Анотація до роботи:

Єгоров О.В. “Продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в Лівобережному Поліссі.” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Чабани, 2006.

Дисертація присвячена виявленню впливу біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів та їх поєднання) на показники родючості ґрунту, продуктивність і якість бульб картоплі в короткоротаційних сівозмінах.

Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого ґрунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність.

Установлено, що на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами.

Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними в умовах дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні із зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну майже у 2 рази.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вдосконаленні системи удобрення картоплі в короткоротаційних сівозмінах шляхом використання біологічних засобів (гній, солома попередника, сидерат) для підвищення продуктивності картоплі, якості бульб та зниження економіко-енергетичних витрат, збереження і відновлення родючості дерново-підзолистих грунтів Полісся.

1. Виявлено, що внесення під картоплю (як добрива) гною, соломи в чистому вигляді та в поєднанні з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами позитивно впливає на показники родючості ґрунту. Поєднання соломи з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами забезпечувало вміст елементів живлення на рівні варіанту із внесенням 40 т/га гною.

Розклад целюлози в ґрунті й продукування в ньому СО₂ також були близькими до їх величини на ділянках із внесенням 40 т/га гною.

2. Встановлено, що використання гною, на добриво соломи у поєднанні з половинною дозою гною та соломи у поєднанні з сидератами сприяє кращому росту і розвитку рослин картоплі, зокрема збільшується висота рослин, кількість стебел у кущі та вага надземної маси, а також підвищується накопичення сухої речовини, збільшується площа листової поверхні та вміст хлорофілу в листі.

3. Поєднання половинної дози гною (20 т/га) з соломою сприяло зменшенню забур'яненості посіву залежно від виду сівозмін порівняно з повною дозою гною на 2,0-11,0 %, а сидератів з соломою – на 17,2-28,2 %.

4. Внесення соломи на добриво (5 т/га) на фоні N₄₀P₄₀K₁₂₀ підвищило урожайність бульб у плодозмінній сівозміні на 1,90 т/га а в зерно-картоплярській – на 1,76 т/га за урожайності у фоновому варіанті відповідно 15,16 і 15,44 т/га.

За поєднання внесення соломи з половинною дозою гною приріст врожаю в плодозмінній сівозміні становив 6,12 т/га, в зерно-картоплярській – 5,88 т/га, за поєднання соломи з сидератами відповідно 5,46 і 5,02 т/га. За абсолютною величиною різниця в урожайності картоплі у варіантах з внесенням соломи з гноєм і сидератами знаходилась в межах 0,6-0,76 т/га і дорівнювала або наближалась до урожаю у варіанті з внесенням повної дози гною (40 т/га).

5. Найвищий вміст крохмалю в бульбах картоплі й максимальний його збір з 1 га забезпечило внесення соломи в поєднанні з половинною дозою гною та соломи з сидератами. В порівнянні з гноєм (40 т/га) вміст крохмалю в цих варіантах у плодозмінній сівозміні був вищий на 1,1-1,4%, в зерно-картоплярській – на 0,9-0,4.

6. Вміст вітаміну С в бульбах за поєднання соломи з половинною дозою гною і сидератами був майже однаковим, як при внесенні 40 т/га гною, і залежно від сівозмін у порівнянні до контролю відповідно підвищувався на 2,7-3,8 та 2,7-3,2 мг%.

7. Кращими за продуктивністю в умовах Полісся є плодозмінні сівозміни за яких вихід зернових одиниць з основної продукції на 1 га ріллі був на 41,8 % вищим, ніж у зерно-картоплярській сівозміні, кормових одиниць на 45,9%, а приріст виходу протеїну підвищувався майже в 2 рази.

У плодозмінній сівозміні була значно вищою і забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном. На 1 кормову одиницю в цій сівозміні припадало в межах 109-118 г перетравного протеїну, у той час як у зерно-картоплярській всього лише 84-86 г.

8. Незалежно від структури посівів у сівозмінах використання органічних добрив позитивно впливало на баланс основних елементів живлення. Кращі показники балансу азоту виявились в плодозмінній сівозміні, а інтенсивність балансу фосфору і калію була навпаки вищою в зерно-картоплярській сівозміні, що пов’язано зі зменшенням їх виносу сільськогосподарськими культурами внаслідок нижчого їх врожаю.

Вищими показниками балансу біогенних елементів в обох сівозмінах виділялися варіанти з внесенням на фоні N_35-45P₃₅K₈₅ 10 т/га гною та соломи 1,25 т/га з 5 т/га сівозмінної площі гною.

9. Найбільший умовно чистий прибуток за вирощування картоплі (4907 грн./га) і найменшу собівартість (25,1 грн./ц) забезпечило внесення половинної дози гною (20 т/га) у поєднанні з соломою (5 т/га). За заорювання сидерату з соломою ці показники становили 4672 грн./га, собівартість 1 ц бульб 25,5 грн.

10. В умовах дерново-підзолистих грунтів Полісся внесення соломи в поєднанні з гноєм та сидератами є енергетично високоефективним заходом збереження та відтворення родючості ґрунту, підвищення продуктивності використання ріллі, врожаю картоплі та його якості незалежно від структури посівів у сівозмінах. Витрати енергії на 1 ц зернових одиниць у порівнянні з повною дозою гною скорочувались на 31-75 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності зростав у плодозмінній сівозміні на 6,1-15,2%, в зерно-картоплярській - на 4,0-16,0 %.

Публікації автора:

1. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Продуктивність сівозмін Полісся залежно від способів використання соломи на добриво // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (спецвипуск). – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 42-48.

2. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Вплив систем удобрення та засобів захисту рослин на врожай і якість картоплі у Чернігівському Поліссі // Картоплярство. – 2003. - №32. – С. 55-62.

3. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Вплив засобів інтенсифікації на ефективність використання дерново-підзолистих грунтів у сівозмінах Полісся // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (спецвипуск). – К.: ЕКМО, 2005. – С. 106-112.

4. Єгоров О.В. Вплив різних видів добрив на продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах Полісся // Вісник аграрної науки. – Київ, 2005. - №10. – С. 73-75.

5. Рижук С.М., Сорока В.І., Жилкін В.А., Тараріко О.Г., Сайко В.Ф., Бойко П.І., Слюсар І.Т., Камінський В.Ф., Шиліна Л.І., Бородань В.О., Артюшенко О.О., Сологуб Ю.І., Шевченко І.П., Вергунова І.М., Коваленко Н.П., Лебідь Є.М., Десятник Л.М., Зубенко В.Ф., Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., Волянський А.В., Дишловий В.А., Гаврилюк М.С., Шаповал І.С., Чуприна Л.В., Добряк Д.С., Шквир М.І., Волощук М.Д., Дука Л.В., Качмар О.Й., Томашівський З.Н., Бегей С.В., Періг Г.Т., Бомба М.Я., Шувер І.А., Бінерт Б.І., Пишнюк Л.В., Климчук М.М., Гулковський В.В., Бистрицький В.С., Вишневський В.А., Андрієнко А.А., Аксьонов І.В., Мінковський А.Є., Коваленко А.П., Андрусенко І.І., Коваленко А.М., Вітанов О.Д., Розторгуєв В.А., Гриник І.В.. Бакун О.І., Назаренко М.М., Єгоров О.В., Бондарчук І.І., Куничак Г.І., Польовий В.М., Якубовська В.В., Панасюк М.Г., Пастух А.М., Савченко Г.І., Тараненко В.І., Рибкін А.В., Браженко І.П., Райко О.П., Гангур В.В., Хоненко Л.Г., Попов М.М., Волошин О.С., Черечукін М.І., Шабатов В.С., Гуща А.М., Сінченко В.М., Андрюшко А.Ю. Сівозміни у землеробстві України. – К.: Аграрна наука, 2002. – 146 с.

6. Гриник І. В., Бакун Ю.О., Бакун О.І., Єгоров О.В. Методичні поради з організації сівозмін у реформованих сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2004. – 20 с.

7. Іванько А.В., Мельник А.І., Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бакун Ю.О., Бакун О.І., Єгоров О.В., Бердніков О.М., Вірьовка В.Д., Коршок Р.М., Скачок Л.М., Бардаков В.А., Піщолка П.І., Купріянов В.П., Горбаченко Н.І., Локоть О.Ю., Данилевська Н.Г., Харченко В.Я. Кобижча І.О., Назаренко М.М., Ніколаєнко Р.Ф., Данилевський О.О., Закревський М.Ф., Бацман Ю.М., Вірьовка І.М., Кузьменко О.О. Наукові основи агропромислового виробництва Чернігівської області. – Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2004. – 344 с.

8. Єгоров О.В. Вплив добрив на біологічну активність ґрунту та врожай картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся // Проблеми сучасного землекористування (матеріали науково-практичної конференції молодих вчених 26-28 листопада 2002 року). – К.: Чабани, 2002. – С. 37-38.

9. Єгоров О.В. Вплив біологічних засобів на продуктивність і якість картоплі в короткоротаційних сівозмінах Полісся // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво (матеріали науково практичної конференції молодих вчених 23-25 листопада 2004 року). –К.: Чабани, 2004. – С. 21-23.

10. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Панасюк М.Г., Єгоров О.В., Квасніцька Л.С. Сівозмінний фактор у боротьбі з бур’янами // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель (матеріали конференції). – К.: Колобіг, 2004. – С. 78-83.