Анотація до роботи:

Зазуляк Ю. П. Шляхта Руського воєводства у XV ст. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. – Історія України. – Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, Національна Академія Наук України, Львів, 2004.

У дисертації досліджуються характерні риси та особливості становлення шляхетського стану в Руському воєводстві Польської Корони протягом XV ст. Зокрема підкреслено вирішальне значення королівських надань у процесі формування персонального складу шляхетської верстви у Галицькій Русі у перше століття після падіння династії Романовичів. Роздавнича політика правителів з династій Пястів, Анжу та Ягеллонів відіграла також ключову роль у початковому обмеженні станових прав і привілеїв руської шляхти у Галичині у другій половині XІV – на початку XV ст. Єдльнєнський привілей 1430 р. та утворення у 1434 р. Руського воєводства формально завершили зрівняння руської шляхти у правах з польським нобілітетом та закінчили інкорпорацію Галичини до складу Польської Корони. Перетворення різних груп руських привілейованих землевласників на частину єдиного шляхетського стану Польської Корони супроводжувалося утворенням місцевих рицарських родів, які репрезентували головну форму самоорганізації рицарського стану у пізньосередньовічних монархіях Центральної Європи. Механізми та особливості формування рицарських родів у Галицькій Русі проаналізовано на прикладі перемишльських родин можновладства руського походження, які склали основу гербової спільноти Корчаків. На відміну від родин руського можновладства, які безболісно увійшли до складу владної еліти Руського воєводства та Польської Корони, багато руських родин середнього та дрібного зем’янства зіткнулося в середині XV ст. з значними проблемами у відстоюванні свого шляхетського статусу. Широка політика застав королівських маєтків, розпочата Владиславом ІІІ, створила реальну загрозу конфіскацій їхніх маєтків та, як наслідок, втрати шляхетства. Перебіг конфліктів навколо спірних маєтків показує, що виставлені руськими зем’янами свідки та їхні зізнання, через які відбувалася передача колективних знань та пам’яті локальної шляхетської спільноти, відіграли вирішальну роль у успішному для дрібної руської шляхти результаті судових процесів.

Публікації автора:

1. Взаємовідносини старост і шляхти в Галицькій Русі пізнього середньовіччя // Центральна і Східна Європа в XV-XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії / За ред. Л. Зашкільняка і М. Крикуна. - Львів, 1998. - С. 75-86.

2. Veri et perpetui terrarum Russie heredes: шляхи легітимації прав на земельну власність серед руської шляхти в XV ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Львів, 1999. - Вип. 34. - С. 95-108.

   3. Застави як елемент роздавничої політики Ягеллонів у Галицькій Русі в XV ст. // Вісник Львівського університету. - Серія історична.- Львів, 2000.- Вип. 35-36. - С. 43-57.

      4. Oral Tradition, Land Disputes, and the Noble Community in Galician Rus’ from the 1440s to the 1460s // Oral History of the Middle Ages. The Spoken Word in Context. / Ed. by G. Jaritz and M. Richter. – Krems, Budapest, 2001. - P. 88-107.

         5. Шляхта на львівському передмісті в XV ст. (З історії міжстанових відносин у Галицькій Русі пізнього середньовіччя) // Вісник Львівського університету. - Серія історична. - Львів, 2002. - Вип. 37. - Ч. 1. - С. 86-94.

            6. Львівська конфедерація 1464 року: спроба прозопографічного дослідження її учасників // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) дисциплін. - Львів, 2000. - Т. ССХL. - С. 396-415.

               7. Стан та перспективи досліджень над шляхтою в українській історіографії // Genealogia. Stan i perspektywy bada nad spoeczestwem Polski redniowiecznej na tle porwnawczym. / Pod red. J. Pakulskiego i J. Wroniszewskiego. – Toru, 2003. – S. 333-345.