Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Державна служба


58. Прохоренко Олексій Якимович. Протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно-правовий аспект): дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.03 / Національна академія держ. управління при Президентові України. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Прохоренко О.Я. Протидія корупційним проявам у системі державної служби України (організаційно-правовий аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2004.

У дисертації розглядаються теоретико-методологічні основи та практичні аспекти протидії корупційним проявам у державній службі сучасної України, дається авторське визначення протидії корупційним проявам у державній службі, вказуються його риси, специфіка.

Визначені етапи історичного розвитку законодавства України щодо протидії корупційним проявам. Установлено якісні та кількісні параметри протидії і боротьби з корупційними проявами в державному управлінні сучасної України. Охарактеризовано функції та методи державного управління у сфері протидії корупційним проявам. Розкрито повноваження органів, що протидіють корупційним проявам в Україні на сучасному етапі. Визначені нові види корупційних проявів, їх структура, тенденції розвитку. Досліджено теоретичні і практичні проблеми протидії корупційним проявам. Виявлено недоліки чинного законодавства України щодо протидії корупційним проявам. Досліджено плинність керівного складу державної служби України, вказано причини, що впливають на плинність, а також визначено професійний рівень, освіта та вік службовця, що залишає державну службу.

Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України в напрямі його вдосконалення.

Проведене дисертаційне дослідження дає можливість виробити цілісний підхід до організаційно-правової проблеми протидії корупції, що сприятиме вдосконаленню системи запобігання її проявам у cистемі державної служби України. Зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукових завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні. Це дало підставу сформулювати висновки, запропонувати рекомендації та пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Одним з найважливіших наукових результатів є обгрунтування того, що шляхи вирішення відповідних завдань є складовою процесу оптимізації та підвищення ефективності механізму державного управління, що становить зміст запропонованої системної протидії проявам корупції у державній службі.

2. У комплексі досліджено корупційні прояви як складні соціально-політичні, соціально-правові, соціально-економічні, соціально-психологічні явища, що дало змогу найбільш повно охарактеризувати їх системність та чинники, що спричинюють розвиток корупційних проявів у системі державної служби.

Оцінка корупційних проявів як загрози реалізації національних інтересів зумовила необхідність розробки ефективної організаційно-правової системи протидії, національної тактики і стратегії протидії цьому явищу. Однією з умов здійснення відповідних заходів є модернізація адміністративного механізму, який повною мірою має відповідати особливостям сьогодення, негативним і позитивним тенденціям організації державної служби. Структурно-функціональний аналіз дав змогу виявити окремі невідповідності існуючої системи організації державної служби щодо протидії трансформованим до сучасних умов соціального життя проявам корупції, її консерватизм, неспроможність активно протидіяти відповідному негативному явищу.

3. Вивчення проблеми поширення корупційних проявів у системі державної служби дало змогу встановити певний зв’язок між організацією державної служби, плинністю кадрів керівного складу державної служби і кількістю корупційних проявів.

4. Визначена недосконалість інституційних механізмів протидії цьому явищу. У відповідному аспекті переглянуто адміністративно-правові засади організації державної служби, створення системного, ефективного антикорупційного механізму, адміністративних алгоритмів запобігання корупційним правопорушенням з боку державних службовців.

5. Розроблена класифікація функцій органів державного апарату щодо протидії корупції, визначені якісні та кількісні показники протидії. Це дало змогу розробити комплекс положень, що регламентують порядок прийняття державними службовцями управлінських рішень стосовно боротьби з корупційними проявами. Також у відповідному напрямі досліджено методи державного управління, які включають сукупність прийомів, операцій, процедур здійснення управлінської діяльності, певний порядок взаємодії суб’єкта та об’єкта управління. Наведена система факторів, що безпосередньо впливають на ефективність функціонування відповідної системи.

Вивчено семирічний досвід реалізації положень Закону України “Про боротьбу з корупцією”. В результаті підтверджено необхідність існування системи правових норм, спрямованих на регулювання відповідної групи суспільних відносин.

6. Обґрунтовано необхідність уніфікації норм, що діють у сфері протидії корупційним проявам, та відповідні внесення змін до чинного законодавства, а також прийняття законів України “Про відповідальність за несвоєчасне повернення валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України”, “Про профілактику злочинності”, “Про зброю”. З метою спрощення процедури стягнення заборгованості за кредити та підвищення відповідальності позичальників за несвоєчасне повернення кредиту необхідно прийняти закони України “Про кредит” та “Кредитний кодекс України”, а також суттєво скоригувати закони України “Про заставу”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про оренду державного майна”, “Про зовнішню економічну діяльність”.

7. Доведено необхідність і визначено шляхи впровадження механізму перевірки достовірності відомостей, поданих у деклараціях про доходи претендентів на посаду державних службовців, а також обгрунтовано необхідність активізації діяльності в структурі місцевих державних адміністрацій координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Розроблено пропозиції для правоохоронних органів та громадських організацій щодо профілактики корупційних проявів, основним змістом яких є реалізація адміністративної функції, використання гласних методів роботи, всебічне поширення інформації про діяльність органів державного управління, розвиток форм громадського контролю.

8. Проведено структурно-функціональний аналіз ефективності діяльності органу управління щодо реалізації координуючої функції. Це дало змогу розробити та внести пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правової системи протидії цьому негативному явищу.

Вивчення стану протидії корупції в Україні показало, що на ефективність відповідної діяльності негативно впливає відсутність єдиного органу, для якого боротьба з корупцією була б основною і визначальною, що виконував би триєдине завдання: запобігання корупційним проявам, їх розкриття та розслідування.

9. Визначено організаційно-правовий механізм роботи державних органів з громадськими інститутами, шляхи і форми впровадження громадського контролю, стимулювання громадянської активності в напрямі протидії корупційним проявам.

Ураховані роль і значення міжнародного співробітництва у відповідній сфері, вказані основні напрями приведення внутрішнього законодавства України у відповідність з європейськими стандартами.

10. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства стосовно розширення кола суб’єктів корупційних діянь. Доведено необхідність перегляду базового закону, що регулює проходження державної служби, – Закону України “Про державну службу”. Передусім це стосується основних понять, таких як “державна служба” та “державний службовець”, що містять суттєві суперечності, згідно з якими до категорії державного службовця не належать працівники державних установ та організацій цих галузей (Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, прокуратури, митної служби тощо). Таким чином, звужене коло суб’єктів корупційних діянь та державних органів, на які держава покладає функції протидії корупції.

Одним з перспективних напрямів удосконалення управлінської діяльності у сфері протидії корупційним проявам є вжиття оперативно-технічних заходів при документуванні корупційних діянь, оскільки в основному лише такими засобами можливо довести їх здійснення.

Внесено пропозиції щодо використання міжнародного досвіду в протидії корупційним проявам у системі державної служби України.

Значні прорахунки в протидії корупційним проявам у системі державної служби є реальністю сьогодення, а тому потрібне негайне виправлення такого стану. Можливі шляхи цього нами визначені в дисертаційному дослідженні.

Публікації автора:

1. Прохоренко О.Я. Боротьба з корупцією в Україні в умовах адміністративної реформи // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С. 275-280.

2. Прохоренко О.Я. Протидія корупційним проявам в зарубіжних країнах та адаптація їх досвіду в Україні // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 3. - С. 391-395.

3. Прохоренко О.Я.Прояви корупції – загроза національній безпеці України // Наук. вісн. Нац. акад. внутріш. справ України. - 2002. - № 3. - С. 61-65.

4. Прохоренко О.Я. Громадськість - реальна протидія корупційним проявам // Статистика України. - 2002. - № 3. - С. 18-21.

5. Прохоренко О.Я. Організаційно-правові аспекти та стан протидії корупційним проявам у системі державної служби // Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 42-45.

6. Прохоренко О.Я. Протидія корупції в зарубіжних країнах та в Україні // Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. - К., 2002. - Т. 1. - С. 120-123.

7. Прохоренко О.Я. Аналіз корупції в Україні за результатами наукових та громадських досліджень // Матеріали наук.-практ. конф. СБ України. - К., 2002. - С. 32-37.