Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


Волкова Світлана Володимирівна. Порушення систем специфічного протеолізу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та їх корекція у комплексному лікуванні : дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Волкова С.В. Порушення систем специфічного протеолізу при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та їх корекція у комплексному лікуванні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню порушень в системі протеоліз-інгібітори при хронічному катаральному гінгівіті у дітей та розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту хворих. Виявлена активація протеолітичних ферментів з різною специфічністю та зниження вмісту 1-інгібітору протеїназ у ротовому секреті, ясенній рідині та зубному нальоті у дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт. Встановлено, що активність протеїназ широкого спектру дії у ротовому секреті хворих в 5,5 разів вища, ніж у дітей з інтактною слизовою оболонкою. Виявлена залежність активності досліджуваних протеолітичних ферментів від ступеню тяжкості захворювання, що визначає їх деструктивний вплив на сполучнотканинні структури пародонта. Порівняно активність протеолітичних ферментів та вміст 1-інгібітору протеїназ в ротовій рідині, зубному нальоті та ясенній рідині. Активність специфічної протеїнази – еластази у зубному нальоті значно вище, ніж у ротовому секреті
(в 2 рази). Визначено, що вміст основного регулятора протеїназ і еластази –
1-інгібітору протеїназ у дітей з катаральним гінгівітом знижений у ротовому секреті приблизно в 1,5 рази. Запропоновано коефіцієнт (К), який виражає співвідношенням між активністю протеїназ і рівнем 1-інгібітору протеїназ та є інформативним показником тяжкості і активності запального процесу при гінгівіті. В дослідах in vitro встановлено, що поліфункціональний інгібітор “Апрокал” в концентрації 100-400 мкг пригнічує активність нейтральних протеїназ на 87%, еластази – на 57%, калікреїна – на 70%. Синтетичний інгібітор “ПАМБА” практично повністю (на 98%) гальмує фібринолітичну активність ротової рідини. Розроблена та впроваджена у клінічну практику схема лікувально-профілактичних заходів у дітей з ХКГ із застосуванням антипротеазних преператів – “Апрокалу” та “ПАМБА”. Доведена її ефективність та наведені практичні рекомендації щодо використання запропонованих препаратів.

У дисертаційній роботі представлено біохімічно обґрунтоване нове рішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей за допомогою розробленого комплексу, що включає застосування антипротеазних засобів.

1. У обстежених дітей з хронічним катаральним гінгівітом виявлена активація протеолітичних ферментів з різною специфічністю та зниження вмісту 1-інгібітору протеїназ у ротовому секреті, ясенній рідині та зубному нальоті. Встановлено, що активність протеїназ широкого спектру дії (нейтральних протеїназ) у ротовому секреті становить 6,0±1,0 порівняно з 1,1±0,25 мкмоль аргініна/(годмг) білка у дітей з інтактною слизовою оболонкою порожнини рота (контрольна група). Активність специфічної протеїнази – еластази у зубному нальоті значно вище, ніж у ротовому секреті, дорівнюючи відповідно 23,0±3,3 і 13,0±2,8 нмоль/(годмг) білка. Виявлена чітка кореляція активності еластази в залежності від ступеня тяжкості гінгівіту, що визначає її можливий деструктивний вплив на сполучнотканинні структури пародонта.

2. Визначено вміст основного регулятора протеїназ і еластази –
1-інгібітору протеїназ у дітей з катаральним гінгівітом, який знижений у ротовому секреті майже в 1,5 рази. При тяжкому ступені хронічного катарального гінгівіту він приблизно у 3 рази нижчий, ніж при легкому (3,1±0,7 і
0,9±0,63 мкг/мг білка відповідно).

3. Запропонований коефіцієнт (К) – співвідношення між активністю протеїназ і рівнем 1-інгібітору протеїназ, який є інформативним показником тяжкості і активності запального процесу при гінгівіті. Коефіцієнт еластаза/ 1–ІП при розрахунку на 1 мг білка дорівнює 2,2 – при легкому, 9,7 – при середньому та 37,8 – при тяжкому ступені гінгівіту.

4. В дослідах in vitro встановлено, що поліфункціональний інгібітор “Апрокал” в концентрації 100-400 мкг пригнічує активність нейтральних протеїназ на 87%, еластази – на 57%, калікреїна – на 70%. Синтетичний інгібітор ”ПАМБА” практично повністю (на 98%) гальмує фібринолітичну активність ротової рідини, що є основою для застосування цих інгібіторів у хворих та хронічний катаральний гінгівіт.

5. Обґрунтований, розроблений і впроваджений у клінічну практику лікувально-профілактичний комплекс терапії дітей з ХКГ із застосуванням антипротеазних засобів – «Апрокалу» та «ПАМБА», які спрямований на регуляцію біологічної рівноваги в системі ферменти-інгібітори, зменшення міграції лейкоцитів, особливо нейтрофільних гранулоцитів (головне джерело еластази) та прискорення запального процесу у тканинах пародонта, особливо при важкому ступені захворювання. Ефективність запропонованого методу лікування доведена клінічними спостереженнями безпосередньо після лікування, а також через 3,6, 12 місяців. Застосування розробленого комплексу сприяє нормалізації показників індексів РМА, СРІ, активності протеїназ і еластази та вмісту їх основного регулятора – 1-інгібітору протеїназ. Показано, що коефіцієнт К може бути рекомендований для використання з метою прогнозування ефективності лікування захворювань пародонта.

6. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс терапії ХКГ з застосуванням препаратів – інгібіторів протеїназ має перевагу над традиційними методами лікування. Він сприяє тривалій ремісії, запобігає прогресуванню запального процесу в тканинах пародонта, позитивно впливає на його перебіг, що скорочує строки лікування. Частота використання підтримуючої інгібіторної терапії залежить від ступеню важкості гінгівіту: при середньому ступені захворювання – через 6 місяців, тяжкому ступені – через 3 місяці.

Практичні рекомендації

1. Розроблена схема комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей в віці 14-17 років, яка полягає в наступному: на фоні загальноприйнятих заходів (гігієнічного навчання та виховання з чисткою зубів, що контролюється, санація порожнини роту, видалення зубних відкладень, антисептичними полосканнями і протизапальною терапією) проводять аплікації антипротеазних засобів “ПАМБА” та “Апрокалу” протягом 10-15 хв, по 5-10 сеансів на курс.

У випадку вираженого синдрому кровоточивості ясен ефективнішим є використання синтетичного інгібітору “ПАМБА”, а при наявності вираженого набряку, застійних явищ, схильності до рецидивів захворювання – “Апрокалу”.

2. Для практичної охорони здоров’я запропонований метод визначення активності еластази, вмісту її інгібіторів (в якості діагностичного тесту) для об’єктивної характеристики ступеня тяжкості запального процесу та ефективності лікування захворювань пародонту.

Публікації автора:

1. Волкова С.В. Дослідження протеолітичних ферментів при гінгівіті у дітей // Український науково медичний молодіжний журнал. – 2000. – № 1-2. – С. 88-91.

2. Волкова С.В. Вивчення специфічних протеїназ та їх інгібіторів у змішаній слині дітей з різним ступенем тяжкості хронічного катарального гінгівіту // Лаб. диагностика. – 2003. – № 3. – С. 11-14.

3. Хоменко Л.О., Волкова С.В. Зміни систем специфічного протеолізу залежно від клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту у дітей // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 1(4). – С. 77-79. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

4. Кізім О.О., Хоменко Л.О., Волкова С.В. Клініко-біохімічне обґрунтування застосування антипротеазних засобів у терапії хронічного катарального гінгівіту у дітей // Дентальные технологии. – 2005. – № 7. – С. 38-40. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його узагальнення.

5. Голубєва І.М., Крижалко О.В., Остапко О.І., Волкова С.В., Трачук Ю.М. Особливості перебігу і профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей на тлі хронічних хвороб органів травлення // Укр. стоматологічний альманах. – 2001. – № 6. – С. 84-87. Здобувачеві належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

6. Волкова С.В. Активність специфічних протеїназ та їх інгібіторів у ротовій рідині за наявності хронічного катарального гінгівіту у дітей // Матеріали ІІ(ІХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004. – С. 89-90.

7. Хоменко Л.О., Волкова С.В. Біохімічне дослідження активності протеолітичних ферментів змішаної слини у дітей, хворих на катаральний гінгівіт // Матеріали І Міжнародної слов’янської науково-практичної конференції молодих вчених-стоматологів. – Одеса, 2001. – С. 101-102. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

8. Хоменко Л.О., Волкова С.В. Біохімічні дослідження протеолітичних ферментів при катаральному гінгівіті у дітей // Вопросы эксперементальной и клинической стоматологии. Вып. 4, Харьков, 2001. – С. 66-67. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

9. Волкова С.В. Показники специфічного протеолізу та його інгібіторів у змішаній слині дітей з різним ступенем тяжкості хронічного катарального гінгівіту // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної стоматології». – Київ, 2003. – С. 4-5.

10. Спосіб діагностики хронічного катарального гінгівіту: А.с.20041210964 Україна, А61В5/00 / Л.О.Хоменко, С.В.Волкова (Україна). – № 6912; Заявл. 30.12.2004; Опубл.16.05.2005, Бюл. № 5. – 3 с.

11. Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей: А.с.u200502176 Україна, А61К38/55 / С.В. Волкова (Україна). – № 9287;
Заявл. 10.03.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9. – 3 с.

12. Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей. А.с.u20006693 Україна, А61К38/55 / С.В. Волкова (Україна). – № 11405;
Заявл. 08.07.2005; Опубл. 15.12.2005, Бюл. № 12. – 3 с.