У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання зниження частоти порушень репродуктивної функції, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із запальними захворюваннями геніталій на тлі інфекцій сечової системи на підставі вивчення клініко-мікробіологічних, імунологічних та ендокринологічних змін, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів і передгравідарної підготовки. 1. Хронічні урогенітальні інфекції у жінок репродуктивного віку (хронічний сальпінгоофорит — 74%, запальні захворювання шийки матки — 60%, хронічний пієлонефрит — 52%, хронічний ендометрит — 16%) характеризувались неманіфестуючим перебігом без класичних ознак запального процесу і супроводжувались частими рецидивами. Їх тривалий та рецидивний перебіг спричинює виникнення різнобічних порушень репродуктивного здоров’я жінки. 2. В етіологічному спектрі хронічних захворювань органів малого тазу, спричинених урогенітальною інфекцією, переважали багатокомпонентні асоціації: вірусної, хламідійної, кандидозної інфекції з штамами стафілокока (26,0%); вірусної, кандидозної, міко- і уреаплазменної інфекції зі штамами стафілокока (22,0%); хламідійної, міко- і уреплазменної інфекції зі штамами стафілокока (20,0%); хламідійної і кандидозної інфекції (16,0%); вірусної і кандидозної інфекції (16,0%). 3. У жінок репродуктивного віку з хронічною урогенітальною інфекцією виявлені ознаки порушення системного і місцевого імунітету, які мають різнонаправлений характер. На тлі незначних змін загального імунітету мають місце розбалансованість місцевого імунітету, що характеризується достовірним підвищенням (р<0,05) вмісту IgМ і -лізинів при одночасному зниженні (р<0,05) рівня SIgА; основних параметрів фагоцитозу (ФП, ФЧ і ФІ) і лізоциму. 4. Хронічна урогенітальна інфекція сприяє розвитку порушень менструальної функції в 32,0% випадків і супроводжується достовірними дисгормональними змінами: в 1 фазу менструального циклу встановлено зменшення вмісту естріолу і фолікулостимулюючого гормону при одночасному збільшенні рівнів лютеїнізуючого гормону, альдостерону, кортизола і тиреотропного гормону; в ІІ фазу менструального циклу – зменшення вмісту прогестерону і зростання рівнів лютеїнізуючого гормону, кортизола і тиреотропного гормону. 5. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів з подальшою перегдравідарною підготовкою у жінок з хронічною урогенітальною інфекцією сприяє збільшенню частоти настання вагітності в 2,1 разу і зниженню рівня акушерських і перинатальних ускладнень: передчасних пологів – в 2,1 разу; плацентарної недостатності – в 1,5 разу; аномалій пологової діяльності – в 2,1 разу; дистресу плода – в 1,6 разу; середньоважких форм асфіксії новонароджених – в 1,7 разу і перинатальних втрат – в 2,1 разу. |
