Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Куцмида Алла Валентинівна. Соціально-економічні проблеми та перспективи використання трудового потенціалу сільської місцевості регіону : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2006. — 226арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 189-202.



Анотація до роботи:

Куцмида А.В. Соціально-економічні проблеми та перспективи використання трудового потенціалу сільської місцевості регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006.

У дисертаційній роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень соціально-економічних проблем та перспектив використання трудового потенціалу сільської місцевості. Досліджено особливості формування трудового потенціалу села та виявлено тенденції його розвитку в регіоні, а також здійснено аналіз попиту і пропозиції на сільському ринку праці.

Обґрунтовано напрями вдосконалення використання трудового потенціалу сільської місцевості з позиції покращення демографічної ситуації, зміцнення соціальної та виробничої інфраструктури, розвитку аграрного підприємництва та підвищення зайнятості. Запропоновано напрями державного регулювання та управління трудовим потенціалом сільської місцевості для підвищення ефективності його використання.

1. Трудовий потенціал включає запаси праці виробничої і соціальної сфери села, підприємств та організацій, розташованих у сільській місцевості; чисельно включає всіх, територіально проживає в селі і зайняті у сільській місцевості. Джерелами формування трудового потенціалу є демографічна ситуація, економічна активність населення та соціальні фактори.

2. Організаційно-економічний механізм формування трудового потенціалу включає економічні, організаційні, нормативно-правові і соціальні заходи щодо його збереження, відтворення та розвитку, в т.ч. розвиток виробництва та забезпечення зайнятості сільського населення, регулювання доходів сільських жителів, обґрунтування джерел формування соціальної інфраструктури, активізацію діяльності сільської влади та громадських організацій.

3. Нами обґрунтовані чинники відтворення трудового потенціалу села у економічній сфері - міжгалузеве регулювання економічних відносин; удосконалення системи рівня оплати праці; розвиток соціального партнерства; державна підтримка розвитку дрібного і середнього підприємництва; удосконалення механізму реалізації сільськогосподарської продукції, у соціальній сфері – моніторинг особливостей розселення та демографічних процесів; інвентаризація та аналіз функціонування об’єктів соціальної інфраструктури села та обґрунтування джерел їх фінансування. Основними факторами формування попиту на трудові ресурси сільської місцевості є: регіональні, демографічні, зайнятості, виробничо-інноваційні, соціально-економічні та організаційні. Визначальними критеріями розвитку трудового потенціалу села є, насамперед, рівень та якість життя населення. В методиці досліджень трудового потенціалу поряд з методами моделювання, економічних порівнянь, експертних оцінок для оцінки виробничих, інфраструктурних, соціальних ті інших показників, доцільно застосувати метод екстраполяції; факторного аналізу з використанням методу Гауса для визначення зв’язків між показниками продуктивності праці, зайнятості, соціально-економічними, виробничими.

4. В Херсонській області в складі постійного сільського населення налічується 263,2 тис. осіб працездатного віку (58,9%). З них 139,8 тис. становлять чоловіки (53,1%) та 123,3 тис. – жінки (46,9%). Трудові ресурси формує економічно активне населення, чисельність якого в сільській місцевості в 2005р. становила 238,1 тис. осіб, з яких 215,1 тис. осіб працездатного віку (90,3%) та 23,0 тис. осіб старше працездатного віку (9,7%). Частка зайнятих в складі економічно активного населення складає 219,7 тис. осіб (92,3%), безробітних – 18,4 тис. осіб (7,7%). Протягом останнього десятиріччя на Херсонщині спостерігається старіння ресурсів живої праці села, що зумовлює значно більше демографічне навантаження на осіб працездатного віку. На початок 2006 р. загальне демографічне навантаження становить 698 непрацездатних осіб на 1000 осіб працездатного віку, в тому числі 323 особи віку молодшого за працездатний, старшого за працездатний – 375 осіб. З 1990 р. спостерігається позитивна тенденція зменшення демографічного навантаження на працездатне населення, проте, в основному за рахунок зменшення кількості дітей.

5. На ефективність використання трудового потенціалу впливає структура розселення сільського населення. В Херсонській області 658 сільських населених пунктів. При цьому 5 сіл віднесені до категорії безлюдних та 35 деградуючих. Найбільшу питому вагу в регіоні мають села з кількістю населення 100-500 чол. Розукрупнення великих підприємств, спад сільськогосподарського виробництва призвели до погіршення інфраструктурного забезпечення села: скоротилася кількість дитячих дошкільних закладів на 34,2%, загальноосвітніх шкіл - на 3,3%, бібліотек – на 14,8%, лікарняних закладів – на 22,7%, стадіонів – на 7,5%, будинків побуту – на 68,7%. Центральним опаленням облаштовано 13,6% загальної житлової площі, водопроводом - 42,8%, каналізацією -26,3%, гарячим водопостачанням - 5,0%.

6. Середня заробітна плата в сільському господарстві залишається найменшою порівняно з іншими галузями економіки та в 2005 р. складала 460 грн. Кількість незайнятих трудовою діяльністю в Херсонській області щорічно зменшується, при цьому в 2005 р. потреба у працівниках зросла на 11,9%. Найбільше навантаження на одне вільне робоче місце мають технічні службовці та робітники сфери обслуговування та торгівлі - 48 осіб, кваліфіковані працівники сільського господарства – 44 особи.

7. Основними напрямами демографічної політики держави щодо розвитку трудового потенціалу визначені: забезпечення розширення відтворення населення і збільшення тривалості його активного трудового періоду через створення сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї, створення умов для розвитку сімейної медицини; запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування; розвитку ринку житла, створення розвинутої соціальної інфраструктури, державних та недержавних служб соціальної допомоги.

8. Враховуючи необхідність розвитку агарного виробництва, одним із основних напрямів розв’язання проблем зайнятості сільського населення є створення фермерських господарств, особистих селянських господарств, підприємств у сфері зеленого туризму, розширення та урізноманітнення різних видів несільськогосподарської діяльності, як найбільш мобільних невеликих спеціалізованих організаційно-виробничих структур, які можуть розвиватися на основі власних коштів селян, залучених банківських кредитів.

9. Здійснений множинний факторний аналіз, дає змогу визначити вплив кожного із досліджуваних чинників на рівень зайнятості сільського населення. Рівень зайнятості населення сільської місцевості має обернений лінійний зв’язок з питомою вагою сільського населення, обернений зв’язок з природним приростом сільського населення, часткою працездатного населення в загальній чисельності сільського населення, із землезавантаженістю.

10. Пріоритетними напрямами державного регулювання трудового потенціалу сільської місцевості визначені: реалізація громадських робіт; професійне навчання відповідно до професійно-кваліфікаційних потреб ринку праці; працевлаштування безробітних на додаткові робочі місця, створені за рахунок дотацій роботодавцям з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; сприяння самозайнятості та підприємницькій діяльності безробітних за рахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю. На місцевому рівні необхідно вирішити наступні завдання: розробка і реалізація пакета цільових програм, спрямованих на створення робочих місць в сільській місцевості; створення умов для підвищення якості робочих місць; стимулювання формування ефективної структури трудових ресурсів; удосконалення організації діяльності Центрів зайнятості через оптимізацію розмірів регіону поширення їх діяльності на території радіусом 25-35 км.

Публікації автора:

у наукових фахових виданнях:

  1. Куцмида А.В. Взаємозв’язок соціального розвитку села та трудового потенціалу // Зб. наук. пр. ПДАТА. – Кам’янець-Подільський. – 2004. – Вип. 12. – С. 264-266.

  2. Куцмида А.В., Бондар Т.В. Вплив соціальної інфраструктури села на розвиток трудового потенціалу // Зб. наук. пр. Луганського НАУ / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. - №38(50). – С. 297-299. (Автором обґрунтовані чинники формування трудового потенціалу сільської місцевості, визначені напрями розвитку соціальної сфери села).

  3. Куцмида А.В. Методика аналізу показників, що характеризують рівень соціальної захищеності працівників аграрного сектору економіки // Матеріали Міжнар. наук. – теорет. конф. „Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці”. – Житомир, 2004. – С. 186-188.

  1. Куцмида А.В. Основи методики оцінки трудового потенціалу // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: ХДАУ. – 2004. – Вип. 35. – С. 192-196.

  2. Мармуль Л.О., Куцмида А.В. Розвиток аграрного підприємництва та перспективи підвищення зайнятості сільського населення регіону // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: ХДАУ. – 2006. – Вип. 44. – С. 201-211. (Автором здійснено прогноз розвитку сільськогосподарського виробництва, визначені перспективні напрями підвищення зайнятості сільського населення та державного управління і регулювання трудового потенціалу).

  3. Куцмида А.В. Соціально-економічні умови та особливості формування ринку праці в сільській місцевості Херсонської області // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: ХДАУ. – 2006. – Вип. 46. – С . 194-198.

в інших виданнях:

  1. Куцмида А.В. Демографічні перспективи формування та відтворення трудового потенціалу сільської місцевості Херсонської області // Матеріали І Міжнар. наук.-пр. конф. „Наука: теорія та практика – 2006”. – Дніпропетровськ. - 2006. – Т. 6. – С. 10-13.

  2. Куцмида А.В. Чинники формування та використання трудового потенціалу сільської місцевості // Матеріали І Всеукраїнської наук. – практ. конф. „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті”. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – С. 539-544.

  3. Куцмида А.В., Мармуль Л.О. Соціальна захищеність та рівень життя сільського населення в умовах реформування аграрної сфери // Дні науки: Зб. тез доповідей. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”. - 2004. – Т.1. – С. 72-74. (Автором обґрунтовано умови підвищення рівня життя сільського населення).