У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення, здійснено аналітичну оцінку та обґрунтовано наукове вирішення складної соціально-економічної проблеми відтворення трудового потенціалу аграрного сектора економіки. За результатами виконаних досліджень можна зробити наступні висновки. 1. Трудовий потенціал агарного сектора економіки визначається здатністю частини сільського населення та можливої залученої маргінальної робочої сили за певних умов реалізувати свої здібності до праці у сфері сільськогосподарського виробництва. Найважливішими в кількісному відношенні характеристиками трудового потенціалу є демографічні ознаки (чисельність селян, їх статево-вікова структура), кількість та структура зайнятих в аграрному виробництві, тривалість робочого часу, який може бути відпрацьований працездатними особами в людино-годинах, людино-днях, людино-роках. Якість трудового потенціалу визначається в основному станом здоров’я носіїв робочої сили, їх загальноосвітнім та професійно-кваліфікаційним рівнем, соціальною зрілістю, моральністю, економічними та духовними потребами. 2. Негативні тенденції у відтворенні трудового потенціалу аграрної сфери обумовлені деформованістю структури зайнятості в сільській місцевості. Простежується низький рівень забезпеченості сільського господарства кваліфікованими кадрами. У 2003 році вивільнені з робочих місць становили 57,6%, посад службовців – 23%, а з місць, що не потребують професійної підготовки – 19,6%. Причинами вивільнення є: реорганізація, ліквідація підприємств та скорочення штатів (35,5%), звільнення за власним бажанням (27,4%), неможливість працевлаштування після навчання (22,7%). 3. Структура доходів сільських домогосподарств деформована в напрямку низької питомої ваги грошових та інших надходжень за основним місцем роботи. У структурі грошових доходів за 1999-2003 роки частка заробітної плати знижувалась і в 2003 році складала 34,3%. 4. Чисельність сільського населення в 2004 році склала 15551,2 тис. чол. При цьому, за стійкої динаміки зниження, питома вага дітей та підлітків складає 19,1%. Частка осіб у працездатному віці та у віці, старшому за працездатний, складає відповідно 53,0% та 27,9%. Це означає, що процес старіння сільського населення України набув стійкого характеру. Для покращення передумов по формуванню природної основи відтворення трудового потенціалу необхідна реалізація комплексу динамічних і гнучких заходів активної демографічної політики в сільській місцевості. Вони повинні спрямовуватись на вирішення завдань по збереженню і поліпшенню здоров’я сільського населення, покращення системи охорони материнства і дитинства, залучення молоді до трудової діяльності в аграрному виробництві, поліпшення інфраструктури ринку аграрної праці, удосконалення політики формування доходів як основної економічної передумови відтворення населення, стабілізацію сільськогосподарського виробництва, поліпшення екологічних умов проживання в сільській місцевості. 5. У сфері зайнятості населення існує необхідність ефективного задіяння механізму збалансування попиту та пропозиції на ринку аграрної праці. Вплив на пропозицію робочої сили передбачається в напрямку оптимізації мотиваційного механізму залучення в сільське господарство робочої сили, покращення умов праці в сільському господарстві, активізації діяльності системи профорієнтації та стимулювання підвищення професійного та кваліфікаційного рівня потенційних працівників, економічного регулювання на державному рівні мобільності робочої сили, підвищення ролі заробітної плати за основним місцем роботи. 6. Попит на робочу силу пропонується регулювати шляхом здійснення реального державного протекціонізму розвитку сільського господарства та соціальної сфери села, що виражається в створенні сприятливого економічного середовища для залучення інвестицій у сільське господарство та розвиток підприємництва в сільській місцевості, оптимізації структури сільськогосподарського виробництва та диверсифікації діяльності підприємств, стимулювання вирівнювання впливу сезонності у використанні робочої сили в сільському господарстві, державного стимулювання створення робочих місць в сільському господарстві і т. ін. 7. Ефективна реалізація трудового потенціалу аграрного виробництва можлива за умов підвищення технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва, забезпеченості його енергетичними потужностями та добривами в розмірі технологічної потреби, відновлення родючості ґрунтів, створення сприятливих умов праці та підвищення рівня її охорони. Крім того, в силу специфічності виробництва в сільському господарстві необхідне максимально можливе зниження впливу сезонності на рівномірність використання трудового потенціалу. 8. Поліпшення соціально-економічних умов відтворення трудового потенціалу аграрного виробництва можливе в результаті проведення виваженої політики доходів та оплати праці, що передбачає міжгалузеве регулювання економічних відносин з метою підвищення рівня доходності суб'єктів господарювання в аграрному секторі, удосконалення системи та зростання рівня оплати праці на підприємствах усіх форм власності та господарювання в сільському господарстві, розвиток соціального партнерства, гарантування оптимального розміру орендної плати за використання землі та майна, надання державної підтримки розвитку дрібного і середнього підприємництва, створення та удосконалення існуючого механізму реалізації сільськогосподарської продукції. 9. Першочерговими заходами по покращенню соціальної інфраструктури села слід вважати: моніторинг особливостей розвитку населених пунктів, особливостей розселення, вирішення проблем адміністративного характеру, проведення інвентаризації та якісної оцінки функціонування об'єктів соціальної інфраструктури на селі, реалізацію державою заходів для задоволення першочергових життєвих потреб сільського населення на рівні встановлених соціальних нормативів, розробку та реалізацію програм комплексного розвитку територій, оптимізацію структури джерел фінансування розвитку інфраструктури села. Методологічні та методичні основи дослідження відтворення трудового потенціалу аграрної сфери, що дістали наукове обґрунтування у дисертації, є певним внеском у теорію та практику удосконалення аграрних трудових відносин. Окремі з них можуть бути суттєво поглиблені в подальших дослідженнях при деталізації за елементами відтворювального процесу. |
