У висновках сформульовані найбільш важливі наукові та практичні результати, здобуті в ході дослідження цивільно-правового становища громадян України в Республіці Польща, а саме: - досліджуючи прив’язки колізійних норм, робиться висновок, що вони всі відсилають до внутрішнього законодавства Республіки Польща, й саме польське цивільне законодавство з всіма його особливостями та відмінностями від вітчизняного і регулює цивільно-правове становище українських громадян; - відповідно до законодавства Республіки Польща громадяни України користуються тими ж правами і несуть ті ж обов'язки, що і польські громадяни в галузі цивільного, сімейного, трудового і цивільно-процесуального права, тобто Республіка Польща розповсюджує на вказану категорію громадян принцип національного режиму. Але, незважаючи на це, передумови та порядок реалізації цих прав мають певні особливості, згідно з якими засади регулювання цивільних прав та обов’язків громадян України в Республіці Польща відрізняються від засад, що застосовуються до регулювання цивільно-правових відносин власних громадян, що й становить специфіку цивільно-правового статусу громадян України та обмежує їх суб’єктивні права; - обмеження цивільно-правового статусу громадян України найбільш яскраво виявляються у правових нормах, які регулюють можливості набуття права власності на нерухоме майно, спадкуванні деяких видів майна, працевлаштуванні тощо. Дисертантом також запропоновані рекомендації щодо подальшого удосконалення правового регулювання правового становища громадян України за кордоном, зокрема у новому Цивільному та Сімейному кодексі України та в інших законодавчих актах. | 