Анотація до роботи:

Карпенко Г.І. Українська реалістична проза другої половини ХІХ ст. як історичне джерело. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2005.

В дисертаційному дослідженні з`ясовано інформативні можливості української реалістичної художньої літератури другої половини ХІХ ст. як історичного джерела на прикладі творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, а також запропоновано певний варіант джерелознавчої методики аналізу художніх творів. В роботі встановлено джерела відомостей І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного про сучасну їм дійсність, розкрито оцінку письменниками-реалістами наслідків буржуазних реформ 60-70-х років ХІХ ст., та показано характерні для другої половини ХІХ ст. стилі громадської поведінки, мислення, а також образи типових представників доби (на матеріалі художніх творів). В дисертації виявлено особливості боротьби двох суспільних тенденцій (консервативно-феодальної та капіталістичної) в свідомості селянства, з`ясовано уявлення українського суспільства того часу про суспільний ідеал та охарактеризовано специфіку художніх творів як джерела історичного знання.

Публікації автора:

1. Карпенко Г.І. Літературна критична дискусія 1873-1878 рр. щодо завдань української реалістичної літератури другої половини ХІХ ст. // Бористен. – 2003. - № 5. – С. 21-24.

2. Карпенко Г.І. Українське питання у публіцистичній спадщині П. Мирного // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. Міжвуз. зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 108-113.

3. Карпенко Г.І. Творча спадщина П.Мирного та І. Нечуя-Левицького як історичне джерело // Грані. – 2004. – №6(38). – С.29-33.

Анотації