Анотація до роботи:

Кулинич С.М. Стан фібринолізу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет. – Біла Церква, 2003.

У дисертації досліджено стан систем неспецифічного захисту, фібринолізу в бугайців у нормі та при розвитку асептичного запалення, викликаного дією травми, хімічного подразника, а також при гострих гнійних процесах у ділянці пальця в корів та хронічному (актиномікозі), а також висвітлено зміни цих показників при лікуванні корів із застосуванням комплексної імуностимулювальної терапії.

Асептичні запалення призводять до зниження активності лужної і кислої фосфатаз, фібринозної активності, ФАН і ФІ, кількості загальних імуноглобулінів та збільшення кількості фібриногену, ПДФ і РФМК; активізації при одноразовій травмі ФАПК та зниження ФАПК і ХЗФ – при повторних.

Гнійно-запальні процеси призводять до зниження неспецифічного захисту, особливо при наявності у вогнищі запалення грамнегативних асоціацій. Гемостаз при домінуванні грампозитивних мікроорганізмів характеризується гіперфібринемією, зниженням активності фібринази, ФАПК і ХЗФ, накопиченням ПДФ та РФМК. При наявних грамнегативних асоціаціях спостерігається невірогідне підвищення вмісту фібриногену та вірогідним збільшенням ПДФ і РФМК з активізацією ФАПК та ХЗФ.

Вивчення динаміки згаданих показників у хворих тварин дозволило розробити патогенетично обгрунтоване комплексне лікування, яке супроводжувалося, крім клінічного покращення, підвищенням ФАН і ФІ, активності фібринази, зниженням загального білка, лужної і кислої фосфатаз, ПДФ і РФМК, а також нормалізацєю рівня імуноглобулінів, фібриногену, ФАПК та ХЗФ.

1. У дисертації експериментально і теоретично обгрунтовано нові екологічно чисті й ефективні методи лікування асептичних та гнійних запальних процесів у великої рогатої худоби, які сприяють активізації факторів природної резистентності організму (фагоцитоз, імуноглобуліни, білок) і нормалізації системи гемостазу (активізується загальний фібриноліз, фібриназа, зменшується вміст фібриногену і продуктів його розпаду).

2. Гнійно-запальні процеси у корів становлять 11,14% від обстежених тварин, з них на ділянку пальця припадає 57%, з яких 42,94% – пододерматити, 32,94% – рани і виразки тканин міжпальцевого склепіння, 10,59% – флегмони.

3. У 60% корів гнійно-запальні процеси ускладнювалися асоціаціями грампозитивних мікроорганізмів, у 40% – грамнегативних, які проявляли гемолітичні властивості. При домінуванні грамнегативних асоціацій у тварин перебіг хвороби був більш вираженим, що проявлялося значним набряком, болючістю тканин, характерним виділенням гною, змінами в системах крові.

4. При ускладненні гнійно-запальних процесів грампозитивними асоціаціями запалення супроводжувалося вірогідним підвищенням у плазмі крові фібриногену – на 35–70,6% та зниженням фібриназної активності на 20,1–22,8%: при пододерматитах – на 35–20,1% (р<0,05, р<0,01), при гнійних ранах – на 66,2–22,8% (р<0,001; р<0,05), флегмонах – на 70,6–20,9% (р<0,01; р<0,001). При домінуванні грамнегативних мікроорганізмів підвищення рівня фібриногену було невірогідним, а при ранах та виразках він знижувався. Фактор ХІІІ знизився відповідно на 26,55 % при пододерматитах та на 31% – при ранах і виразках.

5. Гнійне запалення, ускладнене грампозитивними асоціаціями, призводить до вірогідного зниження активності ФАПК та ХЗФ – відповідно на 13,6–29,3% та 10,8–25%, а грамнегативні сприяють пригніченню ФАПК і ХЗФ при пододерматитах – на 6,2 та 36,2% і активізації цих показників на 11,2–14,1% при гнійних ранах. ПДФ і РФМК у процесі розвитку запалення в сироватці крові вірогідно (р<0,001) збільшуються.

6. Септичне запалення в корів сприяє підвищенню в сироватці крові загального білка на 11,6–23,6%, активності лужної та кислої фосфатаз: при гнійних пододерматитах – відповідно на 24,6 і 4,9%, гнійних ранах – на 40,7 і 12,3% і флегмонах – на 18,9 і 10,7%.

7. Рівень ФАН, ФІ та загальної кількості імуноглобулінів при гнійних процесах залежить від характеру мікробного чинника. За наявності у вогнищі запалення грампозитивних мікроорганізмів зниження ФАН становить при гнійних пододерматитах 18,6% (р<0,05), гнійних ранах – 11,9%, флегмонах – 51,7% (р<0,001), а при наявності грамнегативних асоціацій пригнічення ФАН є більш вірогідним (р<0,001) в усіх хворих тварин. Зниження неспецифічних імуноглобулінів найбільш виражене при флегмонах та ранах, ускладнених грамнегативною флорою (р<0,05).

8. Асептичне запалення, спричинене одноразовою травмою, супроводжується вірогідним збільшенням рівня загального білка (на 11,5%), активності кислої фосфатази (р<0,05) та зниженням вмісту загальних імуноглобулінів – на 6,1% та ФАН і ФІ – відповідно на 23,9 і 26,3%. При багаторазовому травмуванні розвиток асептичного запалення супроводжується зниженням загального білка (на 7,4%), імуноглобулінів (на 16,8%), ФАН (на 19,5%), ФІ (на 20,7%), активності лужної фосфатази – на 15,6% (р<0,001) та підвищенням активності кислої фосфатази (р<0,01).

9. Зміни гемостазу при асептичному запаленні характеризуються підвищенням умісту в плазмі фібриногену – на 88,3% (р<0,001) та зниженням фібриназної активності – на 33,8% (р<0,001); у фібринолітичній системі активізується ФАПК (р<0,001), знижується ХЗФ (р<0,001) і накопичуються в крові ПДФ та РФМК (р<0,001).

10. Застосування комплексної терапії для лікування гнійно-запальних процесів у ділянці пальця сприяє нормалізації запалення та більш швидкому, порівняно з контролем, очищенню ранової поверхні, зменшенню запального набряку та болючості, що активізує регенеративні процеси і скорочує термін лікування тварин при гнійних пододерматитах на 7, а при гнійних ранах і флегмонах – на 5–6 діб.

11. Використання комплексної терапії сприяє нормалізації вмісту фібриногену та підвищенню фібриназної активності: за наявності у вогнищі запалення грампозитивних мікроорганізмів рівень активності ФАПК був при гнійних пододерматитах вищим відносно контролю на 5,1% (р<0,001), гнійних ранах і флегмонах – на 3,4%, а за наявності грамнегативних мікроорганізмів: при пододерматитах – на 14,3% (р<0,001), ранах – на 2,1%. Крім того, ПДФ і РФМК знижується при цьому на 10,7–44,7%.

12. Комплексна імуностимулювальна терапія за наявності грампозитивних мікроорганізмів призводить до підвищення ФАН і ФІ: при пододерматитах – на 16,8 і 86,6% (р<0,05; р<0,001), гнійних ранах – на 15,5 і 61,2% (р<0,05; р<0,001), флегмонах – на 70,5 і 88,3% (р<0,001), порівняно з клінічно хворими тваринами. При грамнегативній мікрофлорі підвищення ФАН і ФІ при гнійних пододерматитах було вірогідним (р<0,001) та підвищилось на 19,6% при гнійних ранах (р<0,001). Водночас застосування комплексної терапії нормалізує кількість загальних імуноглобулінів, знижує кількість загального білка та активність лужної фосфатази – відповідно на 3,6–7,7% та 14,4–23,2%.

Публікації автора:

1. Іздепський В. Й., Киричко Б. П., Кулинич С.М. Застосування санобіту при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 12. – С. 34–35.

Дисертантом проведено мікробіологічні дослідження, вивчено стан системи гемостазу та опрацьовано методи терапії гнійно-запальних процесів у корів у ділянці пальця.

2. Издепский В. И., Киричко Б. П., Кулинич С.М. Применение санобита при болезнях в области пальца у коров // Ветеринария. – 2001. – № 9.– С. 39–41.

Дисертантом проведено гематологічні, біохімічні, імунологічні і мікробіологічні дослідження у хворих тварин та аналіз одержаних результатів.

3. Кулинич С.М. Зміни деяких показників системи гомеостазу у молодняку великої рогатої худоби при асептичних запальних процесах // Вісник БДАУ. – 2000. – Вип. 13.– Ч. 1.– С. 55–57.

4. Кулинич С.М. Зміна деяких показників системи гемостазу при асептичному запаленні у молодняка великої рогатої худоби // Науковий вісник НАУ: Матеріали. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю з дня народження проф. І. О. Поваженка. – Київ, 2001. – С.102–105.

5. Кулинич С.М., Киричко Б.П. Зміни загального білка та його фракцій при гнійно-некротичних процесах в ділянці пальця у корів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць, присвяч. 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного ін-ту. – Харків,: 2001. – Вип. 9 (33). – Ч. 2. – С. 176–179.

Дисертантом визначено процентне співвідношення білкових фракцій та проведено лікування хворих тварин.

6. Застосування санобіту при запальних процесах у високопродуктивних корів / В.Й. Іздепський, В.Ф. Довгопол, В.П. Плугатирьов, Б.П. Киричко, С.М. Кулинич // Вісник Полтавського ДСГІ. – 2000. – № 6.– С. 48–51.

Дисертантом проведено ідентифікацію мікроорганізмів, наявних у ранах, та визначено їх чутливість до антибіотиків і токсичні властивості.

7. Кулинич С.М. Стан деяких факторів неспецифічного захисту організму при запальній реакції у великої рогатої худоби // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Т. 2 (21). – Ветеринарні науки. – Полтава, 2002. – С. 329–331.

8. Кулинич С.М. Стан системи протеолізу та фібринолізу при терпентиновому запаленні у молодняку великої рогатої худоби // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – № 4. – С. 103–104.

9. Хірургічні хвороби пальця великої рогатої худоби / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.М. Кулинич, В.В. Нагорний // Методичні рекомендації для слухачів факультету післядипломного навчання і студентів факультету ветеринарної медицини, затверджені на семінарі-нараді спеціалістів держ. вет. медицини Полтавського обласного управління ДВМ (пр. № 14 від 4. 05. 2001 р.) та метод. комісією ф-ту вет. медицини ПДСГІ (пр. № 9 від 28. 05. 2001 р.). – Полтава, 2001. – 29 с.

Дисертант впровадив патогенетично обгрунтований метод лікування гнійно-запальних процесів у дистальному відділі кінцівки в корів.