Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


775. Свиридов Євген Юрійович. Стратегія інвестиційного кредитування підприємств в Україні: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. - Донецьк, 2004.



Анотація до роботи:

Свиридов Е.Ю. Стратегія інвестиційного кредитування підприємств в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами. Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, Донецьк, 2004.

У роботі розглядаються можливості внутрішнього банківського інвестиційного кредитування промислових підприємств як альтернативного джерела фінансової стабілізації економіки України. Визначено сутність інвестиційного партнерства й інвестиційного кредитування як основного фактора процесу стабілізації економічного зростання держави. Розглянуто політичні, правові, економічні та ін. фактори, що впливають на створення сприятливого інвестиційного клімату й активізацію інвестиційного кредитування. Досліджено склад, структуру й можливості джерел інвестування для визначення переваг або недоліків того чи іншого механізму інвестиційного кредитування. Визначено стан ресурсної бази вітчизняної банківської системи з позиції пріоритетності використання даного джерела інвестиційного кредитування для відтворювальних процесів, реконструкції й модернізації реального сектора економіки. Запропоновано принципи, організація процесу та механізм інвестиційного кредитування промислового підприємства. Розроблено методологію експертизи інвестиційних проектів і обґрунтування структури інвестиційного капіталу та стратегії інвестиційного кредитування промислового підприємства для оцінки можливостей інвестиційного кредитування. Розроблено рекомендації щодо реалізації стратегії інвестиційного кредитування в правовому полі вітчизняної економіки шляхом створення промислово-фінансових груп.

У дисертаційній роботі визначено концепцію та розроблено методичні підходи до формування та реалізації стратегії інвестиційного кредитування підприємств в Україні. Основні висновки за результатами дисертаційного дослідження полягають у наступному:

  1. Доведено, що інвестиційне кредитування на нинішньому етапі розвитку вітчизняної економіки може й повинне стати стратегічним джерелом підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і, як наслідок, економічного зростання всієї економіки.

  2. Інвестиції визначені автором як сукупність усіх видів матеріальних й інтелектуальних витрат, які вкладені в реальні активи або в цінні папери з метою одержання в майбутньому економічного або соціального ефекту, що пов’язаний з різними видами ризиків. Механізм інвестиційного кредитування, в трактуванні автора, є формою взаємодії банківської структури з реальним сектором економіки шляхом пільгового фінансування інвестиційних програм і проектів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства й надійності фінансового сектора, головним джерелом якої є стійке фінансове становище позичальника. Основним принципом інвестиційного кредитування промислових підприємств є інвестиційне партнерство.

  3. Аналіз інвестиційного середовища в Україні за основними факторами: політико-правовими, економічними, соціальними, науково-технічними, геополітичними й екологічними показав необхідність поліпшення інвестиційного клімату за всіма напрямками, особливо політико-правовим і науково-технічним. Нинішній стан інвестиційного середовища має нестабільний характер, що заважає Україні підвищити свій інвестиційний рейтинг і залучити в економіку достатню кількість прямих іноземних інвестицій або скористатися кредитами міжнародних фінансових організацій.

  4. У наш час стабільність банківської системи стає головною умовою фінансової та економічної стабільності підприємств. Запропоновано шляхи акумулювання коштів у комерційних банках з подальшою метою інвестиційного кредитування реального сектора. По-перше, це внески населення, по-друге, депозити суб'єктів господарської діяльності і, по-третє, пенсійні накопичення.

  5. Передумовами тісної інтеграції промислового й фінансового капіталів в ході дослідження визнані наступні фактори: швидке і успішне зростання вітчизняної банківської системи; зростання числа потенційно кредитоспроможних позичальників у результаті підйому промислового виробництва та підвищення рівня доходів підприємств; стабілізація валютного курсу, що зробило невигідним для банків тримати значні активи у валюті; обмеженість альтернативних кредитуванню реального сектора економіки операцій у зв'язку з нерозвиненістю фондового ринку.

  6. Стан і ресурсні можливості вітчизняної банківської системи істотно впливають на економічний розвиток усієї держави. Банківська система стає стрижневим елементом у створенні умов фінансової стабілізації й забезпечення стійкого економічного розвитку. Так, минулий 2003 р. дав привід говорити про рекорди зростання банківської системи України: її чисті активи наблизилися до оцінки 100 млрд. грн., а їхнє збільшення з початку року досягло 42%. Також серйозні темпи мали обсяги кредитування, кредитний портфель у 2003 р. зріс на 69,9%, при цьому відбулося збільшення частки довгострокових кредитів, що так само є позитивною тенденцією й передумовою для активізації процесів створення ПФГ або поглиблення інтеграційних процесів усередині вже існуючих ПФГ.

  7. Будь-які затримки і перерви в послідовній зміні капіталом своїх функціональних форм (грошової - на виробничу, потім на товарну й знову на грошову) можуть привести не тільки до вповільнення кругообігу капіталу, але й до втрати його частини. Це означає, що порушення на кожній зі стадій руху промислового капіталу (ускладнення з реалізацією готової продукції, несвоєчасне надходження виторгу, відсутність коштів для придбання необхідної сировини) перешкоджають відшкодуванню авансованих підприємством коштів і можуть обумовити розрив в індивідуальному відтворенні. Тому банківський капітал у структурі ПФГ є тим самим важелем, що може дозволити підприємству згладити пов'язані з об'єктивними причинами тимчасові розриви в русі авансованої у виробництво вартості. Доведено, що тільки в такий спосіб можна створити належні умови не тільки для стабільної роботи підприємства й економії ресурсів, але й для проведення реконструкції та модернізації виробництва, а тим самим і підвищення якості продукції.

  1. Можливості інвестиційного кредитування для великих промислових підприємств необхідно розглядати окремо від можливостей в цій сфері малого та середнього бізнесу. Для великих промислових підприємств і всього енергетичного комплексу в роботі запропонована стратегія інвестиційного консорціумного кредитування. А для підприємств малого і середнього бізнесу запропоновано такі засоби банківського кредитування як фінансовий лізинг, іпотечне кредитування та залучення компанії-гаранта. З метою досягнення максимального ефекту стратегії інвестиційного кредитування для підприємств малого та середнього бізнесу запропоновано використання гарантійних схем без створення гарантійних фондів, при якій компанія-гарант безпосередньо бере участь у бізнесі підприємства-позичальника .

  2. Доведено додаткові можливості злиття фінансового й промислового капіталів: банк може взяти на себе роль координатора в організації й проведенні емісійної діяльності підприємства; при належному розвитку фондового ринку, банк може надавати «своєму» підприємству послуги страхування (хеджування) основних угод, що має на увазі застосування форвардних і ф'ючерсних контрактів, опціонів і свопів; надання підприємству комбінованих послуг на основі сполучення депозитних операцій зі страховим захистом вкладника; виконання лізингових операцій, що передбачають довгострокову оренду устаткування, замість кредитування; виконання трастових операцій, тобто зберігання цінних паперів підприємства й управління ними «за дорученням»; виконання функцій інформаційного, комунікаційного і консультаційного центрів ФПГ; розрахунок фінансових, економічних і політичних ризиків для всієї ПФГ; розробка й ведення баз даних з питань діяльності ПФГ, юридичної підтримки, інформаційно-пошукової роботи.

  3. Для активізації банками інвестиційного кредитування рекомендовано порядок і умови надання пільг, гарантій та страхування інвестицій: звільнення від податку на прибуток комерційних банків, що беруть участь у кредитуванні державних інвестиційних програм, одержаного за рахунок їхнього кредитування, незалежно від строків кредиту; зміна порядку формування фонду обов'язкових резервів для банків з наданням їм права виключати в певній пропорції з коштів, що перераховують у цей фонд, кошти, спрямовані на кредитування пріоритетних національних інвестиційних програм; диференціювання нормативів співвідношення залучених коштів населення й капіталу комерційного банку, установлення підвищених нормативів для банків, що беруть участь у фінансуванні пріоритетних національних програм.

  4. Розв’язання проблем інтеграції банківського і промислового капіталів запропоновано розглядати в широкому контексті активізації інвестиційного кредитування підприємств реального сектора. Це, з одного боку, стосується недостатньо активних заходів державної економічної політики на макрорівні. З іншого боку мова йде про оптимізацію взаємин підприємств і банківських установ в галузі кредитної політики, що повинна бути спрямована на дотримання базових принципів організації позичкових операцій, сприяючи тим самим більш активному залученню інвестиційного капіталу до реального сектора економіки.

12. Запропоновано методологію експертизи й обґрунтування доцільності кредитування інвестиційних проектів, яка базується на вдосконаленні організаційної структури управління підприємствами та передбачає реалізацію певної послідовність операцій та процедур. Поетапна система фінансово-економічної експертизи, яку складають попередня, основна та заключна стадії експертизи, сприятиме створенню необхідного масиву інформації для оцінки інвестиційних проектів. Рекомендовано систему основних і додаткових критеріїв оцінювання інвестиційних проектів в залежності від масштабів проекту та критеріїв оцінки, що враховують інтереси різних учасників процесу інвестиційного кредитування в обґрунтуванні раціональної структури капіталу: швидкість повернення інвестованого капіталу, показник рентабельності власного капіталу, показник рентабельності інвестованого капіталу, середня зважена ціна капіталу, показник фінансового ризику, показник «рентабельність/ризик» і показник «рентабельність-ризик».

13. Запропоновано оцінку ефективності стратегії інвестиційного кредитування здійснювати на основі економіко-математичної моделі максиміна та мінімакса (розрахунок критерію Гурвіца), що дозволяє прийняти найбільш оптимальне рішення як для інвестора (кредитора), так і для позичальника (підприємства) шляхом застосування багатоаспектних індикативних показників, що включають широкий спектр ризиків і гарантій, таких як розрахунок ставки доходу, визначення ризиків, розрахунок показників ризику вкладення інвестицій, розрахунок рейтингу проектів, проведення постаудиту оцінки ефективності проекту тощо.

14. Оцінка ефективності стратегії інвестиційного кредитування на прикладі ПФГ, створеної на базі підприємств енергетичного комплексу, підтвердила доцільність застосування стратегії інвестування підприємств, а аналіз фінансової стабільності підприємств довів, що показники рентабельності діяльності підприємст після застосування механізму інвестиційного кредитування значно покращуються.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях:

  1. Свиридов Є.Ю. Методи керування процентним ризиком у міжнародній банківській практиці // Економіка промисловості. - 2000. - №4 (10). - С.15-19.

  2. Свиридов Є.Ю. Перспективи розвитку фінансової інженерії в Україні // Менеджер. - 2002. - №6 (22). - С.118-122.

  3. Свиридов Є.Ю. Банківське інвестиційне кредитування як стратегічне джерело фінансування національної економіки // Вісник ДонДУЕТ.- 2003.- №4 (20).- С.270-277.

  4. Смерічевська С.В., Свиридов Є.Ю. Джерела фінансування інноваційного розвитку промислових підприємств України// Торгівля і ринок України. Тем. зб. наукових праць з проблем торгівлі й громадського харчування. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – С. 202-207. Особистий внесок автора – проаналізовано стан та перспективи фінансування інноваційного розвитку промислових підприємств України (0,2 д.а.).

Публікації за результатами участі в конференціях

  1. Свиридов Є.Ю. Інвестиційне кредитування й шляхи підвищення економічного росту України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”. Том.1 - Донецьк: ДонДУЕТ,2003.-Випуск 15.-Том І - С. 227-233.

Інше:

  1. Свиридов Е.Ю. Финансирование инновационного развития топливно-энергетического комплекса: общемировые тенденции и экономика Украины/ Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: Проблемы и возможности / Под ред. Г.К.Вороновского, И.В.Недина. - К.:”Знания Украины”, 2004. – С. 118-129.