Анотація до роботи:

Дуднік В. А. Структурно-тектонофізичні особливості Ольховатсько-Волинцевської антикліналі Донбасу в зв’язку з перспективами на золотоносність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – „Геологія металевих та неметалевих корисних копалин”.

Вивчені тектонічні структури антикліналі – тріщини, жили, дайки, розриви та складчастість. Зроблено кінематичний аналіз цих структур та наведені особливості їх орієнтації. Виділені параметри поля сумарних деформацій. Вперше встановлені параметри тектонічних полів кіммерійського віку, які мали пульсуючий характер. Виділені 12 основних етапів формування антикліналі. Встановлені сприятливі структурно-тектонофізичні параметри для формування гідротермальної мінералізації. Вказані ділянки, які є найбільш перспективними на знаходження золоторудної мінералізації.

Результати проведених структурно-тектонофізичних досліджень дозволяють стверджувати:

1. Основна маса тріщин належить до нормальносічній тріщинуватості а також паралельна напластуванню порід антикліналі. Поширені субвертикальні тріщинні структури меридіонального і поперечного до простягання ОВА напрямку.

2. Жильний комплекс представлений в основному нормальносічними жилами кварцу. Потужні кварцові жили (10 см. і більш) поперечнього орієнтування щодо простягання осі Ольховатсько-Волинцевскої антикліналі більш поширені

3. У кількісному відношенні по дзеркалах ковзання переважають скидні переміщення, однак здвигові і насувні переміщення мають більшу протяжність і потужніші ніж скиди.

4. Внутрішня структура ОВА неоднорідна. По реконструйованих параметрах поля сумарних тектонічних деформацій в її межах виділені:

зони різких змін орієнтувань осей тектонічних деформацій, які впливають на знаходження золоторудної гідротермальної мінералізації: по балці Михайлівська; на межі Орловської і Михайлівської ділянок; по балках Попасна і Кручек; між ділянками «Грабовська» і «Андріївська», де реконструюється потужна зона північно-східного простягання;

зони стиску (на межі Орловської і Россипнянської ділянок m_e = 0,3 – 0,5) і розтягу (район б. Михайлівська - m_e = -0,7, західний борт б. Довжик - m_e до -0,5 і ділянка «Єлизаветівська» до -0,7);

площі з перевагою висхідних рухів - на захід від б. Михайлівської, між балками Должик і Попова і спадних рухів - у районі балок Розсипна – Должик, у межах ділянки «Єлизаветівська».

5. Уперше встановлено, що в кіммерійський час мали місце три поля тектонічних напруг, що характеризуються одноосьовим розтягом з подовжнім і поперечним орієнтуванням осі розтягання. Поля мали пульсуючий характер. Параметри цих полів були сприятливими на проникнення гідротермальних розчинів в масив гірських порід.

6. Визначені 12 етапів формування і розвитку ОВА. Саме древнє поле характеризується поперечним розтягом, що згодом змінилося на подовжнє. У заальську і пфальцську фази герцинського тектогенезу переважав активний поперечний стиск. Між етапами герцинського стиску і кіммерійського розтягу визначається лівоздвиговий етап. Після кіммерійських етапів розтягу проявився компенсаційний стиск поперечний до простягання антикліналі. В Ларамійську фазу альпійського тектогенезу проявлене правоздвигове поле напруг. Більш пізній етап лівого здвигу характеризується подовжнім стиском з вертикальним розтягом.

7. Формування ОВА однозначно зв'язується з піздньогерцинськими фазами складчастості в Донбасі.

8. Отримані параметри поля сумарних деформацій дозволяють виділити найбільш сприятливі ділянки прояву гідротермальної золоторудної мінералізації центральної частини ОВА - проміжок склепіння антикліналі від балки Попова до балки Безіменної та ділянка у верхній течії балки Кручек, які характеризуються різкою зміною напрямків осей деформацій і слабовід’ємними значеннями коефіцієнта Лоде-Надаі при високій його дисперсії.

Публікації автора:

1. Дудник В. А. Этапы развития Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса и прогноз гидротермального оруденения по тектонофизическим данным // Сборник научных трудов Национального горного университета. – Днепропетровск. – 2004. - № 19. – Том 2. – С. 187-193.

2. Дудник В. А., Корчемагин В. А. Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом // Геофиз. журн. - 2004 - № 4. – Том 26. – С. 75–84.

3. Дудник В. А., Корчемагин В. А., Панов Б. С., Жикаляк В. Н. Трещинно-разрывные структуры перспективного на золотое оруденение участка «Грабовский» // Наукові праці ДонДТУ, серія гірнично-геологічна. – Донецьк. - 2001. - Випуск 36. – С. 53-57.

4. Панов Б. С., Корчемагин В. А., Дудник В. А., Уколов В. Д. Структурно-тектонофизическая характеристика Нагольного Кряжа и его золотоносность // Труды ДонГТУ, серия горно-геологическая. - Выпуск 11. – Донецк. - 2000. – С. 132–137.

5. Дудник В. А., Корчемагин В. А., Панов Б. С. Особенности внутренней структуры Сорокинской тектонической зоны (Западное Приазовье) // Наукові праці Донецького державного технічного університету, серія гірнично-геологічна. – Випуск 23. – Донецьк. - 2001. - С. 53-57.

6. Дудник В. А., Павлов И. О., Корчемагин В. А. Тектонические поля деформаций и золотоносность участка Хутор Сороки (Сорокинская зона, Западное Приазовье) // Науковий вісник Національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ. - 2000. - № 3. - С. 22–23.

7. Корчемагин В. А., Павлов И. О., Дудник В. А. Структурно-тектонофизическая характеристика золотого оруденения на участке Андреевский (Сорокинская зона, Приазовье) // Сборник научных трудов НГА Украины. - Днепропетровск. - 1999. - № 6. - Том 1. – С. 153-157.

8. Дуднік В. А. Прогноз золоторудної мінералізації за тектонофізичними даними // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції пам’яті О. П. Фисуненка. – Луганськ. – 2004. – С. 61-64.

9. Дудник В. А., Корчемагин В. А., Шкрабюк К. С. Мезозойские поля напряжений Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса // Тезисы докладов Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых “Ломоносов - 2004”. – М. - 2004. - Том 1. – С. 128-129.

10. Дудник В. А., Жикаляк В. Н. Трещинно-разрывная тектоника перспективного на золотое оруденение участка «Грабовский» (Главная антиклиналь Донбасса) // Проблемы геологии и освоения недр: Труды Пятого Международного научного симпозиума имени академика М.А.Усова студентов, аспирантов и молодых ученых. – Томск. - 2001. - С. 244-245.

11. Дудник В. А., Панов Б. С., Корчемагин В. А. Использование тектонофизического метода в целях прогноза золотого оруденения в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали (Центральный Донбасс) // Тезисы докладов V Международной конференции “Новые идеи в науках о Земле”. – М. - 2001. – С. 214

12. Корчемагин В. А., Дудник В. А. Поля деформаций Сорокинской зеленокаменной структуры в связи с прогнозом золотоносности (Западное Приазовье) // Металлогения древних и современных океанов-2002. Формирование и освоение месторождений в офиолитовых зонах: Материалы VIII научной студенческой школы. – Миасс. - 2002. – С. 203-207.

13. Дудник В. А., Корчемагин В. А., Павлов И. О., Стеценко О. В. Структурно-тектонофизическая характеристика рудопроявления золота участка Хутор Сороки (Сорокинская зона, Западное Приазовье) // Сборник информационных материалов III Международной конференции "Благородные и редкие металлы". – Донецк. - 2000. - С. 109.

Особистий внесок автора у роботах, які написані у співавторстві: 2, 9 – виділення параметрів мезозойських полів напруг; 3 – реконструкція орієнтування осей головних тектонічних деформацій; 4-8 - встановлення зв’язку між тектонофізичними параметрами та розташуванням золотого зруденіння; 10-11 - збір, обробка та інтерпретація первинних матеріалів, характеристика тріщино-розривних структур та полів напруг; 12-13 - аналіз параметрів поля сумарних деформацій та прогнозування золоторудної мінералізації.