Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Трофімчук Олександр Романович. Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств. : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Трофімчук О.Р. Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами. – Львів: Львівська комерційна академія, 2008.

У дисертації досліджено поняття конкуренції та конкурентоспроможності, як економічних категорій ринкового господарювання. Теоретично обґрунтовано зміст та процеси управління конкурентоспроможністю підприємств. Проаналізована динаміка підприємництва в торгівлі в умовах ринкової трансформації галузі. Проведена оцінка стану та перспективної динаміки конкурентного середовища діяльності торговельних підприємств. Розроблені методики діагностики конкурентоспроможності торговельних підприємств та моделювання основних показників їх господарської діяльності в контексті управління конкурентоспроможністю. Обґрунтовані пропозиції з удосконалення організаційних структур управління та стимулювання праці в торговельних підприємствах.

В дисертації досліджена й розв’язана науково-практична задача управління основними чинниками конкурентоспроможності торговельних підприємств в умовах зміцнення ринкових відносин в національній економіці України. Вирішення цієї задачі дозволило сформулювати наступні висновки і пропозиції:

  1. Конкуренція є одним із найважливіших складових чинників функціонування й розвитку ринкового господарювання, ключовим елементом конструкції ринкової економіки. Поглиблений розгляд сутності категорії “конкуренція” вимагає визначення її суб’єктів, об’єкта, предмета, конкурентної поведінки (методів, знарядь, напрямів конкуренції), видів конкуренції. В роботі доведено, що суб’єктами конкуренції виступають виключно суб’єкти підприємницької діяльності, об’єктом конкуренції є не фізичні чи юридичні особи, а сукупний попит на ринку, предметом конкуренції є комплексне задоволення потреб споживачів. Автор погоджується з пануючими в економічній літературі поглядами, згідно яких існує два методи конкуренції: цінова і нецінова та три види конкуренції (досконала конкуренція, недосконала конкуренція (олігополія) і монополія).

  2. Основою для побудови різноманітних концепцій і моделей поведінки підприємств є поняття конкурентоспроможності, яке розкриває внутрішній зміст і напрям дій господарюючих суб’єктів у процесі конкуренції та характеризує її динаміку. Розглянуті наукові точки зору на проблему конкурентоспроможності дають можливість відмітити, що в багатьох публікаціях ототожнюється конкурентоспроможність підприємств і конкурентоспроможність продукції; динаміка конкурентоспроможності і управління нею розглядається переважно в стратегічному аспекті; недостатньо висвітлені галузеві особливості конкурентоспроможності підприємств; недооцінюються регіональні особливості, що впливають на їх конкурентоспроможність. Проаналізувавши теоретичні погляди на проблему, автор притримується позиції, згідно якої конкурентоспроможність підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.

  3. Процес управління конкурентоспроможністю підприємства можна визначити як частково детермінований, який у значній мірі знаходиться під дією факторів стохастичного характеру, здійснюється з виходом на перспективу і поєднується з оперативними заходами у цьому напрямі. Зміст перспективного управління конкурентоспроможністю підприємств полягає в розробці і реалізації комплексу стратегій, до складу яких входять корпоративна, конкурентні та функціональні стратегії. Оперативне управління конкурентоспроможністю охоплює: концентрацію уваги на конкурентоспроможності підприємства; розроблення підходів та методів вимірювання й оцінювання поточної конкурентоспроможності конкурентів та власного підприємства; моніторинг конкурентів; моніторинг стану власної конкурентоспроможності; розроблення оперативних планів управління підвищенням конкурентоспроможності; розроблення методів контролювання й підвищення конкурентоспроможності; забезпечення ефективності впровадження всіх названих елементів.

  4. Ефективна організація діяльності торговельних підприємств, орієнтована на завоювання міцних конкурентних позицій, є досить складною проблемою. Ця складність зумовлена як природою самої торгівлі, так і особливостями середовища, у якому вона функціонує. До цих особливостей відносяться: різнорідність та різноманітність характеру торговельної діяльності, її масштабів, типів і розмірів торговельних підприємств; періодичне зростання і падіння активності покупців; залежність календарного планування режиму роботи підприємств торгівлі від споживачів; складність визначення й оцінювання якості торговельного обслуговування та торговельних послуг; складність оцінювання ефективності праці в торгівлі та ін.

  5. Діяльність великих торговельних підприємств на регіональних ринках значно погіршує конкурентну ситуацію для малих підприємств, які суттєво програють першим в цінах, в асортименті товарів, в якості торговельного обслуговування і в асортименті послуг. Цей процес характерний у першу чергу для міських поселень. У сільських населених пунктах перспективи розвитку малої торгівлі більш сприятливі, хоч, разом з тим, умови для її розвитку тут значно складніші, ніж у містах, із-за слабкого розвитку інфраструктури й невисокого платоспроможного попиту населення. У цьому зв’язку постає проблема державної підтримки малого підприємництва в торгівлі. Його розвиток створює певне конкурентне середовище для великих підприємств, а в деяких випадках може стати особливим видом конкуренції-симбіозу, коли асортимент товарів і послуг невеликих торговельних підприємств, що діють в районах, де розташовані великі підприємства, доповнює асортимент товарів і послуг останніх.

  6. Управління конкурентоспроможністю підприємств неможливе без діагностики стану поточного і перспективного розвитку конкурентного середовища та конкурентоспроможного потенціалу підприємства. В роботі обґрунтована методика оцінювання конкурентоспроможності торговельних підприємств, яка базується на концепції зон торговельного обслуговування і передбачає розрахунки узагальненого комплексного показника конкурентоспроможності підприємства. Основними керованими параметрами в процесі управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств виступають: а) обсяг і структура реалізації товарів; б) обсяг і структура товарних запасів; в) прибуток і рентабельність. На основі узагальнення процесів планування господарсько-фінансової діяльності в торговельних підприємствах Західної України в роботі пропонується ресурсна модель, яка дозволяє закласти потужний конкурентний потенціал підприємства. Показниками використання ресурсів конкурентоспроможності підприємства є: загальні трудові ресурси (робочий час); розрахункова величина витрат робочого часу на реалізацію товарів певної групи; витрати підприємства за основними статтями; розрахункова величина витрат підприємства за основними статтями на реалізацію товарів певної групи; корисна площа торговельної зали та підсобно-складських приміщень; досягнутий у попередній період обсяг виручки; умовні нормативи витрат відповідних ресурсів на реалізацію товарів певної товарної групи; розмір торговельної надбавки на товари певної товарної групи.

  7. Кардинальні економічні зміни обумовлюють необхідність наукового підходу як до формування, так і до трансформації систем управління торговельними підприємствами. В роботі обґрунтовується застосування функціонально-вартісного аналізу для вирішення питань удосконалення організаційної структури управління, уточнення конкретних функцій окремих підрозділів і посадових осіб, підвищення якості підготовки, обґрунтування та реалізації управлінських рішень, покращання кадрового, інформаційного та технічного забезпечення систем управління, регламентації процесів управління. ФВА є практично єдиним предметно-орієнтованим специфічним методом техніко-економічного дослідження управлінських функцій, спрямованим на пошук шляхів зниження витрат на управління та підвищення його ефективності, а значить, і конкурентоспроможності підприємств. Використання функціонально-вартісного аналізу для оцінювання й проектування організаційних структур управління в торговельних підприємствах відповідає інтересам цих підприємств та їх основному завданню: не тільки вижити у складних ринкових умовах, а й динамічно розвинути власну господарсько-фінансову діяльність.

  8. Перед торговельними підприємствами стоїть проблема побудови адекватних ринку систем матеріального стимулювання, які б узгоджували інтереси власників та найманих працівників підприємств. В роботі обґрунтовано один із варіантів такої системи, за якої загальний прибуток підприємства розподіляється на підприємницький дохід і трудовий дохід працівників, на засадах поділу ризику з підприємцем, пов’язаного з функціонуванням підприємства у ринкових умовах. Для розподілу прибутку торговельного підприємства між власником і найманими працівниками в роботі пропонується модель, яка передбачає отримання власником річного доходу у розмірі, не меншому за депозитну ставку на авансований капітал, а найманим працівникам – базову оплату, достатню для того, щоб залучити і утримати на підприємстві працівників необхідної кваліфікації та підготовки, а також преміювання, враховуючи індивідуальний трудовий внесок, стаж роботи, рівень посадового окладу та інші показники, а також одноразові заохочування, спрямовані на стимулювання виконання певних завдань, що виходять за межі прямих посадових обов’язків працівників.

Основні висновки і пропозиції, обґрунтовані в дисертації, рекомендуються до впровадження Державному комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і безпосередньо – торговельним підприємствам.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

  1. Трофімчук О.Р. Застосування функціонально-вартісного аналізу для удосконалення управління в нових організаційно-правових формах господарювання / Трофімчук О.Р. // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №7. – С. 101-106. – 0,47 друк. арк.

  2. Трофімчук О.Р. Короткотермінове прогнозування товарообороту в малому торговельному бізнесі / Трофімчук О.Р.// Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук. пр. (за матеріалами другої Міжнар. економетричної конф. “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика”). – Львів, 2001. – Вип. 11. – С. 69-72. – 0,23 друк. арк.

  3. Трофімчук О. Мале приватне підприємство в торгівлі як галузеве відображення ринкової трансформації економіки України / Трофімчук О.Р. // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк, 2002. - Вип.14. Ч. ІІ. – С. 289-292. – 0,23 друк. арк.

  1. Трофімчук О.Р. Діалектика понять “суб’єкт-об’єкт” малого підприємництва / Трофімчук О.Р. // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. – Рівне, 2004. – Вип. 2 (26). Ч. 1. – С. 187-196. – 0,53 друк. арк.

  2. Хміль Ф.І. Вплив постачальників на конкурентну боротьбу в торгівлі / Ф.І. Хміль, О.Р. Трофімчук, // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. пр. Львівської комерційної академії. – Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2003. – Вип.6. – С. 10-15– 0,29 друк. арк. Особистий внесок автора – аналітичне обґрунтування напрямів конкурентної боротьби між постачальниками і торговельними підприємствами. – 0,17 друк. арк.

  3. Трофімчук О.Р. Колективна влада покупців в системі конкурентних сил в торгівлі. / Трофімчук О.Р.// Економічний вісник: Зб. наук. пр. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 21-24. – 0,23 друк. арк.

  4. Трофімчук О.Р. Удосконалення стимулювання праці в торговельних підприємствах. / Трофімчук О.Р. // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2007. – Вип.25. – С. 390–395. – 0,44 друк. арк.

Публікації в інших виданнях

  1. Трофімчук О.Р. Конкуренція як економічна категорія ринкового господарства. / Трофімчук О.Р. // Зб. матеріалів першої міжн. наук.-пр. конф. “Сучасні проблеми управління” (30 листопада – 1 грудня 2001 р.) – К.: “Політехніка”, 2001 – С. 351-352. – 0,12 друк. арк.

  2. Трофімчук О.Р. Стан конкурентного середовища діяльності торговельних підприємств. / Трофімчук О.Р. // Наук. записки Рівненського державного гуманітарного університету. Економіка та менеджмент: Зб. наук. праць - Рівне: РДГУ, 2007. випуск 2. – С. 186-190. – 0,29 друк. арк.

  3. Трофімчук О.Р. Організаційно-економічне забезпечення управління ключовими чинниками конкурентоспроможності торговельних підприємств: [навч. пос.] / Трофімчук О.Р. // Рівне: Редакційно-видавничий центр «Тетіс» МЕГУ ім. академіка Степана Дем‘янчука, 2008. – 37 с. – 2,18 друк. арк.