчниках вірогідне підвищення вмісту ДНК, РНК, вільних SH-груп, суми цукрів, активності амінотрансфераз АсАТ, АлАТ (р<0,001) та збільшення кількості маткових залоз, висоти покривного і залозистого епітелію матки, що вказує на посилення функціональної активності репродуктивних органів.

5. Застосування комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свинкам у 6-місячному віці забезпечує інтенсивніший розвиток статевих органів, що супроводжується збільшенням маси матки на 10,5-6,2%, яєчників – на 3,2-24,3%, кількості жовтих тіл в яєчниках – на 47,2-30,2% та зменшенням кількості неовульованих фолікулів, що свідчить про високу фізіологічну активність вказаних засобів на стимуляцію функції репродуктивних органів тварин.

6. Внутрішньом’язова одноразова ін’єкція ремонтним свинкам у 6-місячному віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в подальшому покращує процеси фолікулогенезу, сприяє підготовці органів розмноження до запліднення яйцеклітин та забезпечує підвищення багатоплідності свиноматок на 8,3-4,5%, великоплідності – на 9-12%, збільшення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці – на 16,3-7,9% та збереження поросят – на 5,0-2,7%.

7. При застосуванні комплексного гормонального препарату основним свиноматкам на другу добу після відлучення поросят вірогідно збільшується у крові вміст загального білка, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, глюкози (р<0,001), еритроцитів, гемоглобіну (р<0,05). При цьому підвищується запліднення свиноматок на 20%, багатоплідність – на 22,2% (р<0,001), великоплідність – на 1,7%, збільшується жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці на 11%, і збереження поросят – на 1,5% порівняно з контрольними тваринами.

8. Внутрішньом’язове введення гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свиноматкам на другу добу після відлучення поросят сприяє синхронному настанню статевої охоти, підвищенню запліднення на 10%, збільшенню багатоплідності і великоплідності відповідно на 2,1-4,1%.

Публікації автора:

1. Андрушко О.Б, Шавкун В.Ю., Шаловило С.Г., Шаран М.М., Пасіцький М.Д., Платановська І.В. Біологічна дія і ефективність препарату для стимуляції охоти у свиноматок // Біологія тварин. – Львів, 2003. – Т. 5, №1-2 – С. 330-336. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

2. Платановська І.В. Вплив рівня годівлі та індукції статевої зрілості у свинок на окремі біохімічні показники крові // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5, №1-2. – С. 155-157.

3. Платановська І.В. Функціональний стан органів розмноження у свинок при різному рівні годівлі та гормональній індукції першої статевої охоти // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2004. – Т. 6, Ч. 4, №2. – C. 71-77.

4. Андрушко О.Б., Кичун І.В., Шаран М.М., Ясницький Р.С., Платановська І.В. Клінічні і теоретичні аспекти гормономодулюючої терапії ановуляторних циклів у свиноматок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, №1. – С. 8-11. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

5. Платановська І.В., Гараздюк Г.В. Регуляція загальної резистентності та статевої циклічності свиноматок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, №1. – С. 139-141. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

6. Платановська І.В., Платановський Р.І. Профілактика захворювань сільськогосподарських тварин // Поради сільському господарю по тваринництву. – Чернівці, 2003. – Ч. 2. – С. 60. (Дисертантці належить ідея, покладена в основу статті, аналіз літературних даних, участь в написанні статті).

7. Рекомендації з ліквідації неплідності і малоплідності у свиноматок в умовах Буковини / Платановська І.В., Мельник П.Г., Гараздюк Г.В., Шаловило С.Г., Мадіч А.В., Андрушко О.Б., Шаран М.М. – Чернівці – Львів, 2005. – 20 с. (Дисертантці належить ідея покладена в основу досліджень, участь в плануванні та проведенні експериментів, аналізі результатів та оформленні рекомендацій).

8. Платановська І.В. Вплив гормонального препарату “Гематон” на відтворну функцію свиноматок // Тези до Першої міжнародної науково-практичної конференції “Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону Верхній Прут”, 2003. – С. 96.