Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Варяніченко Олена Володимирівна. Удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт. : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Варяниченко О.В Удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами ( за видами економічної діяльності). - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена аналізу й розробці теоретичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи збиткових вугільних шахт з крутими пластами з використанням апарату кластерного аналізу. На підставі аналізу виробничих елементів шахти відібрана та обґрунтована група інтегрованих показників, заснованих на врахуванні багатьох факторів. Це дозволяє здійснювати всебічну оцінку змін, які відбуваються в поточній діяльності підприємства і визначати пріоритетність заходів щодо поліпшення ситуації в цілому. Встановлено, що як міру при кластерному аналізі доцільно використовувати показник міжкластерної відстані, який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників. Встановлено, що при прогнозуванні результатів майбутньої діяльності, необхідно враховувати показник імовірності якісної еволюції або якісної інволюції. Це дозволяє оцінити реальні потенційні можливості розвитку підприємства за рахунок власних ресурсів, а також ефективність використання інвестицій шахтами регіону за допомогою показника «еволюційний потенціал шахти». Розглянуто ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, де добувається цінне коксівне вугілля. Економічно обґрунтовано доцільність розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт в залежності від обсягів видобутку та зміни собівартості.

У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці системи комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт (виробничого об’єднання, вугільного регіону) за сукупністю даних поточної діяльності, а також формуванні стратегічних пропозицій відносно досягнення оптимальних результатів при існуючому потенціалі розвитку в умовах обмежених надходжень коштів державної підтримки і зовнішніх інвестицій.

Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:

1. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад оцінки ефективності роботи вугільних шахт виявив доцільність удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугледобувних підприємств, а також, що найпоширеніші критерії ефективності роботи вугільних підприємств (прибутковість, собівартість, обсяг виробництва) не можуть відображати реального стану діяльності шахт через збитковість останніх і їх деградацію (у результаті неможливості поновлення основних виробничих засобів). В умовах функціонування шахти як складної системи, яка формується під впливом різноманітних поєднань внутрішніх і зовнішніх факторів, доцільним стає використання інтегрованих показників, основаних на врахуванні багатьох чинників. Це дозволяє здійснювати всебічну оцінку змін, які відбуваються в поточній діяльності шахти, визначати пріоритетність заходів щодо поліпшення ситуації в цілому. У процесі впровадження інтегрованих показників ефективності доцільно застосовувати мобільні методи визначення взаємозв’язку між чинниками, які є складовими моделі оцінки.

2. Доведено, що для підвищення надійності й достовірності оцінки економічного стану групи збиткових шахт у режимі зіставлення доцільно використовувати кластерний аналіз, за допомогою якого встановлюється ступінь спорідненості не тільки між чинниками, за якими здійснюється оцінка, а й між об’єктами, відносно яких виконується оцінка. Встановлено, що для одержання більш коректної та детальної картини аналіз даних необхідно проводити в рамках трьох кластерних груп: «Регіон», «Виробниче об’єднання», «Шахта».

3. Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності, дозволив сформувати масив із 12 показників діяльності шахт і вибрати інтегрований (за багатофакторною оцінкою) показник ефективності з урахуванням критерію досягнення максимальних можливостей за кожним чинником. У якості вимірювача при здійсненні кластерного аналізу доцільно використовувати показник міжкластерної відстані (квадрат евклідової відстані), який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників та визначати підприємства, що працювали використовуючи всі свої потенційні можливості (значення показника ефективності близько 0) та шахти з мінімальною ефективністю (значення показника ефективності близько мінус 1).

4. Встановлено, що у відповідності до умов вірогідності кластерного аналізу необхідно сформувати п’ять кластерів, які одержали ідентифікацію стратегічних груп, так як шахти у межах групи мають однорідні показники і як наслідок схожі умови для подальшого розвитку. Це дає змогу виділяти угруповання підприємств, до яких можуть бути рекомендовані однорідні стратегічні пропозиції. Для формування стратегічних пропозицій щодо розвитку підприємств в умовах обмежених зовнішніх інвестицій, необхідно використовувати показник імовірності якісної еволюції чи якісної інволюції. Це дозволяє враховувати реальні потенційні можливості розвитку підприємства за рахунок власних ресурсів. На цій основі визначено, що у 2006 році тільки 4 шахти з 14 мали позитивні стратегічні тенденції розвитку і достатньо високу імовірність досягнення беззбитковості тільки за рахунок власних коштів.

5. У ході досліджень встановлено, що основний вплив на загальний рівень порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт спричиняють: показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, співвідношення фактичного і квазінормативного рівня собівартості та продуктивності праці. Визначено, що ступінь ризику по шахтах регіону тим вище, чим складніше господарство шахти та умови залягання пластів, і більше обсяг інвестицій, необхідних для здійснення приросту потужності.

6. У роботі доведено, що для прогнозування потенційних обсягів видобутку вугілля слід використовувати показник ефективності роботи шахти з урахуванням значення імовірності еволюційного чи інволюційного розвитку підприємства. На цій основі введено поняття «еволюційний потенціал шахти», яке відображає кількість гривень, отриманих шахтою на 1 грн інвестицій в залежності від прогнозованої імовірності якісної еволюції підприємства та визначено формули розрахунків.

7. Запропонований критерій оцінки ефективності розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт, дозволяє визначити в залежності від обсягу видобутку та зміни собівартості доцільність розробки запасів верхніх горизонтів. У разі підвищення собівартості по шахті на 10,0% і більше, а також видобутку до 100 тис. т на рік підтверджується недоцільність розробки залишених запасів. Про недоцільність розробки таких запасів також свідчать терміни окупності витрат на розкриття і підготовку та внутрішня норма прибутковості, виходячи з середнього рівня відсоткових ставок за довгостроковими кредитами з урахуванням чинника ризику, пов’язаного із здійсненням проекту розробки запасів верхніх горизонтів. Доцільність розробки залишених запасів зростає за умови збільшення видобутку понад 100 тис. т/рік при відповідному зниженні виробничих витрат.

Розроблені рекомендації з оцінки доцільності видобутку вугілля з запасів верхніх горизонтів шахт Центрального району Донбасу дозволяють оцінити наслідки переходу до відпрацювання верхніх горизонтів та виробляти оптимальне рішення в конкретних гірничо-геологічних, виробничо-технічних та фінансових умовах кожної шахти, враховуючи: можливість зростання повноти виїмки вугілля дефіцитних марок «К», «Ж», «ОС», віддалення у часі витрат на підготовку нових горизонтів, поліпшення умов та безпеки праці .

8. Розрахунки доцільності закриття і подальшої експлуатації шахт Центрального району Донбасу виявили, що тільки підприємства, які видобувають вугілля марки «Т» можуть бути закриті при досягненні економічно припустимої глибини (900-1000 м). Рішення про закриття глибоких шахт району, що видобувають вугілля марки «К» і «Ж» потребує додаткових досліджень щодо соціальних проблем і дефіциту коксівного вугілля.

9. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на шахтах ДП «Артемвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», проектному інституті «Дніпродіпрошахт» підтвердила їх достовірність та доцільність використання під час формування перспективних планів розвитку шахт та в проектах з реконструкції і підготовки нових горизонтів.

Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблена на їх основі методична база комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт рекомендуються для використання планово - економічними службами шахт, науково - дослідними організаціями, проектними інститутами.

Публікації автора:

У фахових наукових виданнях

1. Варяниченко О.В.Принципи використання кластерного аналізу для оцінки ефективності роботи збиткових шахт // Економіка: Проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.- Вип.206: В4т. - Т.ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С.303-309.

2. Варяниченко Е.В. Оценка результатов деятельности угольных шахт по данным кластерного анализа // Економіка: Проблеми теорії та практики: Зб.наук. пр. - Вип.207: В5т.- Т. ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С.675-682.

3. Саллі В.І., Варяниченко О.В. Економічні аспекти збереження збиткових шахт, де добувається вугілля дефіцитних марок // Економічний вісник НГУ- 2005.- №3.- С.20-26. Особистий внесок автора: обгрунтовано методичний підхід щодо статистичної оцінки загального рівня ризику.

4. Варяниченко Е.В. Прогноз уровня производительности труда на угольных шахтах: использование заубежного опыта // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: Региональный аспект: Сб. науч. труд.: В3т.- Т.1.-Донецк: ДонНУ, 2006.- С.149-153.

5. Варяниченко О.В. Прогнозування об’єму інвестицій з урахуванням еволюційного або деградаційного розвитку шахт // Схід. – 2006. - №5 (77). -

С.42-45.

6. Варяниченко Е.В. Эффективность сохранения глубоких шахт с крутыми пластами // Економіка: Проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр.-Вип.225: В3Т.-Т.ІІІ.-Дніпропетровськ:ДНУ, 2007.- С.721-727.

В інших виданнях

7. Варяниченко Е.В. Изменение экономических параметров шахты под влиянием природных и индустриальных факторов // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. «Управління підприємством та шляхи їх вирішення» - Т.1-Донецьк: Дон ДУЕТ, 2005. - С.81-84.

8. Варяниченко О.В. Оцінка доцільності відпрацювання запасів верхніх горизонтів шахт з крутими пластами // Матеріали Міжнар.наук.- практ.конф. «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» - Дніпропетровськ: НГУ, 2005. - С.80.

9.Варяниченко Е.В. Количественная оценка целесообразности сохранения убыточных шахт // Матеріали Міжнар. наук. - практ.конф. «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» - Дніпропетровськ: НГУ, 2006. - С.184-185.

10.Варяниченко Е.В. Трансформация экономических параметров угольных шахт с глубиной // Матеріали Міжнар. наук. - практ.конф. «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» – Кривий Ріг: Вид.центр КТУ, 2006. – С.113-114.

11.Варяниченко О.В. Комплексна оцінка системи інвестування підтримки потужності шахт Центрального району Донбасу, що видобувають цінне коксове вугілля // Матеріали Міжнар.наук. - практ.конф. «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» - Дніпропетровськ: НГУ, 2007.- С.138-140.