Одінцова Олена Олексіївна. Правове регулювання лобізму в сучасній Україні (загальнотеоретичне дослідження) : Дис... канд. наук: 12.00.01 - 2008.
Анотація до роботи:
Одінцова О.О. Правове регулювання лобізму в сучасній Україні (загальнотеоретичне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за соціальністю – 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія правових вчень. – Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2008.
Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню необхідності правового регулювання лобізму в нових розвинутих демократичних умовах суспільно-політичного та державного життя України.
Результатом здійсненого дослідження є: вдосконалення понятійного апарату у сфері лобістської діяльності; визначення цілей правового регулювання лобізму в сучасних умовах розвитку України; розробка пропозицій з правового регулювання лобізму.
Визначено цілі, функції, форми, методи, суб’єкти та об’єкти лобістської діяльності, позитивні й негативні прояви, які їй притаманні. Проаналізовано досвід з регулювання лобізму в зарубіжних країнах, визначено цілі та перспективи законодавчого регулювання лобізму в Україні. Доведено необхідність розробки цілісного правового механізму для легалізації інституту лобізму в Україні та заходів з мінімізації негативних рис лобізму. Розроблено та запропоновано професійний кодекс лобіста, який визначає основні напрямки поведінки осіб, що виконують свої професійні обов’язки.
У ході дисертаційного дослідження зроблено висновки.
Головним джерелом лобіювання є інтереси груп. Групова природа інтересу – це сутнісна ознака лобізму. Лобізм виникає тоді, коли з’являється необхідність кореляції групових інтересів.
Лобізм – явище правове, яке безпосередньо торкається і правової політики, і правового життя будь-якої демократичної держави. Іншими словами, лобізм і є, по суті, законний вплив, тиск у рамках дозволеного.
Лобізм у правовому розумінні – це: а) сукупність норм, що регулюють процес впливу суб’єктів лобістських правовідносин на органи державної влади з метою задоволення своїх інтересів; б) невід’ємний інститут сучасного правового життя держави, що припускає активну діяльність різних суб’єктів правовідносин щодо відстоювання своїх інтересів на різних рівнях влади з використанням не заборонених законом форм і методів.
Позитивний потенціал лобізму в цілому відбитий у його функціях. До основних із них можна віднести: функцію посередництва між громадянами і державою; інформаційну функцію; функцію організації суспільних інтересів; функцію самоорганізації громадянського суспільства; функцію досягнення компромісу тощо.
При просуванні своїх інтересів „групами тиску” переслідуються різноманітні цілі. Переважно переслідуються соціально-економічні цілі, пов’язані з вирішенням питань власності і прав розпорядження нею; наданням прав на ведення конкретної діяльності; державним замовленням; квотами, ліцензіями; тарифами на енергоресурси; економічними й податковими пільгами; фінансуванням соціальних програм.
Лобіювання буває прямим і непрямим (опосередкованим). Пряме лобіювання своїм змістом має методи безпосереднього впливу на осіб, що приймають рішення, яке здійснюється через представників організованих інтересів. Непряме лобіювання полягає в опосередкованому впливові на осіб, що приймають рішення, для того, щоб було відкинуто або, навпаки, прийнято рішення відповідного змісту.
У залежності від диференціації об’єктів, на яких концентрує свої зусилля лобі, воно саме поділяється на окремі різновиди, що обумовлюють його специфіку. Виділяють законодавче, виконавче і судове лобіювання. У роботі відстоюється точка зору, що легалізація лобістської діяльності в судових органах влади є неприпустимою, тому що представництво інтересів тут здійснюється особами із чітко окресленими процесуальними правами й обов’язками.
Лобіювання повинно здійснюватися виключно в межах закону. Закон про лобізм дозволить легалізувати лобістську діяльність як законний, демократичний засіб взаємодії суспільства і влади; створити законні передумови для захисту цієї діяльності від протиправних, корупційних дій; відгородити органи державної влади від грубого і незаконного тиску, сприяти підвищенню професіоналізму і відповідальності при виробленні і здійсненні державних рішень; надати громадськості можливість знати, що і як лобіюється в органах державної влади, і контролювати цей процес; забезпечити рівний доступ зацікавлених осіб до всього обсягу відкритих законом відомостей, що в цілому сприяло б оптимізації соціально-економічного розвитку країни.
Для легалізації інституту лобізму в Україні і для мінімізації його можливих негативних проявів одного закону недостатньо, є необхідним цілісний правовий механізм. Закон повинна доповнювати серія суміжних законодавчих актів, що опосередковано контролюють цю сферу. Таку роль можуть відігравати закони про етику державних службовців, про виборчі кампанії, про боротьбу з корупцією, законодавчі акти у сфері оподаткування та ін.
Етичні норми, правила і стандарти доповнюють юридичні норми і сприяють підвищенню правової культури, професійного рівня і відповідальності посадових осіб, державних службовців, лобістів тощо.
Основна мета професійного (етичного) кодексу лобіста полягає в тому, щоб поставити діяльність лобістів у рамки основних моральних критеріїв і принципів громадського життя і щоб у суспільстві затверджувалася віра у його об’єктивність, принциповість, справедливість, вірність закону. Професійна саморегуляція охороняє законні інтереси суспільства не менш надійно і дієво, ніж інші юридико-санкціоновані покарання.
Для забезпечення порядку діяльності лобістів та можливості контролю за прямуванням грошових засобів особливу увагу слід приділити проробці комплексу питань у сфері оподаткування. Необхідно законодавчо визначити правове становище лобістів (фізичних та юридичних осіб) як платників податків, об’єкти оподаткування лобізму, види податків і зборів, а також порядок здійснення податкового контролю та встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства тощо.
Публікації автора:
Одінцова О. Лобізм в Україні: проблеми законодавчого регулювання // Юридична Україна. – 2005. – № 7. – С.15-18.
Одинцова Е.А. Общая характеристика лоббизма как политико-правового явления: истоки, понятие, сущность // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка та право. – 2005. – № 2. – С. 331-338.
Одінцова О. Законодавчі моделі правового регулювання лобістської діяльності: загальне й особисте // Українське право. – 2007. – № 1 (20). – С.108-127.
Одінцова О. Цивілізований лобізм як форма боротьби з корупцією // Право України. – 2006. – С.110-114.
Одинцова Е.А. Отечественный лоббизм: прошлое и настоящее (исторический и политико-правовой аспекты) // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка та право. – 2006. – № 2. – С. 370-377.
Одінцова О. Англосаксонська модель регулювання лобістської діяльності: світовий досвід та проблеми оптимізації в Україні // Гуманітарний вісник ДонДУЕТ. – № 2 (30). – 2006. – С. 85-93.
Одинцова Е.А. Правове регулювання лобізму: світовий досвід та практика // Динаміка наукових досліджень – 2004: Матер. III міжнар. наук-практ. конф. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т. 4. – С. 17-20.
Одинцова Е.А. Формирование лоббизма в Украине // Науковий потенціал світу – 2004: Матеріали I міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т. 48. – С. 28-30.
Одинцова Е.А. Лоббизм и его место в системе взаимодействия власти и общества // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матер. V міжнар. міждисциплінар. наук.-практ. конф. – Харків. – 2004. – С. 30-31.
Одинцова Е.А. Лоббизм как общественно необходимое явление // Наука і освіта 2005: Матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ. – 2005. – Т. 44. – С. 45-46.
Одинцова Е.А. Лоббизм и закон // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Матер. III міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих учених. – Тернопіль. – 2005. – С. 36-37.
Одинцова Е.А. Сущность, цели и задачи лоббизма в современных условиях // Наукові дослідження – теорія та експеримент – 2005: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава. – 2005. – Т. 13. – С. 13-15.
Одинцова Е.А. Цели правового регулирования лоббизма на современном этапе развития общества // Сучасні наукові дослідження – 2006: Матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Т. 3. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 12-15.
Одинцова Е.А. Правовое регулирование лоббизма: антикорупционный аспект // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк. – 2006. – С. 218-220.
Одинцова Е.А. Трансформация интересов в Украине: политико-правовой аспект // Актуальні проблеми сучасної науки: Матер. всеукр. наук.-практ. конф.– Київ. – 2006. – С. 26-28.
Одінцова О.О. Лобізм як форма відносин влади та суспільства // Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів економіки: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Запоріжжя. – 2006. – С. 60-61.
Одинцова Е.А. Группы интересов и группы давления: соотношение понятий // Стратегические вопросы мировой науки – 2007: Матер. ІІ междунар. науч.-практ. конф. – Т. 5. Экономические науки. Право. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 57-59.
Одинцова Е.А. Лоббизм как неотъемлемый элемент политико-правовой жизни общества // Від громадського суспільства – до правової держави: Матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Харків. – 2007. – С. 106-108.
Одинцова Е.А. Значение лоббизма в политико-правовой жизни Украины // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации: Матер. междунар. науч.-практ. конф. – Т. 2. – Симферополь: Крымский институт бизнеса, 2007. – С. 145-147.
Дрожжина С.В., Одінцова О.О. Представництво інтересів у державному управлінні // Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Запоріжжя. – Т. 3. – 2007. – С. 35-36.
Одинцова Е.А. Этапы становления лоббизма в Украине // Vedecky prumysl evropskeho kohtinentu – 2007: Materialy IV mezinarodni vedecko – prakticka konference. – Dil 10. pravni vedy: Praha. Publishing House “Education and Science”. – S. 9-12
