Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Судова медицина


Біляков Андрій Миколайович. Судово-медичне значення катехоламінів для діагностики зажиттєвості повішення: Дис... канд. мед. наук: 14.01.25 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 180арк. - Бібліогр.: арк. 146-180.



Анотація до роботи:

Біляков А. М. Судово-медичне значення катехоламінів для діагностики зажиттєвості повішення . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П. Л. Шупика, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено комплексному встановленню зажиттєвості повішення за кількісним вмістом катехоламінів - адреналіну та норадреналіну в біологічних рідинах тіла та странгуляційній борозні з врахуванням ступеню катехоламінових уражень міокарду та впливу процесів гниття. Визначено, що при асфіксії, яка зумовлена повішенням, в біологічних рідинах достовірно значимо підвищується вміст адреналіну та норадреналіну, а внаслідок цитолітичної дії катехоламінів виникає фуксинофільна дегенерація міокарду у всіх відділах серця. Зажиттєва странгуляційна борозна характеризується локальним збільшенням вмісту катехоламінів. Розроблені кількісні критерії та діагностична таблиця для статистичної верифікації діагнозу повішення. Комплексне дослідження дає можливість об’єктивізувати діагностику зажиттєвості повішення впродовж п’яти діб після настання смерті.

  1. Судово-медичне обґрунтування зажиттєвості повішення з використанням катехоламінів як маркерів, що свідчать про загальну реакцію організму на асфіксію та місцеву реакцію ушкодженої петлею шкіри, потребує комплексної наукової розробки.

  2. Після смерті в лікворі та перикардіальній рідині, а також в шкірі можливе виявлення катехоламінів – адреналіну та норадреналіну. Причому, в шкірі катехоламіни перебувають у вигляді вільних фракцій та загального вмісту, кількість яких в симетричних та поряд розташованих ділянках однакова, що може бути використано як контроль їх вихідного рівня.

  3. При асфіксії, що зумовлена повішенням, в біологічних рідинах підвищується вміст адреналіну та норадреналіну. Так, для обґрунтування зажиттєвості повішення в лікворі вміст адреналіну має перевищувати 84 нг/мл, а норадреналіну – 102 нг/мл; в перикардіальній рідині - 100 нг/мл та 106 нг/мл відповідно.

  4. При повішенні внаслідок цитолітичної дії катехоламінів виникає фуксинофільна дегенерація міокарду у всіх відділах серця. Діагностичне значення має перевищення 73% її площі в правому передсерді, 62% -в правому шлуночку, 60% - в міжшлуночковій перетинці та 43% - в лівому шлуночку серця.

  5. В зажиттєвій странгуляційній борозні в порівнянні з неушкодженою шкірою відбувається локальне збільшення вмісту катехоламінів, яке для вільної фракції адреналіну становить не менше 1,25, норадреналіну - 1,22 та їх загального вмісту 1,33 та 1,19 відповідно.

  6. В післясмертно модельованих странгуляційних борознах статистично значимих змін вмісту катехоламінів не відбувається , що обумовлено пригніченням біоенергетичних процесів та ушкодженням енергоутворюючих систем, які необхідні для синтезу та виділення катехоламінів.

  7. В разі гнилісних змін трупу визначення катехоламінів в біологічних рідинах лімітується розвитком імбібіції, а при виявленні місцевої реакції в странгуляційній борозні - п’ятьма добами післясмертного періоду.

  8. Комплексне виявлення вмісту катехоламінів в біологічних рідинах тіла та странгуляційній борозні, площі фуксинофільних ушкоджень кардіоміоцитів дозволяє об’єктивізувати діагностику зажиттєвості повішення як за загальною реакцією організму на асфіксію, так і місцевою, що проявляється в странгуляційній борозні.

Публікації автора:

  1. Біляков А. М. Вміст адреналіну та норадреналіну в шкірі // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.. П. Л. Шупика. – Київ, 2001. – В.10. – Кн. 3. – С. 1221-1224.

  2. Біляков А. М. Метод визначення катехоламінів в шкірі // Лабораторна діагностика. – 2002. - №1. – С. 51-52.

  3. Біляков А. М. Кількісний вміст катехоламінів в перикардіальній рідині як діагностичний критерій асфіксії при повішенні // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ, 2002. – В.9. – С. 346-349.

  4. Спосіб отримання фракцій катехоламінів з біологічних тканин: Пат. 41214 А України, МПК 7 G 01N33/48 /А. М. Біляков, Б. В. Михайличенко(UA). – 2001042295; Заявл. 06.04.2001; Опубл. 15.08.2001; Бюл. №7. – 2 с.

  5. Bilyakov A. The determination of catecholamines content in pericardium fluid in hanging // 7th Indo-Pacific Congress on Legal Medicine and Forensic Science . – Australia, 2001.