Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Соціологічні науки / Соціальна структура, соціальні інститути та процеси


Аваз Заде Камбіз. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану. : Дис... канд. наук: 22.00.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Аваз Заде Камбіз. “Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

У дисертації розглянуто соціальну політику щодо жінок Ірану у соціальній динаміці, визначені її багатофункціональність, багаторівневість її завдань по створенню демократичних, комфортних умов життєдіяльності жіноцтва. Досліджені інституційні аспекти та основні напрями соціальної політики щодо жінок Ірану. Виявлено, що під впливом соціальної політики відбуваються неоднозначні зрушення по основних показниках статусно-рольових позицій жінок. Виявлені основні фактори, що гальмують розвиток соціальної політики щодо жінок як засобу регуляції соціально-стратифікаційних та соціогендерних процесів. Окреслені основні тенденції розвитку сімейної політики як провідного напряму соціальної.

У висновках, відповідно до поставленої мети та завдань роботи сформульовано основні результати дисертаційної роботи та окреслено напрямки подальших досліджень проблем соціальної політики стосовно жіноцтва.

1. У зв’язку з недостатнім висвітленням в системі соціологічного знання теоретичних засад щодо розгляду соціальної політики по відношенню до жінок, обґрунтована необхідність такого підходу, який враховував би сучасний стан статусно-рольових позицій даної соціальної групи та фокусував би увагу на першочергових функціональних її аспектах, що зорієнтовані на розкриття особистісного та особистісного потенціалу жінок. У дослідженні використані як усталені підходи до аналізу соціальної політики, так і новітні, як українських, так і закордонних авторів, що були напрацьовані в економічній соціології, соціології політики, соціальній філософії. Завдяки використанню соціологічних та міждисциплінарних підходів, доведено, що жінки Ірану є досить диференційованою соціальною спільнотою з певним набором статусно-рольових позицій, які можуть бути не ідентичними. Це обумовлює багаторівневість завдань соціальної політики по відношенню до жінок, включаючи першочерговість надання соціальної допомоги найуразливішим категоріям цієї спільноти.

2. Внаслідок всебічного вивчення соціальної політики щодо жінок Ірану зроблено висновок про те, що реальними показниками її розвитку можуть бути статусні характеристики жінок в іранському суспільстві, який визначає структурні диспозиції цієї соціальної групи і її стратифікаційну нерівність. Такими показниками є рівень доходів, освіта, професійна зайнятість, місце в структурі влади, що відбивають наявність чи відсутність соціальних умов для нормальної життєдіяльності жіночого населення.

3. Констатовано, що за останні десятиріччя після революції в статусі жінок Ірану по основним соціальним показникам, якщо і спостерігались зрушення, то вони не мали істотного характеру. Так, на шкалі кожного з вимірів соціального статусу жінки як і раніше посідають більш низькі, порівняно з чоловіками, позиції. Тобто, їхній статус особливо досяжний, поки що поступається статусу чоловіків. Виявлена неоднозначність динаміки щодо основних вимірів соціального статусу жінок. Так, коло законодавчо зафіксованих соціально-економічних та політичних прав є достатньо широким. Однак їхня реалізація наштовхується на обмеження, що закладені в релігійних законах й традиціях. Найбільш помітними є зміни в рівні освіти. Не дивлячись на те, що через інститути освіти відтворюються гендерні стереотипи та підтримується гендерна стратифікація іранського суспільства, останнім часом показники освіченості й кількості іранських жінок, які навчаються, збільшується. Утім розрив між положенням чоловіків та жінок у галузі вищої освіти ще зберігається.

4. Зафіксовано, що за такою статусною ознакою, як місце в структурі влади зміни є менш помітними, ніж у галузі освіти. Це обумовлено в першу чергу соціально-політичними та культурними чинниками, серед яких особливо виокремлюється патріархальний характер політичної культури, яка переважає в іранському суспільстві. У системі державного управління на вищих посадах управлінської ієрархії, що передбачає участь у прийнятті політичних й соціально значущих рішень, жінки практично відсутні. Їхня присутність спостерігається в основному на нижчих рівнях управління. Цей фактор значною мірою обумовлює низький Індекс інституціональних засад демократії, який фіксує ступінь розвиненості умов для демократичного залучення громадян у суспільно-політичні процеси (за цим показником Іран серед 192 країн-членів ООН займає 161 місце).

5. Виявлено, що у післяреволюційний період було створено інституційний механізм у державних структурах законодавчої та виконавчої влади для контролю за забезпеченням прав жінок. В той же час констатується відсутність іншого виду контрольного механізму – конвенційного, покликаного слідкувати за виконанням кожної міжнародної угоди з прав людини, ратифікованої Іраном.

6. Що стосується основних напрямів соціальної політики щодо жінок Ірану, то найбільший розвиток можна зафіксувати у сфері освіти. Що стосується трудової діяльності, то соціальна політика держави не забезпечувала конкурентоспроможність жінок як суб’єктів зазначеної діяльності, не заохочувала їх до суспільно-продуктивної праці, хоча відомо, що професійна діяльність за власним вибором – це основа гендерної рівності у суспільстві та в сім’ї. Здійснено уточнення напрямів розвитку соціальної політики щодо жінок Ірану, до яких можна віднести розширення її функцій як засобу демократизації, гуманізації суспільства, спрямованих на формування толерантних, солідарних, партнерських відносин у ньому двох спільнот, що поки не стало предметом уваги влади.

7. Важливим напрямом розвитку соціальної політики щодо жінок запропоновано вважати державну сімейну політику. Її реальний стан не дає підстав розглядати як антидискримінаційну по відношенню до жінок, як таку, що сприяє встановленню балансу сімейних і суспільних інтересів та визнає обох батьків однаково відповідальними за виховання дітей. Це, відповідно, означає, що законодавство про рівні права в цій сфері соціальних відносин не діє. Зафіксовані основні тенденції розвитку сімейної політики – вдосконалення її законодавчої бази, посилення економічної підтримки сім’ям, регулювання народжуваності ( її стримання при значному зростанні, або сприяння при значному падінні).

8. Виявлено, що недосконалість соціальної політики по відношенню жінок в Ірані пояснюється різнорідними факторами: впливом протилежних тенденцій, з одного боку, індустріалізація та модернізація соціально-економічних структур сприяли демократизації іранського суспільства, а з другого, відродження та навіть посилення традиціоналістських цінностей. До зазначених факторів відносяться також збереження гендерних стереотипів, низька ефективність функціонування інститутів, що відповідають за соціальну політику, недостатність статистичних даних з гендерної проблематики тощо. Це актуалізує розробку методології оцінки та ідентифікації соціально-економічного статусу чоловіків та жінок, їхніх диспозицій й поля стратифікаційної нерівності між ними, а також проведення у межах країни моніторингових соціологічних досліджень. Доведено, що в Ірані відсутня стратегія трансформації соціальної політики на засадах гендерного підходу.

9. Проведене дослідження сприяло авторському визначенню поняття соціальної політики по відношенню жінок Ірану та розробці авторської концепції такої політики. Вона формулювалася з урахуванням кращих типів й моделей соціальної політики, що відомі у світовій теорії та практиці, та адаптована до сучасних реалій іранського суспільства. Змістовно вона має системний, комплексний характер.

10. Креативний потенціал даної проблематики може реалізуватися у подальших дослідженнях соціальної політики в інтересах жінок, ефективність якої визначається динамікою змін статусних позицій та ролі жінок у вдосконаленні соціальних відносин. Зберігає актуальність дослідження даної проблематики як соціального регулятора ґендерних відносин у порівняльному транскультурному аспекті.

Публікації автора:

Основні положення та висновки дисертації роботи викладено в публікаціях у фахових виданнях: із соціології

  1. Аваз Заде Камбіз Гендерні аспекти трудової діяльності в сучасному Ірані // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 50. – 2005. – С. 222-230.

    Аваз Заде Камбіз Проблеми і перспективи соціальної політики і соціального забезпечення жінок в Ірані // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 51. – 2005. – С. 226-236.

    Аваз Заде Камбиз Проблемы защиты прав человека и здравоохранения женщин в Иране // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – Вип. 51. – 2005. – С. 207-215.

    В інших виданнях:

    1. Аваз Заде Камбиз Социальная политика в Иране // Тези доповідей на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота і сучасність: теорія і практика”. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2004. – С. 114-115.

    2. Аваз Заде Камбиз Социальная политика в Иране // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції “Сучасні проблеми управління”. – К.: ВПІ ВПК “Політехнік”, 2005. – С. 49.

    3. Аваз Заде Камбиз Образование всю жизнь – педагогическое творчество // Матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. “Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття”. – К.: ІВЦ “Видавництво “Екмо”, 2005. – С. 238-239.

    4. Аваз Заде Камбиз Социальная политика по отношению к иранской семье // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Соціальна робота і сучасність: теорія і практика”. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2006. – С. 147-148.