Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Розведення та селекція тварин


Гурський Ігор Миколайович. Селекційно-господарські особливості помісей від схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями м'ясних порід в умовах Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / УААН; Інститут м'ясного скотарства. — К.-Чубинське, 2002. — 150арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 111-137.



Анотація до роботи:

Гурський І.М. Селекційно-господарські особливості помісей від корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями м’ясних порід в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 2003.

У дисертації викладені результати досліджень по ефективності міжпородного схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями поліської, волинської, симентальської австрійської селекції та української м’ясної порід в умовах Лісостепу України. Встановлено, що у всі вікові періоди жива маса і середньодобові прирости були вищими у помісних бугайців та телиць в порівнянні з ровесниками материнської породи. За індексом розтягнутості, ейрисомії, лептосомії, широтним, важковаговості, глибокогрудості, м’ясності, вираженості типу, масометричним, умовним об’ємом тулуба, масивності тварини ІІ-V групи переважали ровесників І групи.

Помісні бугайці у всіх випадках переважали за масою туші аналогів української червоно-рябої молочної породи на 34,8-65,8 (16,4-30,9%) (Р<0,01). Вони також мали більшу масу внутрішнього жиру, забійну масу, довжину туші, обхват стегна та площу “м’язового вічка”. Найбільший вихід м’якоті в туші був у бугайців ІV та V групи. Помісні тварини мали більшу абсолютну масу тазостегнової частини туші в порівнянні з ровесниками І групи. Аналогічні дані на користь помісей виявлено за плече-лопатковою і спинно-реберною частинами туші. За хімічним складом м’яса і найдовшого м’яза спини, енергетичною цінністю 1 кг м’яса, технологічними показниками, білково-якісним показником, масою внутрішніх органів, масою, довжиною, шириною та площею шкіри помісні бугайці (ІІ-V групи) переважали тварин І групи. Тварини ІІ-V групи в порівнянні з аналогами І групи мали вищі показники конверсії протеїну корму в білок туші.

1. Експериментально обгрунтовано, що в лісостеповій зоні України перспективним напрямом підвищення м`ясної продуктивності, покращення якості і зниження собівартості яловичини є промислове схрещування корів червоно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних та імпортних м`ясних порід, зокрема, сименталів австрійської селекції і української м`ясної.

2. При інтенсивному вирощуванні за технологією м`ясного скотарства бугайці української червоно-рябої молочної породи в 18-місячному віці досягли живої маси 468,3 кг, помісі з поліською – 493,3, волинською – 521,0, симентальською австрійської селекції – 540, українською м`ясною – 532 кг при середньодобових приростах за весь період вирощування 814; 853; 909; 927; 916 відповідно.

3. Помісі відзначались краще вираженими м`ясними формами і переважали чистопородних ровесників за промірами: обхватом, шириною і глибиною грудей, напівобхватом заду. Вони характеризувалися більшою високорослістю, розвиненістю мускулатури, особливо задньої третини тулуба. Ці тварини в більшій мірі відповідали сучасним вимогам бажаного типу м`ясної худоби.

4. Помісі відзначалися більш важкими і повном`ясними тушами в порівнянні з чистопородними ровесниками. Різниця за масою парної туші на користь тварин II групи у 18- міс віці склала 34,8 кг (16,3%), III групи - 50,9 кг (23,9%), IV - 65,8 кг (30,9%), V - 63,4 кг (29,8%).

5. Помісі характеризувалися більш високим забійним виходом. Їх туші мали кращу омускуленість і були більш високоякісними за морфологічним складом. Вихід м`якоті у них на 4,4-6,0% вищий, ніж у ровесників контрольної групи. Вони мали більшу кількість м`яса високих сортів, а також високий коефіцієнт м`ясності – 4,23-4,72 проти 3,26 у чистопородних бугайців, або більше на 29,7-44,8%.

6. За хімічним складом у м’ясі бугайців суттєвої міжгрупової різниці не встановлено, воно мало оптимальне співвідношення поживних речовин і вміст жиру в ньому не перевищував 13%. М`ясо помісей характеризувалося кращим співвідношенням білка до жиру, що відповідає сучасним вимогам споживачів щодо продукції високої якості.

7. Аналіз фізико-хімічних показників найдовшого м`яза спини свідчить про вищу повноцінність м`язової тканини помісей. Білково-якісний показник у них досяг 4,7-4,9, що на 12,0-12,6% вище, ніж у ровесників контрольної групи (3,9). За коефіцієнтом конверсії вони переважали аналогів материнської породи на 1,37-2,7% (8,27-9,60 проти 6,90%). У їхніх тушах було більше білка на 6,86-12,98 кг (23,1-43,2%).

8. Вперше виявлено ефект гетерозису при промисловому схрещуванні корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних та імпортних м`ясних порід, який має важливе значення в підвищенні генетичного потенціалу м`ясної продуктивності.

9. Від помісних бичків усіх генотипів у 18-місячному віці отримані більш важкі шкіри високої якості, які переважали стандартні вимоги "бичина важка". Найбільш важкі шкіри за масою, товщиною та площею мали бички від м`ясних бугаїв волинської, симентальської та української м`ясної порід.

10. Встановлено, що промислове схрещування маток української червоно-рябої молочної породи з бугаями м`ясних порід вітчизняної та імпортної селекції і інтенсивне вирощування помісей за технологією м`ясного скотарства економічно доцільне. Помісі, які мали більш високі прирости у всі вікові періоди вирощування, менше витрачали кормів на 1 кг приросту. Собівартість одного центнеру приросту у них була нижча на 11,1-30,1 грн (4,7-13,8%), що забезпечило рентабельність 38,4-51,8% проти 26,7 у ровесників материнської породи.

Публікації автора:

  1. Лановська М.Г., Черненко Р.М., Гурський І.М., Гурський М.В., Шатковська Г.Г., Цигода В.С. Тваринництво: Поради для фермерів. – Київ: Вища школа, 2001. – 167 с. (Самостійний розділ “Породи”).

  2. Карасик Ю.М., Зубець М.В., Буркат В.П., Шкурин Г.Т., Доротюк Е.М., Вінничук Д.Т. Мирось, В.В., Лукаш В.П., Сірокуров В.М., Мельник Ю.Ф., Маєвський А.В., Воленко І.С. , Мушкарьов В.М., Угнівенко А.М., Гармаш І.О., Рубан Ю.Д., Гурський І.М., Бащенко М.І. Програма створення української симентальської м’ясної породи (1990-2005 рр.), Київ, 1997. – 54 с.

  3. Доротюк Е.М., Василець В.Г., Гончаренко Л.В., Прудніков В.Г., Ізвеков М.Є., Гурський І.М., Мирось В.В. // Рекомендації по поліпшенню відтворення худоби крупних м’ясних порід української селекції. – Харків. – 1999. – 18 с.

  4. Мирось В.В., Гончаренко Л.В., Сурмило В.М., Мікелян В.М., Ізвеков М.Е., Гурський І.М. Основні напрями селекційно-племінної роботи при створенні худоби шароле української селекції // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків. – 2000. – Вип. 78. – С. 54-60. (Дисертант зібрав матеріал і провів їх аналіз).

  5. Гончаренко Л.В., Василець В.Г., Бабій М.М., Гурський І.М. Розширення ареа-лу української м’ясної породи великої рогатої худоби в Лісостеповій зоні України // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. Сільськогоспо-дарські науки. – Харків. – 2000. – Вип. 6 (30). – Ч. 1. – С. 148-152. (Дисертант зібрав матеріал, провів обробку та їх аналіз).

  6. Гурський І.М., Лановська М.Г. Результати промислового схрещування молочної і м’ясної худоби // Проблеми зооінженерії та ветеринарноі медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. – Харків. – 2001. – Вип 9 (33). – Ч. 3. – С. 78-81. (Дисертант виконав експериментальну частину статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  7. Гурський І.М. Характеристика помісних тварин різних генотипів при вирощуванні їх до 8-місячного віку в умовах лісостепу України // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків. – 2001. – Вип. 79. – С. 27-30.

  8. Гурський І.М. Продуктивні якості бичків різних генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. – Харків. – 2001. – Вип. 8 (32). – Ч. 1. – С. 91-94.

  9. Гурський І.М. Фізіологічні та етологічні показники помісного молодняку та їх вплив на продуктивність. – Тваринництво України. – 2002. - № 1.– С. 26-27.