Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Виноградарство


Зеленянська Наталя Миколаївна. Розробка прийомів підвищення якості прищепної і підщепної лози винограду на основі препаратів з біологічною активністю : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.08 / УААН; Національний науковий центр "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова". - О., 2005.



Анотація до роботи:

Зеленянська Н. М. Розробка прийомів підвищення якості прищепної і підщепної лози винограду на основі препаратів з біологічною активністю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство. – ННЦ “Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова”, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена питанням впливу фізіологічно активних препаратів гумісол і реаком на вихід, якість і регенераційну здатність підщепної і прищепної лози винограду. Досліджено різні строки, кількості обробок і концентрації робочих розчинів препаратів гумісол і реаком. Встановлено, що найбільш ефективним є дворазове та триразове обприскування кущів підщепних і технічних сортів винограду розчином гумісолу розведення 1:10 і 1:20 та розчином реакому розведення 1:100. Саме такі обробки забезпечували посилення процесів біосинтезу в тканинах листків і пагонів оброблених маточних рослин винограду протягом вегетації. Це сприяло більшому накопиченню пластичних речовин в визрілій лозі, що покращувало її якість і регенераційну здатність. Щепи, виготовлені із оброблених протягом вегетації чубуків, відрізнялись інтенсивнішим коренеутворенням, а при подальшому розвитку в шкілці - кращими агробіологічними показниками розвитку вегетативної маси і кореневої системи. В цих варіантах збільшувався і вихід стандартних саджанців із шкілки в середньому на 4,7 – 11,0 %.

  1. Для успішного виробництва виноградних саджанців чубуки підщепи і прищепи повинні характеризуватися фізіологічними властивостями, необхідними для біполярної регенерації (забезпечення компонентів щепи метаболітами, високою інтенсивністю калюсо- і коренеутворення) та перебувати в такому фізіологічному і анатомічному стані, в якому вони здатні витримати навантаження технології виробництва щеп. Тому на маточниках підщепи і прищепи ще в період вегетації необхідно забезпечити такий комплекс умов, який сприяв би поліпшенню фізіологічного стану лози. Велике значення в вирішенні цієї задачі відіграють фізіологічно активні речовини. Гумісол і реаком - препарати, які нами вивчались - виявились ефективними для використання в виноградарстві. Наведено теоретичне обґрунтування впливу препаратів типу гумісол і реаком, яке полягає в активізації основних фізіолого-біохімічних процесів в тканинах листків і пагонів винограду.

2. Встановлено, що позакоренева обробка вегетуючих кущів підщепних та прищепних сортів винограду розчинами препаратів гумісол і реаком значно змінювала агробіологічні показники розвитку рослин: посилювався ріст пагонів, збільшувався їх діаметр, покращувалось визрівання лози. У зв’язку з цим, вихід стандартних підщепних і прищепних чубуків з куща збільшувався після дворазової обробки на 16,5 – 42,1 % під дією реакому та на 18,5 – 34,7 % під дією гумісолу (розведення 1:10), а після триразової обробки відповідно на 21,6 – 55,2 % та на 25,9 – 54,7 %.

3. Вегетаційна обробка препаратами гумісол і реаком значно впливала на фізіологічні і біохімічні показники винограду та щеплених саджанців. Дані препарати стимулювали накопичення хлорофілу в листках маточних рослин і щеп винограду, що подовжувало метаболічну активність листкового апарату, покращувало обводнення тканин листків та водозатримуючу здатність, підвищувало інтенсивність дихання в період активного росту і розвитку винограду.

4. Обробка підщепних і технічних сортів винограду препаратами гумісол і реаком сприяла покращенню показників якості лози, а саме:

в тканинах обробленої лози вірогідно підвищувалося накопичення запасних пластичних речовин : цукрів (на 0,50 – 2,83 %), крохмалю (на 0,60 – 1,65 %), білків (на 6,85 – 54,40 %); обводнення тканин було вищим, ніж у контрольних рослин;

покращувалась анатомічна структура пагонів винограду: зменшувався діаметр серцевини, збільшувалась площа провідної системи, кількість шарів твердого лубу та серцевинних променів.

5. Покращення якісних показників лози позитивно позначилось на регенераційних процесах чубуків: на копуляційних зрізах чубуків і щеп більш інтенсивно відбувалося калюсоутворення, збільшувалася маса та щільність калюсу, що забезпечувало краще приживлення щеп та їх розвиток у шкілці. Внаслідок цього підвищувався вихід саджанців, виготовлених з лози після її обробки гумісолом і реакомом. По варіантах дослідів вихід саджанців із шкілки перевищував контроль на 5,4 – 10,0 % у сорту Одеський чорний та на 8,5 – 11,0 % у сорту Рубін таїровський, в залежності від підщепного сорту.

6. Встановлено, що після обробки гумісолом і реакомом технічних сортів, поряд із збільшенням виходу і підвищенням якості лози, було отримано і більший врожай винограду високої якості. Надбавка до врожаю по варіантах дослідів складала - 20,4 – 21,8 % під впливом гумісолу та 16,1 – 27,6 % під впливом реакому; цукристість підвищувалась на 1,8 – 3,8 г/100см3, а кислотність зменшувалась на 0,4 – 1,2 г/дм3.

7. Встановлено, що найбільш ефективними були дворазова та триразова обробки вегетуючих кущів винограду розчинами гумісолу і реакому шляхом обприскування. Обробка препаратом гумісол дала найкращі результати після використання розчину розведення 1:10 та 1:20, а реакому – 1:100.

8. Економічна ефективність застосування препаратів обумовлена підвищенням виходу і якості стандартних чубуків, саджанців та врожаю винограду. Економічний ефект впровадження препарату гумісол складав на маточниках підщепних сортів - 3343 грн. з га для сорту Р х Р 101-14 та 4422 грн. з га – для Б х Р СО4; препарату реаком відповідно - 3069 грн. з га і 6006 грн. з га. При вирощуванні саджанців із обробленої лози економічний ефект складав при застосуванні препарату гумісол 20711 - 38354 грн. з га шкілки; препарату реаком – 23780 - 31450 грн. з га, в залежності від сорту підщепи. При застосуванні цих препаратів на насадженнях технічних сортів економічний ефект складав 1692 грн. з га (гумісол) і 2753 грн. з га (реаком).

Публікації автора:

  1. Зеленянська Н. М. Вплив фізіологічно активних препаратів на водний режим сортів винограду // Вісник аграрної науки. - 2003. - №10. - С. 75 -77.

  2. Зеленянська Н. М. Вплив препарату гумісол на фізіолого - біохімічні і регенераційні процеси в тканинах лози підщепних сортів винограду //Вісник Одеського національного університету. - Том 8. - Випуск 1. Біологія. - 2003. – С. 43 – 49.

  3. Зеленянська Н. М. Вплив фізіологічно активних препаратів на накопичення пігментів у листках винограду // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 2. – С. 77 – 79.

  4. Зеленянська Н. М., Кучер Г. М., Новицька – Боровська Н. А. Вплив препарату реаком на фізіолого – біохімічні і регенераційні процеси в тканинах лози підщепних сортів винограду // Вісник аграрної науки південного регіону. Міжвідомчий тематичний науковий збірник . - 2004, вып. 5. – С. 221 – 228 (участь дисертанта у зборі та обробці даних, підготовці статті, формування висновків).

5. Кучер Г. М., Власов В. В., Зеленянська Н. М. Спосіб стимуляції розвитку маточників і щеп винограду // Аграрна наука – виробництву. – 2005. - № 2. – С. 21(участь дисертанта у зборі даних та підготовці статті).

6. Пат. № 62811 А, МКІ 7А01G 1 / 06. Спосіб стимуляції розвитку маточників і щеп винограду. Власов В. В., Кучер Г. М., Зеленянська Н. М.; Заявк. № 2003065218; Заявл. 06.06.2003; Опубл. 15.12.3003, Бюл. №12.

7. Заявка на винахід № 20041211019, МКІ А 01N61 / 00. Спосіб покращення якості підщепних і прищепних сортів винограду. Лянний О. Д., Кучер Г. М., Туровський Ю. Є., Зеленянська Н.М.; Заявл. від 31.12.2004;

8. Зеленянська Н. М. Вплив фізіологічно активних речовин на фізіологічний стан і регенераційні процеси лози підщепних сортів винограду // Труды 2-й Междунар. конф.молодых учёных «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции

растений». - Харьков. - 2003. – С. 42.

9. Зеленянская Н. Н., Кучер Г. М. Биологически активные вещества и продуктивность винограда // Труды V Междунар. специализированной выставки-симпозиума «Вино и виноделие». - Одесса. - 2005. - С. 124.