Анотація до роботи:

Черська Ж.Б. Прикметники зі значеннями
“егоїстичний” – “альтруїстичний”: системно-квантитативні аспекти функціонування в німецькомовній картині світу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню прикметників зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний” як фрагментарного відображення концептів “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ”. У роботі розглядаються концепти в різні періоди їх становлення (VIII –
XXI ст.). Оскільки прикметники – це лексеми, що оптимально виражають сигніфікативний аспект значення, то саме ці лексичні одиниці як засоби фрагментарної вербалізації концептів постають предметом дослідження на сучасному етапі розвитку концептів “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ”. У дисертації проаналізовано синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики досліджуваних прикметників у складі лексико-семантичних груп (ЛСГ, виділених на основі словників).

Дослідження мовної картини світу, що виражає концептуальну картину світу, набуває все більшої популярності на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Компонентом фрагментарного відтворення ККС є концепт, який на вербальному рівні (як структурна одиниця МКС) актуалізується через складники, що належать до різних частин мови, організованих за польовим принципом. Тому для “мозаїчного” відтворення вербалізації концепту можуть слугувати одночастино-мовні лексико-семантичні мікросистеми, у нашій роботі – ЛСГ прикметників зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний”, які перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях щодо концептів “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ”.

Процес становлення досліджуваної концептосистеми “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ” (як ціннісна орієнтація суб’єкта на самого себе / на інтереси інших людей, окремої спільноти) відбувався впродовж VIII – ХХІ ст. під впливом, насамперед, ідеалів християнства, зазнаючи, однак, переоцінки – від негативної (ДВН, СВН) до позитивної (ХІХ ст.: Г. Зіммель). Цей етнонаціональний поняттєвий простір, що спочатку вербалізувався за допомогою словосполучень, дієслів та іменників, наприкінці ХХ ст. набув іменниково-прикметникового характеру. Оскільки саме прикметники завдяки їхній сигніфікативності оптимально виражають ціннісні характеристики, то фрагментоване вивчення МКС відбувається на основі ЛСГ прикметників.

Вербалізоване вираження концепту пов’язане з передумовами та закономірностями його становлення. Тому, на наш погляд, для цілісного опису мовного вираження концептів варто врахувати їхню актуалізацію в різні історичні періоди. Переосмислення ціннісних характеристик для різних етнонаціональних понять, у тому числі й егоїзму та альтруїзму, відбувається на основі наявних засобів вербалізації, які небхідно дослідити на різних лексикографічних і текстових джерелах. Ономасіологічний аспект висвітлення концепту має семасіологічні характеристики. Тому інтегрувальний підхід до вивчення концепту (як поєднання ономасіологічних та семасіологічних особливостей) став перспективним напрямком дослідження для його вербалізації.

У ракурсі семасіологічного вивчення визначено системні зв’язки у лексико-семантичній системі мови на матеріалі ЛСГ. Так, прикметники зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний”, які входять до складу досліджуваних ЛСГ, фрагментарно відображають взаємопротиставлені концепти “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ” на ментальному рівні й, водночас, завдяки своїм синтагматичним, парадигматичним та епідигматичним зв’язкам утворюють складну сітку відношень у лексико-семантичній системі мови. Дослідження сполучуваності прикметників з іменниками на рівні лексеми, класу та підкласу в художньому та публіцистичному текстах репрезентують різні показники частотності на матеріалі однакової вибірки. Для прикметників зі значенням “егоїстичний” частотні показники художнього та публіцистичного текстів відповідно співвідносяться як 1:4, а кількість вживань прикметників зі значенням “альтруїстичний” – 1:2 (радше через звичний ужиток саме оцінних характеристик у публіцистиці).

Семантична та лексична сполучуваність відзначалися в публіцистичних текстах ширшим проявом статистично стійких синтагматичних зв’язків досліджуваних прикметників, ніж у художній прозі. Нерівномірний розподіл цих зв’язків зумовлений, на наш погляд, швидшим реагуванням публіцистичних текстів на життєві реалії. Як свідчить проведений аналіз синтаксичної сполучуваності досліджуваних прикметників з іменниками в різних позиціях, статистично значущі зв’язки прикметників з іменниками зафіксовано у прикметника egozentrisch в атрибутивній позиції та в прикметника ichbezogen у предикативній конструкції. У художніх текстах жодна з моделей не характеризується статистично значущим синтагматичним зв’язком. ЛСГ зі значенням “альтруїстичний” (для публіцистики) має сталі зв’язки прикметника selbstlos з іменниками в атрибутивній позиції та groherzig – у предикативній моделі. Тексти художньої літератури для цієї групи, як і для прикметників зі значенням “егоїстичний” не показують сталих синтагматичних зв’язків у жодній з досліджуваних позицій.

Як домінанта ЛСГ зі значенням “егоїстичний” egoistisch, так і домінанта ЛСГ зі значенням “альтруїстичний” selbstlos мають у складі своїх груп найбільшу кількість статистично релевантних парадигматичних відношень з іншими компонентами ЛСГ. Такі результати вказують, на нашу думку, на узагальнені семасіологічні особливості ключових слів та їх здатність заміщати у контексті більшість компонентів своєї лексико-семантичної групи.

Епідигматичні характеристики досліджуваних прикметників (як наслідок реалізації їх синтагматики та парадигматики) ефективно вивчаються на лексикографічному та текстовому матеріалах. Виокремлення семних комплексів на основі 6-ти інших тлумачних словників (поєднання яких оптимально усуває суб’єктивний фактор), урахування їхньої етимології та актуалізації в публіцистичних текстах дали підстави виявити нові тенденції реалізації семантики для зазначених прикметників сучасної німецької мови. Проведений аналіз засвідчує існування та функціонування окремих семних комплексів тільки на текстовому матеріалі. Це пояснюється також відповідними змінами суспільних норм життя і, у зв’язку з цим, зародженням нових семасіологічних особливостей прикметників, особливостей, які ще не були об’єктом лінгвістичних досліджень.

Перспективним видається порівняльно-зіставний аналіз вербалізації концептів “ЕГОЇЗМ” – “АЛЬТРУЇЗМ” в австрійському варіанті німецької мови з урахуванням різночастиномовних компонентів та проведенням психолінгвістичних експериментів.

Публікації автора:

1. Черська Ж. Місце прикметників у мовних картинах світу /
Ж. Черська // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / гол. ред. Чередниченко О.І. – К.: Логос, 2002. – № 7. – С. 518 – 522.

2. Черська Ж.Б. Принципи виділення лексико-семантичної групи прикметників, які позначають характеристики ставлення до інших (концепт “егоїзм – альтруїзм”) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. – Т.3, ч.1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – Вип. 6. Серія “Філологія”. – С. 374 – 381.

3. Черська Ж. Б. Концепти “егоїзм” – “альтруїзм” у лінгвокультурологічному аспекті (на матеріалі німецької мови) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. – Т. 4, ч. 1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – Вип. 7. Серія “Філологія”. – С. 307 – 311.

4. Черська Ж. Парадигматичні зв’язки в лексико-семантичній групі прикметників зі значеннями “егоїстичний – альтруїстичний” / Ж.Черська // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / редкол: Чередниченко О.І. (голов. ред.) [та ін.] – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 11, кн. 2. – С. 196 – 201.

5. Черська Ж. Становлення концептів “егоїзм” – “альтруїзм” (на матеріалі німецької мови) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. – Т. 3, ч. 2: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. – Вип. 8. Серія “Філологія”. – С. 88 – 92.

6. Черська Ж. Сполучуваність прикметників зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний” у німецькій мові (на матеріалі художньої прози) / Ж.Черська // Мовні і концептуальні картини світу: (до 90 – річчя від дня народження професора Ю.О. Жлуктенка): зб. наук. праць / гол. редколегії О.І. Чередниченко. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. – Вип. 17. Серія “Бібліотека інституту філології”. – С. 401 – 405.

7. Черська Ж. Семантична сполучуваність прикметників зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний” у німецькій мові (на матеріалі публіцистичних текстів) / Жанна Черська // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В.В. – Вип. 289: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 72 – 82.

8. Черська Ж. Б. Сполучуваність і парадигматичні зв’язки прикметників зі значеннями “егоїстичний” – “альтруїстичний” у німецькій мові / Ж.Б. Черська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: наук. журнал / гол. ред. П.Ю. Саух. –– Житомир: РВВ Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка, 2006. – Випуск 27. Серія “Філологічні науки”. – С. 224 – 228.

9. Черська Ж. Б. Формування концептів “егоїзм” – “альтруїзм” у німецькій мові / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008.– Т. VІІІ (108). – Вип. 10. – С. 48 – 53.

10. Черська Ж.Б. Епідигматичні характеристики прикметника зі значенням “егоїстичний” у німецькій мові / Ж.Б. Черська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: наук. журнал / гол. ред. Коцан І.Я. – Луцьк: РВВ “Вежа” ВНУ
ім. Лесі Українки, 2008. – № 4. – Серія “Філологічні науки”. – С. 86 – 90.

11. Черська Ж. Визначення найменш досліджених груп прикметників у німецькій мові / Жанна Черська // Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії: праці міжнар. наук. конф., 29 січ. – 1 лют. 2003 р., Львів: тези доп. / відп. ред. К.Я. Кусько. – Львів: Українські технології, 2003. – С. 46.

12. Черська Ж. Б. Лексико-семантичні особливості художнього та публіцистичного стилів / Черська Ж.Б. // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. [“Наука і освіта 2004”], (Дніпропетровськ, 10 – 25 лютого 2004 р.) / гол. ред. Шепель Ю.О. – Т. 22: Проблеми дослідження мови. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 73 – 75.

13. Черська Ж. Б. Проблема добору лексики в художньому та публіцистичному стилях (на матеріалі сучасної німецької мови) / Ж.Б. Черська // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали другої міжвуз. конф. молодих учених, 12 – 13 лютого 2004 р. / відп. ред.
В.Д. Каліущенко. – Донецьк, 2004. – С. 335 – 337.

14. Черська Ж. Лексична сполучуваність прикметників зі значенням “егоїстичний” у німецькій мові (на матеріалі публіцистичних текстів) / Черська Ж. // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: матеріали ІІ міжнар. наук. конф., 20 – 21 квітня 2007 р. / наук. ред.
Михайленко В.В. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – С. 359 – 363.