Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Ріктор Тетяна Леонідівна. Ризик в умовах соціальної нестабільності (соціально-філософський аналіз) : дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Донецький національний ун- т. - Донецьк, 2005.



Анотація до роботи:

Ріктор Т.Л. Ризик в умовах соціальної невизначеності (соціально-філософський аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – Соціальна філософія і філософія історії. – Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено соціально-філософському обґрунтуванню теоретичних і методологічних підходів до вирішення проблем соціальної нестійкості і невизначеності. Базисним поняттям у роботі виступає ризик і його роль у розвитку суспільства. Результатом проведеного дослідження є спроба формування філософської концепції ризику.

Вперше репрезентовано модель функціонування соціального ризику. Обґрунтовано вибір та критерії припустимого й необхідного ризику. Доведено, що головним принципом існування сучасної цивілізації є ризиковість, де саме ризики виступають визначальними показниками подальшого розвитку, а нестійкість – однією з умов стабільного й динамічного розвитку. Ризик окреслено як спосіб раціонально-практичної стратегії творення нової дійсності. Стратегічно позитивний ризик, в умовах суспільства, яке динамічно розвивається, є фактором сталого розвитку.

Автором деталізовано та вдосконалено: класифікація ситуацій невизначеності як домінувальної характеристики ризику; визначення кризової ситуації як невід’ємного компоненту ризику; структуризацію критеріїв визначення ризикових наслідків глобалізації. Надано практичні рекомендації, які сприятимуть формуванню стійкості соціального розвитку.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нові підходи до вирішення проблеми ризику, що знайшло своє відображення у репрезентованій автором філософської концепції ризиків, аналізі основних етапів їх виникнення, функціонування й деструктивізації в умовах нестабільного соціального розвитку. Вищевикладене дозволяє винести на захист наступні положення:

1. Вперше робиться спроба формування філософської концепції ризику. Ризик - це категорія, пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості й конфліктності в ситуації неминучого вибору, яка відображає міру досягнення очікуваного результату. Ризик як філософське поняття має свою форму, зараховану нами до явища ризику, і зміст – безпосередні результати ризикових рішень. Єдність гносеологічної і онтологічної характеристик ризику набуває проблематичності. Ризик породжується процесами, існування яких не залежить від свідомості, але його ухвалення пов'язано зі свідомою діяльністю людини. Будучи об'єктивною величиною, ризик є одним з варіантів нівелювання суб'єктом невизначеності і способом практичного вирішення протиріч.

2. Пропонується модель функціонування соціального ризику: ризики породжуються спонтанністю й хаосом соціальних і природних явищ та зумовлюються попереднім рівнем суспільного розвитку і ступенем попереднього аналізу ризиків. (Тут спостерігається взаємообумовленість, взаємозв'язок і взаємна залежність об'єктивних і суб'єктивних аспектів ризику). Зона ризиковості припускає наявність кризового стану в суспільстві й вектор ризику, тобто, до якого результату призведе ухвалення ризикового рішення (стабільний та динамічний розвиток або ж тупик еволюції, що приводить до кризи) буде безпосередньо залежати від стратегій розвитку конкретного суспільства. Ризик у даному випадку виступає способом конструювання соціальної реальності за допомогою тенденції до руйнування старого й конструювання нового. Він сприяє переглядові наукових уявлень про розвиток суспільства, пошукові нових концепцій розвитку, виступаючи одним зі способів прогнозування й конструювання реальності.

3. Висунуто модель прийнятного та необхідного ризику. Ризик показано як спосіб раціонально-практичного розкодування "таємниці" стратегічного творення нової дійсності. За умови сприйняття ризику як необхідності, він стає формою свідомості й формою філософської рефлексії сприймати та вирішувати проблеми буття. Ризик є визначальним чинником розвитку соціуму. Встановлено, що стратегічно позитивний ризик, в умовах суспільства, що динамічно розвивається, є чинником стійкого розвитку. З розвитком соціуму роль ризику стає більш вагомою, що зумовлено більш досконалими й продуктивними способами, а також методами суспільного розвитку, відповідно, непередбачуваними та найбільш ризикованими наслідками цього розвитку. Ризики у даному випадку виступають визначальним показником наступного розвитку, нестійкість виступає однією з умов стабільного й динамічного розвитку. Ризик, стаючи нормою, виступає елементом культури, формуючи у масовій свідомості поняття "соціально прийнятного ризику".

4. Удосконалено класифікацію ситуацій невизначеності, що зумовлюють характеристики ризику. У статистичності соціальних процесів випадковість є необхідним елементом соціального розвитку та, відповідно, об'єктивна невизначеність у випадковості є принциповою й необхідною умовою здійснення розвитку. Соціальна (історична) реальність відбувається складним суперечливим шляхом, у якому рудимент – ризик – є його своєрідною властивістю.

5. Дисертантом удосконалена детермінація кризової ситуації як невід'ємного компонента ризику. Кризовий стан є необхідною умовою зняття невизначеності, сприяє подальшому розвиткові соціальної системи, що у свою чергу, так чи інакше, переходить у свій стійкий стан. Апелюючи до соціальної кризи, ризик може бути й буває об'єктивно опредмеченим. Виникнення кризи є реакцією суспільства на ризикогенне середовище, й якщо кризові явища не знаходять на державному рівні свого розв’язання то політичний протест у суспільстві у формі індивідуальної або колективної дії морально легітимний, він стає однією з форм розв’язання кризи.

6. Удосконалено критерії детермінування ризикових наслідків глобалізації. Доведено, що процес глобалізації містить у собі чималу частку ризику. Глобалізація становить ризиковану стратегію виживання сучасного суспільства. Зниження ризиковості глобалізаційних процесів полягає у необхідності сполучення геополітики, геоекономіки та соціокультурних особливостей окремо взятої держави, а також в активному співробітництві між державами й взаємодії багатьох соціальних факторів.

7. Набуло подальшого розвитку поняття соціального прогнозування, його роль у знятті ризику й наступного соціального розвитку. Ступінь припустимого ризику повинна постійно поновлюватися. Тобто суб'єктові, що приймає стратегічні рішення, необхідно знати закономірності буття, аби вміти чітко визначити оптимальний час кардинального рішення. Сутність ризику – діяти з випередженням часу. Для цього суб'єкт ризику повинен передбачати те, що поки залишається "за кадром". Ризик – це один зі способів збагнення (пізнання) непізнаного. Ризик відбиває майбутнє, перспективне, стратегічне. Виявлення непередбаченого через ризик, як основної концепції сучасного суспільства, надає актуального значення буттю людини в усіх сферах її діяльності, тому що є одним зі засобів виявлення викликів і імперативів соціальної дії.

8. Деталізовано кваліфікаційні межі показників стійкості соціального розвитку. Сучасність входить у соціальну реальність всюдисутнього та всеохоплюючого ризику, що підсилює зростаючу невизначеність, неоднозначність і непередбачуваність людського існування. І в цьому фатальному феномені сучасного розвитку, простежується майбутнє, що повинне бути відвернене або затверджене, що буде сприяти стратегії стійкого розвитку як усього світу взагалі, так і України, зокрема.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Ріктор Т.Л. Громадянське суспільство як соціокультурний феномен // Науковий журнал "Вісник ДонДУЕТ". Серія "Гуманітарні науки". – Донецьк: ДонДУЕТ. - № 3 (15). – 2002. – С. 225-230.

2. Ріктор Т.Л. Філософія ризику // Науковий журнал "Вісник ДонДУЕТ". Серія "Гуманітарні науки". – Донецьк: ДонДУЕТ. - № 2 (18). – 2003. – С. 226-231.

3. Ріктор Т.Л. Апологія ризику // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем /Голів. Ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – Вип. 1, Т.2. – С. 167-177.

4. Ріктор Т.Л. До визначення "невизначеності" // Науковий журнал "Вісник ДонДУЕТ". Серія "Гуманітарні науки". – Донецьк: ДонДУЕТ. - № 2 (22). – 2004. – С. 188-194.

5. Ріктор Т.Л. Ризикогенність соціального розвитку // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем /Голів. Ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – Вип. 2. – С. 52-61.

6. Риктор Т.Л. Глобалізація або крок у ризиковість // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем /Голів. Ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – Вип. 3. – С. 148-157.

Статті в інших виданнях:

7. Ріктор Т.Л. Ризик у "суспільстві ризику" // Греки та слов'яни: 1000 років: Міжнародний літературно-художній, історико-просвітницький і науково-популярний журнал /Гол. Ред. І.О.Ялі. – Донецьк: Норд-прес, 2003. – С. 94-101.

Тези, опубліковані за матеріалами конференцій:

8. Ріктор Т.Л. Ризик як спосіб керування ситуацією (соціальний аспект) // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Матеріали ІІ Міжнародної конференції. - Донецьк, 2003. – Т. 1. – С. 271-278.

9. Ріктор Т.Л. Ризик як форма прояву свободи //Проблема свободи в теоретичній та практичній філософії. Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. У 2 ч. Ч. 1. – Харків: Екограф, 2003. – С. 201-204.

10. Ріктор Т.Л. Стратегічні соціальні ідеї М.Туган-Барановського //М.І.Туган-Барановський та державність України: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – С. 224-227.

11. Ріктор Т.Л. Сучасні парадокси прогресу // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: НАУ ім. Жуковського "ХАІ", 2004. – С. 39-40.

12. Ріктор Т.Л. До проблеми сучасної інтелектуальної аномії // Людина – Світ – Культура: матеріали Міжнародної наукової конференції присвяченій 80-річчю філософського фак-ту КНУ ім. Т.Шевченко . – Київ, 2004. – С. 211-212.

13. Ріктор Т.Л. До визначення "невизначеності" // Людинний вимір сучасної епохи: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченій 75-річчя ПГТУ. – Маріуполь: ПГТУ, 2004. – С. 118-128.

14. Ріктор Т.Л. Стратегічний утопізм соціальних ідей М.Туган-Барановського // М.І.Туган-Барановський – видатний учений-економіст. Спадщина та новації: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції /Гол.ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - Т. 1. – С. 62-64.

15. Ріктор Т.Л. Сталий розвиток – об'єктивна і необхідна умова ризикового суспільства // Модернізація вищої освіти України в контексті євроінтеграції: Збір. тез доповідей. учасн. науково-метод. конф. ун-ту. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 413-415.

16. Ріктор Т.Л. Вступ у ЄС як необхідна вимога сталого розвитку України // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. – Луцьк: ВДУ ім. Л.Українки, 2005. – С.127-131.