Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Театральне мистецтво


Гарбузюк Майя Володимирівна. Сценічні прочитання трагедії "Гамлет" В.Шекспіра у Львівських театрах (1796-1997 рр.) : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.02 / Київський національний ун-т театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого. — К., 2007. — 268арк. — Бібліогр.: арк. 196-216.



Анотація до роботи:

Гарбузюк М. В. Сценічні прочитання “Гамлета” В. Шекспіра у львівських театрах (1796 – 1997). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.02 – театральне мистецтво. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню сценічної історії трагедії "Гамлет" В. Шекспіра на сценах львівських професіональних театрів. Розгляд діяльності австрійського, польського, українського театрів в хронологічній послідовності їхньої появи та започаткування національних традицій сценічної гамлетіани здійснено як у контексті історій окремих національних сцен, так і з огляду на процеси їхніх взаємовпливів. Виявлено особливості сценічних постав “Гамлета” в кожній із національних театральних культур міста, особливу увагу приділено значенню “Гамлета” у процесах формування та утвердження національної та водночас європейськоорієнтованої свідомості його мешканців. Проаналізовано чотири сценічні прочитання “Гамлета” (1943, 1957, 1981, 1997) на українських сценах Львова. У дисертації також окрему увагу приділено взаємозв’язкам перекладацької практики та розвитку національного українського професійного театру.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розкритті особливостей та закономірностей функціонування класичного драматичного твору – трагедії В. Шекспіра “Гамлет” – в історії професіональної театральної культури міста.

Дане дослідження дозволяє стверджувати:

1. Історія сценічної гамлетіани у театральній культурі Львова налічує понад двісті років та посідає вагоме місце у її розвитку.

2. Початки знайомства львівського глядача із трагедією “Гамлет” пов’язані із діяльністю австрійської та польської професійних сцен кінця XVIII ст., вистави 1796 – 1797 рр. слід вважати хронологічно першими поставами “Гамлета” і на всій етнічній території України.

3. На зламі ХVIII–ХІХ ст.. Львів став містом, у театральній практиці якого традиція німецьких переробок “Гамлета” транспонувалась у польську, і завдяки діяльності польських мандрівних труп у перші два десятиліття ХІХ ст. поширилась на схід теренами України.

4. На відміну від австрійської для польської, а згодом української сцен “Гамлет” набував символічного значення. Знакові постави трагедії у ХХ ст.: на кону польського (1907) та українського (1943) театрів стали своєрідним актом самоідентифікації цих націй у європейському гуманітарному просторі, що було показовим у світлі характерних для першої половини ХХ ст. явищ, коли через театральне мистецтво у гноблених націях відбувались утвердження і реалізація програм “культурного націоналізму” як складових боротьби за політичне і державне самовизначення.

5. Історія українських перекладів “Гамлета” виявляє надзвичайну пов’язаність перекладацької практики з утвердженням національної сцени. Поява більшості перекладів інспірована потребами та вимогами формування і утвердження українського професійного мистецтва.

6. Ритмічність прем’єр “Гамлета” в українських театрах Львова відповідає змінам поколінь митців та глядачів, кожне з яких, діагностуючи та осмислюючи найгостріші проблеми сучасності, прагнуло мати “власного” Гамлета.

7. Кожна з режисерських концепцій, виявляючи через твір буттєві реалії і смисли, базувалась на щораз іншій комбінації актантних структур, що дозволяє говорити про оригінальність та глибину ідейно-мистецького розв’язання.

8. Історія вітчизняної сценічної „гамлетіани” виявляє проблемні зони в розвитку української сцени. Надзвичайно мала кількість здійснених в українському театрі постав цього твору свідчить про відставання нашої сцени, про відсутність повноцінного європейського гуманітарного дискурсу в мистецькому просторі України.

9. Чотири українські постави “Гамлета” у Львові 1943 – 1997 рр. слід вважати особливим внеском театральної культури міста в українське театральне мистецтво, свідченням сформованої в його культурному просторі європейської мистецької свідомості. Усе це дає підстави говорити про феномен “гамлетизму” як вияв глибинного органічного поєднання національного й європейського, художнього й громадянського чинників у суспільно-мистецькій свідомості українських діячів львівської сцени.