Анотація до роботи:

Русаненко І.С. Управління валютними ризиками підприємств-експортерів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Українська академія банківської справи, Суми, 2003.

У роботі досліджено методологічні та методичні засади управління валютними ризиками підприємств-експортерів при здійсненні ними зовнішньоекономічній діяльності, у тому числі розглянуто поняття, головні чинники виникнення та основні види валютних ризиків, визначено основні методи та інструменти їхнього хеджування.

Проаналізовано експортну діяльність підприємств металургійної галузі, досліджено основні види фінансових ризиків, що її супроводжують, визначено ступінь впливу ризиків на діяльність цих підприємств.

Досліджено особливості формування валютної політики підприємства в умовах нестабільного фінансового середовища, класифіковано її основні види, запропоновано створення на підприємствах спеціалізованого відділу управління валютними ризиками.

На прикладі конкретного зовнішньоторговельного контракту розглянуто використання строкових валютних угод (валютних деривативів) для хеджування трансакційного валютного ризику та порівняно їхню ефективність.

На основі розгляду та узагальнення зарубіжного досвіду використання форфейтингу для управління валютними ризиками підприємств-експортерів розглянуто можливості та перспективи його застосування в Україні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні фінансового механізму управління валютними ризиками підприємств-експортерів. За результатами дисертаційного дослідження зроблені наступні висновки:

1. Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на вітчизняному ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблему підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою.

2. Підприємство, в обороті якого значну частину займають угоди в іноземній валюті, є досить чутливою до валютного ризику. Це означає, що рух коштів залежить від зміни валютних курсів. На сьогодні важливо не тільки, щоб підприємство мало виробниче зростання, а й уміло управляти вільними на поточний момент коштами, могло вчасно передбачати валютні ризики та правильно їх хеджувати. З огляду на те, що вітчизняні підприємства порівняно недавно стали досить самостійними на світових ринках, у них ще не вистачає досвіду та кваліфікації у формуванні політики управління валютними ризиками.

3. Управління валютним ризиком передбачає проведення його детального аналізу, оцінку можливих наслідків та вибір відповідних методів хеджування. Оцінка ризику передбачає визначення тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходяться під ризиком, та обсягу збитків за відповідними зобов’язаннями, які можуть виникнути в майбутньому. Таким чином, передбачення валютних ризиків посідає чільне місце у стратегії планування діяльності підприємства чи фінансово-кредитної установи і є запорукою підвищення ефективності їхньої основної діяльності.

4. Однією з пріоритетних галузей української промисловості є металургія, яка характеризується досить великим експортним потенціалом. В даний час ця галузь забезпечує близько 45-48 % всіх валютних надходжень України, а в структурі ВВП займає приблизно 25-27 %. На основі проведеного аналізу було виявлено основні види фінансових ризиків підприємств-експортерів металургійної продукції, до яких належать валютний, кредитний, податковий, ризик ліквідності, інфляційний та ціновий, а також визначено ступінь їхнього впливу на діяльність цих підприємств.

5. У рамках тенденцій розвитку економіки, що намітилися в Україні, однією з найбільш актуальних і першочергових проблем для вітчизняних підприємств є ефективна організація їхньої зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, задача формування валютної політики підприємства, основою якої є управління валютними ризиками. Для успішного й ефективного вирішення проблем валютної політики на підприємстві доцільним є створення відділу менеджменту валютних ризиків, до складу якого входитимуть менеджери з управління кожним видом валютного ризику, фахівець із прогнозування валютних курсів, фінансовий аналітик. У ході виконання дисертаційної роботи нами було запропоновано структуру такого відділу.

6. Проблема управління валютними ризиками тісно пов’язана з питаннями організації внутрішнього валютного ринку та прогнозуванням валютного курсу. Одним із найбільш важливих напрямів є проведення центральним банком відповідної валютно-курсової політики, яка може бути спрямована на стимулювання експорту та зростання виробництва, або, навпаки, сприяти імпортному насиченню країни. Не є виключенням і Національний банк України, який регулюючи валютний ринок і впливаючи на процес формування валютного курсу та його динаміку, ставить певні цілі, у тому числі і стратегічні для країни.

7. У зв’язку з впровадженням та використанням в Україні режиму вільно плаваючого валютного курсу з метою управління валютними ризиками підприємств необхідно використовувати валютні деривативи, оскільки вони на сьогодні залишаються найефективнішим механізмом зниження цінових і валютних ризиків. У дисертації обґрунтовано механізм використання похідних фінансових інструментів для хеджування валютних ризиків підприємств-експортерів.

8. Одним із найбільш розповсюджених методів хеджування валютних ризиків у зовнішній торгівлі, який активно застосовують зарубіжні підприємства, є використання форфейтингових операцій. У практиці вітчизняних підприємств-експортерів і банків форфейтинг тільки починає запроваджуватися, деякі питання його нормативно-правового забезпечення ще недостатньо врегульовані і потребують подальшої розробки.

Публікації автора:

1. Журавка Ф.О., Русаненко І.С. Прогнозування валютного курсу як один з інструментів хеджування валютного ризику // Фінанси України. – 2000. – № 9. – С. 49-59, 0,8 д.а. (особисто автору належить 0,5 д.а.).

2. Журавка Ф.О., Русаненко І.С. Хеджування валютних ризиків: аргументи “за” і “проти” // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. – Суми: Ініціатива, 2000. – С. 123-128, 0,6 д.а. (особисто автору належить 0,3 д.а.).

3. Журавка Ф.А., Русаненко И.С. Золотые и валютные оговорки как метод хеджирования валютных рисков во внешней торговле // Вісник Українскої академії банківської справи. – 2000. – № 2. – С. 67-70, 0,5 д.а. (особисто автору належить 0,25 д.а.).

4. Русаненко І.С. Валютні ризики: поняття, історія виникнення, основні види // Проблеми трансформації економіки України: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2000. – С. 84-86, 0,25 д.а.

5. Русаненко И.С. Новые направления в сфере хеджирования валютных рисков // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 5. – Суми: Ініціатива, 2001. – С. 279-281, 0,3 д.а.

6. Русаненко И.С. Проблемы и пути совершенствования нормативно-правовой базы, регламентирующей функционирование производных ценных бумаг в Украине // Вісник Української академії банківської справи. – 2001. – № 2. – С. 23-26, 0,4 д.а.