Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Літологія


Данишурка Наталія Анатоліївна. Соленосні формації Дніпровсько-Донецької западини і перспективи їх використання для створення підземних сховищ: дисертація канд. геол. наук: 04.00.21 / Інститут геологічних наук НАН України. - К., 2003. , [2]арк. рис.



Анотація до роботи:

Данишурка Н.А. Соленосні формації Дніпровсько-Донецької западини і перспективи їх використання для підземних сховищ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено цільовим дослідженням геологічної будови, речовинного складу, структурно-текстурних особливостей та пов’язаних з ними фізико-механічних властивостей соляних порід формаційного комплексу солянокупольних структур з точки зору придатності для розміщення підземних сховищ різного цільового призначення. Дано аналітичний огляд стану основних аспектів напрямку роботи: стану проблем сховищ енергетичної сировини, хімічних продуктів, технологічних газів, ізоляції токсичних і радіоактивних відходів у світовій практиці і в Україні; стану геологічної вивченості соленосних формацій України і їх використання (з оцінкою перспектив) у поданих напрямках. Вироблено методологію і визначено методичні прийоми цільових досліджень. Методологічний апарат вибору і оцінки геологічних об’єктів різного рангу для розміщення підземних сховищ включає два основних методичні прийоми: комплекс еколого-геологічних критеріїв вибору і розробку оціночних моделей геологічних об’єктів. Розроблено комплекс еколого-геологічних критеріїв вибору і оцінки ділянок для розміщення сховищ різного цільового призначення. На основі детальних літологічних і структурних досліджень внутрішньої будови масивів, їх речовинного складу і структурно-текстурних особливостей, з урахуванням кореляції з останніми міцностними властивостями і проникливостю, розроблені крупномасштабні цільові структурно-літологічні моделі трьох солянокупольних структур північно-західної частини ДДЗ з геометризацією і прогнозом в соляному масиві структурних елементів з різними характеристиками міцностних властивостей і проникливості. В межах соляних масивів виділено ділянки (майданчики, інтервали), сприятливі для підземного будівництва, з виділенням несприятливих інтервалів. Методика може бути застосована для вибору геологічних об’єктів на етапах регіональних досліджень, а також на етапах геологорозвідувальних робіт, спрямованих на виділення і оцінку ділянок соляного масиву, придатних для розміщення підземних ємкостей різного цільового призначення – сховищ нафти і нафтопродуктів, вуглеводневих газів, інертних газів, хімічних продуктів, акумуляторів стисненого повітря, а також ізоляції радіоактивних і токсичних відходів.

В результаті цільового аналізу соленосних формацій України з точки зору придатності для створення підземних сховищ, що був проведений науково-технічним колективом з участю автора, як один з найбільш перспективних геологічних регіонів, визначено ДДЗ, північно-західна частина якої з розвиненим там солянокупольним формаційним комплексом прийнято як територію і об’єкт досліджень поданої роботи.

В основі розробленої нами методології досліджень лежать принципи вибору і оцінки геологічного середовища для розміщення підземних ємкостей різного цільового призначення. Ці принципи в свою чергу базуються на двох головних технічних умовах, що є загальними для всіх видів ємкостей: механічна стійкість споруди на весь проектний строк і ізолююча здатність вміщуючого геологічного середовища щодо розповсюдження в біосфері продукту (речовини), що зберігається. Таким чином, процедура вибору геологічних об’єктів різного ієрархічного рангу включає два етапи (завдання): встановлення комплексу вимог щодо вміщуючого геологічного середовища (для визначеного типу ємкості) і вибір геологічних об’єктів (на основі встановленого комплексу вимог). Механізм проведення цієї процедури полягає в оцінці відповідності цільових еколого-геологічних моделей конкретних геологічних об’єктів до встановленого комплексу вимог. Зазначений комплекс вимог в свою чергу повинен забезпечуватись критеріями вибору, порівняння і ранжування.

На основі прийнятої методології було проведено спеціалізоване структурно-літологічне дослідження формаційного комплексу солянокупольних структур північно-західної частини ДДЗ з порівняльною оцінкою, вибором і ранжуванням сприятливих геологічних об’єктів до рівня ділянок і інтервалів соляних масивів.

На основі визначення геологічних умов створення і безпечного функціювання підземних ємкостей різного цільового призначення в соляних товщах з урахуванням технічних умов розроблено комплекси загальних еколого-геологічних критеріїв вибору і порівняльної оцінки солянокупольних структур, ділянок і інтервалів соляних масивів, сприятливих для розміщення ємкостей різних типів.

Встановлено принципи розробки структурно-літологічних моделей геологічних об’єктів на рівнях локальна структура (ділянка) і нижче. На основі системного підходу, при якому об’єкт досліджень розглядається як система з власними зовнішньою і внутрішньою структурою, речовинним складом і структурно-текстурними особливостями, цей методичний прийом з допомогою спеціальної типізації різновидів кам’яної солі з різними структурно-текстурними особливостями дозволяє отримати найбільш повну системну інформацію щодо структурної будови і речовинного складу соляного масиву з можливістю геометризації в ньому відповідних структурних елементів.

В результаті детальних літологічних і структурних досліджень соляних масивів на базі авторської методики розроблено крупномасштабні цільові структурно-літологічні моделі трьох типових солянокупольних структур. На основі співставлення побудованих структурно-літологічних моделей розглянутих типових структур з комплексом згаданих вище загальних технічних умов підземних ємкостей в межах розглянутих трьох типових структур виділено ділянки соляних масивів (майданчики, інтервали), сприятливі для розміщення ємкостей різного цільового призначення, з виділенням несприятливих структурних елементів. Користуючись наміченими критеріями вибору – структурним, літологічним, геохімічним, геомеханічним – виділені ділянки соляних масивів можуть бути оцінені з точки зору розміщення сховищ різного цільового призначення.

Встановлений комплекс еколого-геологічних критеріїв може бути використаний для вибору геологічних об’єктів на етапах регіональних досліджень, спрямованих на вибір і попередню оцінку ділянок для розміщення сховищ в соляних товщах, а методика побудови багатомірних структурно-літологічних оціночних моделей (в сполученні зі згаданим комплексом критеріїв у відповідних масштабах) - для оцінки (характеризації) цих ділянок на етапах геологопошукових і геологорозвідувальних робіт, спрямованих на виділення ділянок соляного масиву, придатних для розміщення підземних ємкостей різного цільового призначення – сховищ нафти і нафтопродуктів, вуглеводневих газів, інертних газів, хімічних продуктів, акумуляторів стисненого повітря і, нарешті, радіоактивних і токсичних відходів. Методика розробки структурно-літологічних моделей соляних масивів може використовуватись також для розшифровки внутрішньої будови солянокупольних структур при прогнозуванні і геологорозвідувальних роботах на корисні копалини, генетично пов’язані з соляними товщами (калійні і магнієві солі, борати та ін.).

Публікації автора:

  1. Данишурка Н.А. Особливості речовинного складу верхньофранської калієносної формації Дніпровсько-Донецької западини за матеріалами Сологубівської та Великозагорівської площ // Пошукова та екологічна геохімія. – 2001. – №1. – С. 82-87.

  2. Хрущов Д.П., Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. Ізоляція радіоактивних і небезпечних відходів у геологічному середовищі: методологія та критерії вибору ділянок // Геологія в ХХІ столітті: Шляхи розвитку та перспективи.- Київ: Знання. К., 2001. – С. 311-322.

  3. Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. Перспективи використання соленосних формацій України для ізоляції радіоактивних та інших токсичних відходів // Аспекти геологічної науки на рубежі тисячоліть: Наукові праці ІГН НАНУ. – К., 2001. – С. 95-106.

  4. Хрущов Д.П., Данишурка Н.А. Структурно-літологічні моделі солянокупольних структур // Геол. журн. – 2002. – №4. – С. 67-77.

  5. Хрущов Д.П., Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. Принципи наукового обгрунтування вибору і оцінки геологічних об’єктів для розміщення підземних сховищ енергетичної сировини // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності – 2002. – №4. – С. 36-42.

  6. Хрущов Д.П., Вакарчук Г.І., Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. Родовища бішофіту України та перспективи їх використання // Аспекти геології металевих і неметалевих корисних копалин: Наукові праці ІГН НАНУ. – К., 2002. том ІІ – С. 370-376.

  7. Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. До питання походження речовини соленосних відкладів Дніпровсько-Донецької западини // Актуальні проблеми геології України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладатського складу геологічного факультету 16-17 травня 2000 року. –К., “Київський Університет” – 2000. – С. 38.

  8. Шехунова С.Б., Данишурка Н.А. Солянокупольні структури Дніпровсько-Донецької западини і проблема створення техногенно-геологічної системи ізоляції шкідливих відходів // Актуальні проблеми геології України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладатського складу геологічного факультету 23-24 травня 2001 року. – К., “Київський Університет” – 2001. – С. 43.

  9. Данишурка Н.А. Структурно-літологічні моделі соляних масивів і оцінка ділянок, перспективних для створення сховищ // Соленосні формації України // Матеріали науково-технічного семінару 22-24 жовтня 2002 року. – К., УкрДГРІ – 2002. – С. 49-52.

  10. Хрущов Д.П., Данишурка Н.А. Загальні принципи та критерії вибору ділянок і обсягів для розміщення підземних сховищ нафтопродуктів в соляних товщах // Актуальні проблеми геології України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладатського складу геологічного факультету 18 квітня 2002 року. – К., “Київський Університет” – 2002. – С. 54-55.