Анотація до роботи:

ГоловатийП.А. Продуктивність насаджень яблуні залежно від обрізування крони і підрізування штамбу в Правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво.

Уманський державний аграрний університет, Умань, 2008.

У дисертації наведено результати дослідження впливу кратності обрізування крони з одноразовим (раз на три роки) підрізуванням штамбу дерев на ріст і продуктивність яблуні сортів Мантуанер і Мутсу на середньорослій підщепі ММ106.

Встановлено, що більша кратність обрізування крони – взимку, після цвітіння і влітку (серпень) та одноразове підрізування штамбу через 14 днів після цвітіння сприяє ослабленню процесів росту.

Впливу кратності обрізування крони і підрізування штамбу на активність цвітіння та рівень зав’язування плодів не виявлено, проте врожайність насаджень сорту Мантуанер за триразового обрізування крони з підрізуванням штамбу під час розтріскування бруньок на 59% вища (сорту Мутсу на 57%), у порівнянні з виконанням цих агрозаходів до початку вегетації.

Максимальний показник середньої маси плоду обох помологічних сортів виявлено у тричі обрізаних за сезон дерев із підрізуванням штамбу під час розтріскування бруньок.

За більшої кратності обрізування крони і пізніших строках підрізування штамбу на 3,0–7,1% вищий вихід плодів вищого і першого товарних сортів.

Для незрошуваних насаджень яблуні на клоновій підщепі ММ106 в умовах темно-сірого опідзоленого ґрунту Правобережного Лісостепу України рекомендовано триразове обрізування крони з підрізуванням (раз на три роки) штамбу під час розтріскування бруньок, що забезпечує максимальну продуктивність.

Ключові слова: яблуня, сорт, обрізування крони, ріст, продуктивність, підрізування штамбу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і технологічне вирішення наукової задачі з підвищення продуктивності дерев та якості плодів у період завершення експлуатації незрошуваного насадження яблуні сортів Мантуанер і Мутсу на підщепі ММ106 раціональним поєднанням строків обрізування крони і підрізування (раз у три роки) штамбу на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України.

1. Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить, що досліджень з питань регулювання росту дерев яблуні проведено недостатньо, а з підрізуванням штамбу їх в Україні не проводилося взагалі.

2. Дослідженнями не встановлено істотного впливу кратності обрізування крони і строку підрізування штамбу дерев обох досліджуваних сортів яблуні на приріст обхвату штамбу.

3. Підрізування штамбу в пізніші строки сприяє зменшенню кількості пагонів на деревах яблуні на 3–24%. Градації кратності обрізування крони істотно не відрізняються за впливом на пагоноутворення.

За збільшення кратності обрізування крони і підрізування штамбу до початку вегетації зменшується сумарна довжина пагонів на 5–13% і 17–75%.

4. За збільшення кратності обрізування крони і пізнішого строку підрізування штамбу зменшуються площа проекції крони та освоєння площі живлення на 3–10% і 1–21% та на 3–7% і 1–23%.

Обрізування крони тричі за сезон і пізніше підрізування штамбу зумовлює зменшення об’єму крони дерев відповідно на 8–15 та 6–40%, порівняно з проведенням цих агрозаходів на початку вегетації.

5. Освітленість нижньої частини крони дерев сорту Мантуанер вища на 35% і Мутсу – на 44% за триразового обрізування крони і підрізання штамбу через 14 днів після цвітіння та, відповідно, на 21 і 33 – середньої і на 14% – верхньої частини крони.

6. Кратність обрізування крони та строки підрізування штамбу істотно не вплинули на кількість листя на деревах. Середня площа листкової пластинки на 4–8% більша за підрізування штамбу під час розтріскування бруньок, а впливу на неї градації кратності обрізування крони не виявлено.

Аналогічна закономірність впливу цих агрозаходів на загальну листову поверхню.

Товщина листкової пластинки також неістотно змінюється під впливом кратності обрізування крони і строків підрізування штамбу.

7. Вміст у листках досліджуваних сортів хлорофілу "a"+"b" і каротиноїдів майже однаковий, проте маса хлорофілу на одиниці площі насадження сорту Мутсу на 87% вища і для обох сортів найвища у тричі обрізаних дерев за підрізування (раз на три роки) штамбу під час розтріскування бруньок.

8. У тричі обрізаних дерев сорту Мантуанер з підрізуванням штамбу через 14 днів після цвітіння на 23–54% і на 8–62% у дерев Мутсу менша кількість ростових пагонів та, відповідно, в 3,7 та 3,4 рази більше число генеративних утворень.

9. Кратність обрізування крони і підрізування штамбу не впливає на активність цвітіння і рівень зав'язування плодів, проте врожайність насаджень сорту Мантуанер з тричі обрізаною кроною дерев – взимку, в травні після цвітіння і в серпні – та підрізаним під час розтріскування бруньок штамбом вища на 59%, а сорту Мутсу – на 57% у порівнянні з виконанням цих агрозаходів до початку вегетації.

10. Середня маса плоду обох помологічних сортів на 14% більша за триразового обрізування крони і підрізування (раз у три роки) штамбу під час розтріскування бруньок, а вихід плодів вищого і першого товарних сортів при цьому вищий на 3,0–7,1%.

11. Вміст сухих розчинних речовин в яблуках сортів Мантуанер на 18 і Мутсу на 14 пунктів вищий за триразового обрізування крони і підрізування штамбу через 14 днів після цвітіння.

Загальний вміст цукрів у плодах на два пункти вищий за триразового обрізування крони, порівняно з одноразовим, і на сім пунктів вищий за підрізування штамбу через 14 днів після цвітіння, порівняно з виконанням останнього до початку вегетації.

За більшої кратності обрізування крони і підрізування (раз у три роки) штамбу в більш пізній строк загальний вміст цукрів у плодах пересічно по досліду вищий на 0,39 пунктів і на 0,01 пункти нижчий рівень титрованих кислот.

12. Рентабельність виробництва плодів сорту Мантуанер вища на 106% за дво– і триразового обрізування крони та підрізування штамбу під час розтріскування бруньок, а сорту Мутсу – на 77% за триразового обрізування крони та підрізування штамбу в той же строк з, відповідно, нижчою собівартістю на 24 і 32%.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Головатий П. А. Продуктивність насаджень яблуні на підщепі ММ 106 та якість плодів залежно від строку і виду обрізування / П. А. Головатий, В. О. Осадчий, О. В. Мельник // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2007. – Вип. 65. – С. 238–243 (70% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

2. Головатий П. А. Особливості росту дерев яблуні на підщепі ММ 106 залежно від строку і виду обрізування / П. А. Головатий, В. О. Осадчий, О. В. Мельник // Вісн. Львівського держ. агр. ун-ту: Агрономія. – Львів, 2007. – № 11. – С. 437–440 (70% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

3. Головатий П. А. Освітленість крони яблуні залежно від строку і виду обрізування дерев / П. А. Головатий // Наук. вісн. Національного агр. ун-ту. – К., 2007. – Вип. 109. – С. 128–131.

4. Головатий П. А. Урожайність та економічна ефективність насаджень яблуні на підщепі ММ 106 залежно від кратності обрізування крони та підрізування штамбу / П. А. Головатий // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2008. – Вип. 67. – С. 151–155.

5. Головатий П.А. Продуктивність насаджень яблуні на підщепі ММ 106 залежно від строку і виду обрізування дерев в Правобережному Лісостепу України / П. А. Головатий // Зб. Луганського національного агр. ун-ту. – Луганськ, 2008. – № 86. – С. 43–48.

Тези доповідей

1. Головатий П. А. Урожайність яблуні на підщепі ММ 106 залежно від строку і виду обрізування / П. А. Головатий // Матер. всеукр. наук. конф. молодих вчених. – Умань, 2007. – С. 188.

2. Головатий П. А. Ріст і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 залежно від обрізування крони і підрізування штамбу / П. А. Головатий // Матер. всеукр. наук. конф. молодих вчених. – Умань, 2008. – С. 125–127.