Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Оляніна Світлана Валеріївна. Український іконостас XVIII-XIX ст. у структурі православного храму. Архітектурно-мистецька сутність та принципи реставрації : Дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури. — К., 2005. — 221арк. — Бібліогр.: арк. 195-216.



Анотація до роботи:

Оляніна С.В. Український іконостас XVIII - XIX ст. у структурі православного храму. Архітектурно-мистецька сутність і принципи реставрації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. - теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2004.

У дисертації розглянуто український іконостас XVIII - ХІХ ст. як невід’ємний елемент організації інтер’єру храму і твір архітектури та монументально-декоративного мистецтва. Розроблено методику комплексного графічного аналізу іконостасу в структурі храму, означені основні типологічні групи іконостасів. Простежено еволюцію структури іконостасу XVIIІ - ХІХ ст. в композиції та планувальній схемі. Визначено основні принципи та методи реставрації іконостасів в інтер’єрі храму, в тому числі функціонуючого, які можуть застосовуватись на практиці.

На підставі проведеного системного аналізу фактологічного матеріалу та здійснених у роботі досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Проведений аналіз історико-бібліографічних джерел та пам’яткоохоронної документації, раніше виконаних ремонтно-реставраційних робіт на іконостасах, засвідчує, що тема дослідження іконостасу досі не була предметом комплексного вивчення в структурі православного храму.

2. Проведений критичний аналіз історичних матеріалів еволюції архітектурних форм іконостасів показав, що іконостас є важливим структуризованим матеріальним складовим елементом сакральної й естетичної організації храму.

3. Вперше з використанням графічних засобів дослідження проведено класифікацію композиційно-стильових особливостей організації форм іконостасів. Встановлено, що просторова структура інтер’єру та архітектурно-пластичне трактування форми храму є визначальними у вирішенні пластичної та в певній мірі іконографічної організації іконостасу, його загального абрису та параметрів.

4. Встановлено, що основним фактором, який зумовлював структурну організацію та іконографію іконостасу протягом XVІІІ – ХІХ ст., були канонічні традиції православної церкви. При цьому ступінь впливу канонічних традицій змінювався протягом XVIII – ХІХ ст. від домінуючої ролі - до поступового скорочення обов’язкових канонічних вимог у опорядженні іконостасів наприкінці ХІХ ст.

5. Встановлено, що вплив етнокультурних та історичних факторів на структуру іконостасу позначився на формуванні стилістики та архітектурно-мистецького образу іконостасу, композиційна та пластична організація якого зумовлювалась синтезом елементів народного, професійного мистецтва та західноєвропейських художніх традицій.

6. Встановлено, що пріоритетним напрямком діяльності видатних архітекторів XVIII – XІХ ст. в галузі проектування та опорядження іконостасів було створення гармонійної композиційно-стильової узгодженості поміж інтер’єром та екстер’єром храму. З’ясовано також, що творчість професійних архітекторів, які працювали в Україні: Б. Растреллі, О. Квасова, А. Меленського створила базу для тиражування образно-стильових компіляцій відомих іконостасів.

7. Критичний аналіз сучасних методологічних та методичних засобів реставрації архітектурних об’єктів, образотворчого та декоративного мистецтва показав, що методологічні принципи наукової реставрації базуються на спільних засадах архітектурної реставрації та реставрації творів мистецтва, і спрямовані на збереження пам’ятки як твору мистецтва і документа історії в автентичному стані.

8. Встановлено, що іконостас є носієм наукового, історичного, художнього, естетичного та сакрального ціннісних критеріїв, які визначають історико-культурну значущість іконостасу як твору архітектури, образотворчого та декоративного мистецтва, зумовлюють його реставрацію.

9. В дослідженні сучасного технічного стану іконостасів розширено перелік найважливіших об’єктивних та суб’єктивних факторів руйнації та їх чинників, з яких виділено антропогенний фактор, як найбільш руйнівний. На підставі комплексного аналізу технічного стану іконостасів запропонована авторська класифікація руйнувань іконостасів, від яких залежить вибір та здійснення необхідних охоронно-реставраційних заходів. Класифікація руйнувань включає наступні варіанти ушкоджень:

- іконостас повністю втрачений (разом із храмом; окремо від храму);

- втрачено конструктивну основу (збережено лише автентичні ікони повністю чи частково, збережено окремі фрагменти конструкції, втрачено фрагменти конструкції);

- втрачено автентичні ікони (частково втрачені ікони, повна відсутність ікон, часткове чи повне збереження ікон у збірці музею).

10. На основі проведеного системного аналізу методів реставрації пам’яток архітектури (зміцнення, розкриття, заміна, відтворення, реконструкція, добавлення) і образотворчого мистецтва (консервація, розкриття, доповнення) та шляхом симбіозу цих реставраційних методів і прийомів сформульовано загальні принципи реставрації іконостасів у структурі інтер’єру:

- принцип консервації, що забезпечує збереження іконостасу в автентичному стані;

- принцип відтворення іконостасу, що здійснюється на підставі збережених автентичних фрагментів, за документальними та іконографічними джерелами;

- принцип реконструкції іконостасу, що базується на відновленні пам’ятки за аналогами-прототипами, за прогнозованими версіями.

11. Для забезпечення принципів охорони і реставрації іконостасів, в залежності від технічного стану пам’яток та історико-культурної значущості, доцільно застосовувати наступні методи:

- консервація: закріплення, часткові добавлення до конструкції іконостасу для підвищення міцності пам’ятки;

- аналітична (фрагментарна) реставрація: часткові розкриття від попередніх реставраційних нашарувань, фрагментарні відтворення втрат живописного шару ікон, елементів декору, із підкреслюванням місць реставраційних втручань;

- стилістична (цілісна) реставрація: доповнення втрачених елементів конструкції, пластичного декору, живописні доповнення втрат фарбового шару ікон; заміна окремих фрагментів декору та конструкції через їх незадовільний технічний стан, заміна ікон та суміщення.

- анастілоз: відновлення іконостасу з автентичних елементів, часткові відтворення конструктивної основи для закріплення автентичних фрагментів.

- реставраційна реконструкція: реставраційне відтворення іконостасу, що здійснюється на підставі достовірної джерельної бази; реставраційна копія, виконання якої можливо за умови існування оригінального іконостасу; реставраційна рекомпозиція – практикується у випадку обмеженої достовірної інформації про конкретний іконостас, із використанням при його реконструкції аналогів та наукових гіпотез.

При цьому консервація, фрагментарна реставрація та анастілоз спрямовані на збереження іконостасу в автентичному стані і, відповідно, на виявлення наукової, історичної та художньої цінності пам’ятки. Стилістична реставрація та реконструкція іконостасу орієнтовані на повернення композиційної й стилістичної цілісності іконостасу і мають сприяти відтворенню сакральної та стилістичної єдності інтер’єру храму.

Публікації автора:

1. Оляніна С. Історіографія українського іконостасу. // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-метод. праці. Вип. 7. — К.: УАМ, — 1999. — С. 152–158.

2. Оляніна С. Дослідження іконостасу собору Різдва Богородиці в м. Козельці // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 9. — К.: УАМ, — 2002. — С. 180–184.

3. Оляніна С. Методологічні засади охорони та реставрації іконостасів // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 10. — К.: УАМ, — 2003. — С. 99–104.

4. Оляніна С. Архітектурні передумови організації іконостасу українського православного храму. // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 11. — К.: УАМ, — 2004. — С. 293 - 299.

5. Оляніна С. До питання композиційних типів українських іконостасів. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов. Вып. 6.: Изучение и охрана архитектурного наследия. — Одесса: издательство “Астропринт”, - 2004. - С. 200-205.

6. Oljanina S. The proportions' making in a composition of iconostasis. // The 10-th International Conf. on geometry and graphics. Vol. 3. — Kyiv (Ukraine). — July-August, 2002. — P. 59-61.

7. Оляніна С. "Композиційні закономірності формотворення іконостасу собору Різдва Богородиці в м. Козельці" //Культурологічні засади технічного та промислового дизайну в системі суспільних відносин: матеріали науково-практичної конференції, - Київ.: НАУ, 2004. — С. 49 - 50.

8. Оляніна С. Архітектурні передумови організації іконостасів православних храмів України. // Матеріали міжвузівської науково-практичній конференції "Сучасні інновації в освіті та проблеми їхнього практичного впровадження", - Полтава.: Полтавський інститут економіки і права “Відкритий міжнародний університет розвитку людини (Україна)”, Полтавський обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В. Остроградського, 2004. Т. 6.: Дизайн, реклама, образотворче мистецтво. — С. 28-32.