Анотація до роботи:

Єрмаченко А.О. Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк,2004.

Дисертація присвячена проблемі пошуку нових підходів щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарной недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту. В роботі встановлено, що у жінок, які зазнають впливу шкідливих речовин коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризуються інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням фетоплацентарної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК.

Впровадження розробленої комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід підвищує ефективність традиційної профілактики ФПН на 15%, зменшує частоту розвитку ХВГП у 2,2 рази, ЗВУР – у 2,6 рази, асфіксії новонароджених – у 1,8 рази, що може бути резервом для зниження перинатальної захворюваності й смертності.

У дисертації наведені дані щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту.

1. Клініко–статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, виявив високу частоту ускладнень вагітності і пологів (загрози переривання вагітності – 61,1±1,7%, передчасного відтікання навколоплідних вод – 20,4±1,5%, аномалій пологової діяльності – 10,5±2,4%), основним з яких є розвиток ФПН (34,5% випадків) та супроводжуючі її ХВГП (34,5%) і синдром ЗВУР плода (13,6%).

2. Вагітні, що працюють і проживають в зоні дії викидів коксохімічного виробництва, підпадають під вплив комплексу хімічних сполук (бензол, фенол, толуол, ксилол, нафталін, коксівний пил та ін.), що є основним етіологічним чинником в розвитку патології системи мати – плацента – плід.

3. У жінок, що контактують зі шкідливими речовинами коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризується інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК.

4. Встановлені зміни тісно пов'язані з рівнем вмісту ароматичних вуглеводнів в повітряному середовищі і продуктом їх біотрансформації в організмі – фенолом, що підтверджується наявністю сильної кореляційної залежності (r=0,75–0,85).

5. Вживання метаболіту широкого спектру дії – гліцину сприяє нормалізації показників антиоксидантної та імунної систем, а також гормонального гомеостазу ФПК. Патоморфологічне і гістохімічне дослідження плацент виявило значну вираженість компенсаторно – пристосувальних процесів (збільшення кількості термінальних ворсин, синцитіокапілярних мембран, синцитіальних вузликів і бруньок, високу активність ЛФ).

6. Впровадження розробленої комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід підвищує ефективність традиційної профілактики ФПН на 15%, зменшує частоту розвитку ХВГП в 2,2 рази, ЗВУР – в 2,6 рази, асфіксії новонароджених в – 1,8 рази, що може бути резервом для зниження перинатальної захворюваності й смертності.

Публікації автора:

1. Бородин А.Д., Фролов С.С., Ермаченко А.А., Бородин А.А. Влияние ртутной аэрогенной нагрузки на гематологические и биохимические показатели крови беременных женщин //Медико–социальные проблемы семьи.–1998.–Т.3,№1.–С.54–57. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

2. Ермаченко А.А. К вопросу изучения влияния выбросов коксохимического производства на репродуктивную функцию женщин //Медико–соціальні проблеми сім'ї.–2001– Т.6,№2.–С.30. (Робота виконана самостійно).

3. Чайка В.К. Ермаченко А.А. Репродуктивная функция женщин, проживающих в условиях воздействия вредных выбросов коксохимического производства //Медико–социальные проблемы семьи.–2002.– Т.7,№3,4.–С.33–38. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

4. Ермаченко А.А. Состояние репродуктивного здоровья населения, проживающего в районах повышенного экологического риска // Гигиена населенных мест.-2001.-Вып.38, Т.2.- С.433-435. (Робота виконана самостійно).

5. Ермаченко А.А. Влияние загрязнения атмосферного воздуха выбросами коксохимического производства на состояние перекисного окисления липидов у беременных женщин //Вестник гигиены и эпидемиологии.–2002.–Т.6,№2.–С.23–25. (Робота виконана самостійно).

6. Чайка В.К., Василенко И.В., Ермаченко А.А. Морфофункциональная характеристика плацентарного барьера у работниц предприятий коксохимической промышленности //Вестник неотложной и восстановительной медицины.– 2002.–Т.3,№2.–С.308–310. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

7. Ермаченко А.А. Сравнительная характеристика состояния антиоксидантной системы у беременных, подвергающихся воздействию вредных выбросов коксохимического производства //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2003.–Т.4,№1.–С.83–85. (Робота виконана самостійно).

8. Чайка В.К., Єрмаченко А.О., Квашенко В.П. Ефективність застосування гліцину в комплексній профілактиці патології мати–плацента–плід у містах з розвиненою коксохімічною промисловістю //ПАГ.–2003.–№6.–С.95–98. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обґрунтувала висновки).

9. Ермаченко А.А. Функциональное состояние иммунной системы у беременных женщин, контактирующих с вредными выбросами коксохимического производства // Зб. наук. праць „Питання експериментальної та клінічної медицині». – Вип.7, Т.1.-Донецьк:ДонДМУ, 2003.- С.130-134. (Робота виконана самостійно).

10. Ермаченко А.А. Репродуктивное здоровье женщин, работающих на коксохимическом производстве // Зб. наук. праць „Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. – Одеса, 2000.-С.106. (Робота виконана самостійно).

11. Ермаченко А.А. Эколого-токсикологические последствия воздействия выбросов коксохимического производства на здоровье женщин // Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Актуальні проблеми профілактичної медицини”. – Київ, 2000.-С.9-10. (Робота виконана самостійно).

12. Ермаченко А.А. Состояние обмена витаминов А и Е у беременных, контактирующих с вредными выбросами коксохимического производства //Тези доповідей 77-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених. -Чернівці, 2003.-Вип. №4.-С.22. (Робота виконана самостійно).

13. Ermachenko A.B., Mirovich D.Ya., Ermachenko A.А.,Gudim A.V., Frolov S.S. The Influence оf Mercury On Pregnant Women // International Journal Of Obstetrics & Gynecology.-2000.- Vol. 70, Suppl N1.- P. 105. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

14. Удосконалений спосіб профілактики фетоплацентарной недостатності у жінок, що зазнають впливу шкідливих викидів коксохімічного виробництва / В.К.Чайка, В.П.Квашенко, Н.Я.Жилка, А.О.Єрмаченко: Інф. лист про нововведення в системі охорони здоров’я.–К., 2003.–№306.–4с. (Розробила спосіб профілактики, підготувала до друку).

15. Пат. України № 69201А МПК⁷ А61В17/42 Спосіб профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у вагітних жінок / В.К.Чайка, В.П. Квашенко, А.О. Єрмаченко.– №20031211555; Заявл. 15.12.2003; Опубл.16.08.2004; Бюл. №8. (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала його наукову концепцію).