1. У результаті проведених досліджень, аналізу літературних джерел вивчено вплив нафтових забруднень екосистем на рослинні угруповання та структуру ценопопуляцій окремих видів рослин. Отримані результати досліджень можна використовувати як інструмент фітоіндикації та діагностики змін в рослинних угрупованнях, а також для розробки способів біологічної рекультивації нафтозабруднених територій. 2. На основі змін різних форм та інтенсивності антропогенного впливу в процесі експлуатації Бориславського нафтового родовища виділено п’ять періодів техногенного навантаження на природне середовище. Основним фактором негативного впливу на природне середовище м.Борислава та його околиць під час нафтовидобутку є нафтове забруднення, яке негативно діє на грунтовий покрив, водойми, інгібує діяльність біотичних систем. 3. На основі хімічного аналізу грунтів, характеру заростання рослинами нафтозабруднених екотопів встановлено три основні зони забруднення грунту нафтою: I зона – сильне забруднення; II зона – середнє забруднення; III – слабке забруднення. Вони відрізняються вмістом нафтопродуктів у грунті, щільністю грунтів, видовим складом рослинних угруповань. 4. У процесі заростання нафтозабруднених територій виділено чотири стадії формування рослинного покриву: поселення рослин, виникнення їх агрегацій, формування угруповань і злиття з сусідніми фітоценозами. Під час заростання забруднених територій змінюється видовий склад, співвідношення між видами, загальне проекційне покриття, рясність. 5. У складі флори нафтозабруднених територій виявлено 58 видів вищих рослин. Найбільшою кількістю видів представлені родини Poaceae, Asteraceae, Fabaceae, Cyperaceae, Juncaceae. За життєвими формами у складі флори нафтозабруднених територій найбільшу частку становлять гемікриптофіти (69,0%), серед яких переважають довгокореневищні види (25,9 %). 6. Максимальну стійкість до нафтового забруднення проявляють такі види вищих рослин: Achіllea millefolium, Agrostis stolonifera, A. tenuis, Bolboschоenus maritimus, Calamagrostis epigeіos, Carex hirta, Juncus articulatis, J. bufonius, J. compressus, J. tenuis, Scirpus sylvaticus, Taraxacum officinalle, Triglochin palustre. 7. Виявлена залежність щільності ценопопуляцій від величини нафтового забруднення. Мінімальні показники щільності досліджених ценопопуляцій виявлені в зоні сильного та середнього забруднень. Доведена залежність просторового розміщення особин ценопопуляцій від неоднорідності середовища, зумовленого як природними факторами, так і нафтовим забрудненням. 8. Нафтові забруднення грунту зумовлюють зміни ходу онтогенезу, морфологічних ознак і розмірів особин, способів розмноження. Ценопопуляції явнополіцентричних видів рослин характеризуються більшою екологічною пластичністю і стабільністю, які забезпечуються додатковими шляхами онтогенезу, збалансованістю процесів вегетативного та насіннєвого розмноження. 9. Вікові спектри більшості ценопопуляцій стійких до нафтового забруднення видів нормальні повночленні ліво- або правосторонні. Разом з тим на нафтових забрудненнях виявлені ценопопуляції нормального типу, у яких відсутні окремі вікові групи, а також нестабільні ценопопуляції інвазійного, інвазійно-регресивного та регресивного типів. У складі повночленних ценопопуляцій, котрі перебувають в умовах еколого-фітоценотичного оптимуму, переважають віргінільні та генеративні особини. На нафтових забрудненнях спостерігається зміщення максимуму вікових спектрів ценопопуляцій. 10. Нафтове забруднення грунту пригнічує генеративне розмноження рослин. У зонах середнього та сильного нафтового забруднення спостерігається зменшення розмірів генеративних пагонів, кількості квіток, плодів і насіння. 11. Ценопопуляційні дослідження фітоценозів, які перебувають під впливом техногенних навантажень можна використовувати як інструмент фітоіндикації та діагностики змін в рослинних угрупованнях. В якості індикаторів можуть бути такі популяційні параметри як щільність і розміщення особин на площі, особливості онтогенезу, способи самопідтримання, вікова структура. Комплекс заходів рекультивації ценозів, забруднених нафтою та нафтопродуктами, повинен включати роботи, які стимулюють природні процеси деградації забрудників та сприяють покращенню фізико-хімічних властивостей грунтів. Своєчасні агротехнічні втручання у вигляді обвалування нафтової плями, розпушування грунту, підбір стійких до нафтового забруднення видів рослин, їх висівання та висаджування дають змогу значно пришвидшити процеси заростання нафтозабруднених ділянок. | 