Анотація до роботи:

Деревенко Т.О. Staphylea pinnata L .(клокичка периста) у Буковинському Передкарпатті і Прут-Дністровському межиріччі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2004.

В дисертації наводяться результати комплексного популяційно – біологічного дослідження Staphylea pinnata L. у Буковинському Передкарпатті і Прут-Дністровському межиріччі.

Висвітлені питання поширення та еколого – ценотичної приуроченості Staphylea pinnata L. На основі опрацювання гербарних матеріалів та літературних даних укладено карту поширення даного виду на території Украіни. За результатами власних досліджень у Буковинському Передкарпатті і Прут-Дністровському межиріччі встановлено 30 природних локалітетів S. pinnata, з них вперше виявлено 9 локалітетів, а в 4-х відомих раніше зростання досліджуваного виду не підтверджено. У віковому спектрі виділено 8 вікових станів, виявлено поліваріантність онтогенетичного розвитку особин. Досліджено особливості сезонного ритму розвитку, репродуктивної біологіі виду ex situ, розроблені ефективні методи розмноження. Визначено вікову та просторову структуру популяцій. Bстановлено вікові спектри модельних популяцій та базовий віковий спектр для виду на досліджуваній території.

1. У дисертації наведені результати популяційних досліджень S. pinnata у Буковинському Передкарпатті і Прут-Дністровському межиріччі в різних еколого-ценотичних умовах зростання та вивчення біологічних властивостей виду ex situ. Встановлено властивості S. pinnata на популяційному та організменному рівнях, визначено стан популяцій виду і розроблено систему заходів по збереженню та відтворенню популяцій S. pinnata.

2. Ритм розвитку S. pinnata вкладається в сезонну клімаритміку регіону досліджень і триває 200±22 доби. За останнє 20 – ліття через підвищення середніх температур настання фенофаз змістилося на більш ранні строки; тривалість вегетації збільшилася, а період цвітіння скоротився в середньому на 3 доби.

3. Цвітіння S. pinnata триває 18±7 діб, його тривалість найбільше залежить від кількості днів з опадами. Життєздатність пилку суттєво знижується від 88,88±2,98% у першу добу цвітіння квітки до12±6,78% в останню добу на середовищі агар-агару з 15% сахарози. Насіння повнозернисте і здатне проростати в сприятливих умовах ще в плодах, на рослині. Рясність цвітіння, в залежності від умов зростання і погоди, коливається в межах 3-5 балів, а плодоношення – в межах 2-3 балів. Реальна насіннєва продуктивність квітки клокички не перевищує 6,43.

4. S. рinnata властива поліваріантність розвитку, зокрема, прискорений, нормальний і уповільнений, а також здатність до реверсій у молоді вікові групи. Тип життєвого циклу S. рinnata є повночленним при повній невираженості постгенеративного стану. В природних популяціях S. рinnata стабілізація чисельності і структури здійснюється за рахунок інтенсифікації глибокого і неглибокого вегетативного омолодження та здатності до вегетативного розмноження більшості з вікових груп клонального пілциклу (v-g₃). Завдяки цьому онтогенез набуває альтернативного характеру і популяції зберігають свої позиції у ценозах протягом тривалого часу.

5. Найефективнішим методом розмноження є посів свіжозібраного насіння на початку серпня – схожість його досягає 85%. Для живцювання слід заготовлювати матеріал в ІІІ декаді травня – І декаді червня. При обробці 0,1% розчином гетероауксина експозицією 2 години вкорінюється до 60% живців, коренеутворення спостерігається на 56-72 добу.

6. На території України в цілому нами встановлено 102 природних локалітетів S. рinnata, більшість яких припадає на Поділля – басейни Дністра та Бугу. В тому числі у Буковинському Передкарпатті і Прут-Дністровському межиріччі виявлено 30 природних локалітетів S. рinnata. В межах досліджуваної території вид поширений нерівномірно: 26 локалітетів у Прут-Дністровському межиріччі (з них 17 – по схилах Дністра), залишки суцільної в минулому стрічкової популяції вздовж древнього міграційного коридору середземно-морських видів на північ, і 4 локалітети у Буковинському Передкарпатті. Нами вперше виявлено 9 нових локалітетів S. pinnata у досліджуваному регіоні, зростання цього виду в 4 відомих за літературою локалітетах не підтверджене.

7. За результатами геоботанічних досліджень нами складено класифікаційну схему лісової рослинності за участю S. pinnata. На Буковині вид виявлений у складі 34 асоціацій, об’єднаних в 6 формацій: Querceta roboris –13,5%; Fageta sylvaticae – 37,8%; Carpineta betuli – 21,6%; Tilieta cordatae – 5,4%; Fraxineta excelsiori –13,5%; Querceta petraea – 8,1%. S. pinnata – світлолюбний (екотонний), посухостійкий кальцієфільний мезо-фіт.

8. Вікова структура популяцій S. pinnata неповночленна з переважанням віргінільних та молодих генеративних особин. Репродуктивна стратегія виду реалізується переважно шляхом вегетативного розмноження. Чітка контагіозна просторова структура популяцій S. pinnata складається з дифузних клонів. Найкраще відновлення спостерігається в екотонах, на узліссях при повноті 0,7-0,4 на північних схилах Дністра і г. Берда.

9. S. pinnata потребує спеціальних заходів, спрямованих на збереження її в природних місцях зростання. Під охороною на досліджуваній території знаходяться 12 локалітетів, але ні в одному з об’єктів ПЗФ не охороняється саме S. pinnata. Ми пропонуємо включити до складу ПЗФ локалітети в урочищі”Редя” та між селами Прилипче і Кострижівка, об’єднавши останні з заповідним урочищем “Хрещатицько-Звенячинським” і створити пам’ятки природи. Для оптимізації охорони даного релікта необхідно проводити в місцях зростання рубки догляду за лісом з акцентуванням уваги на створенні оптимальних умов для росту і розвитку S. pinnata.

Публікації автора:

1. Смолинская М.О., Королюк В.И., Деревенко Т.А., Паламарь И.Т. Биоразнообразие лесных экосистем Предкарпатья // Бюлетень державного Нікітського ботанічного саду, Вип.88. – Ялта, 2003. – С.38-42.

2. Смолінська М.О., Деревенко Т.О., Королюк В.І. Аналіз ценопопуляцій як метод моніторингу рослинних угруповань // Наук. Вісн. Чернівецького університету. Зб. Наук. Праць. Сер.: Біологія.– №145. – Чернівці: Рута, 2002. – С.169-177.

3. Деревенко Т.О. Особливості самовідтворення ценопопуляцій клокички перистої на території Північної Буковини.// Наук. Вісн. Ужгородського національного університету. Сер.: Біологія. – №10, 2001. – С.171-172.

4. Деревенко Т.О., Термена Б.К. Деякі особливості насіннєвого розмноження клокички перистої в культурі. // Інтродукція рослин. – №1. – К.: Наукова думка,2000. – С.29-30.

5. Деревенко Т.О., Термена Б.К. Staphylea pinnata L. – вид Червоної книги України на території Чернівецької області. // Наук. Вісн. Чернівецького держуніверситету. Сер.: Біологія. – №39. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С.31-34.

6. Деревенко Т. Фітоценотичні особливості Staphylea pinnata L. на території Північної Буковини та Північної Бесарабії // Мат-ли конференції молодих вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття”. – Львів, 2002. – 73-75.

7. Деревенко Т.О. Новий локалітет клокички перистої на території Північної Буковини // Мат-ли XI з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків. – 2001. – С. 121-122.

8. Деревенко Т. Staphylea pinnata L. у флорі Чернівецького регіонального ландшафтного парку (Ревнянське та Чорнівське л-ва) // Збірник мат-лів конф. молодих вчених-ботаніків України “Актуальні питання ботаніки та екології”. – Ніжин: Наука-сервіс. – 1999. – С.32-33.

9. Деревенко Т.О. Поширення клокички перистої (Staphylea pinnata L.) на території Чернівецької області // Мат-ли конференції молодих вчених ботаніків, присвяч. 100-річчю з дня народження А.М. Окснера “Актуальні питання ботаніки та екології“. – Херсон. – 1998. – С.108.

10. Термена Б.К., Деревенко Т.О. Проблеми охорони Staphylea pinnata L. у Північній Буковині // Мат-ли науково-практичної школи молодих вчених і спеціалістів “Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону”. – Ужгород. – 1998. – С.152-153.