У дисертації запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст. Головними науковими і практичними результатами є розробка організаційного забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст на основі інформаційної системи збору та аналізу даних, а також методичного забезпечення здійснення аналізу їх розвитку. Виконане дослідження дозволило зробити наступні висновки і пропозиції стосовно порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст. 1. Необхідність порівняльної оцінки рівнів розвитку шахтарських міст обумовлюється динамічним характером економічних перетворень у суспільстві. Об’єктивні знання про характер розвитку території дозволяють надавати не тільки відповідну оцінку, але й виявляти причини змін тих чи інших параметрів. Під розвитком території запропоновано розуміти соціально, економічно та екологічно збалансований процес, спрямований на відтворення економічного потенціалу на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, зберігання та відновлення біологічного різноманіття та культурної спадщини. Сучасне поняття розвитку території включає в собі три компоненти: зростання, зміни і покращення основних показників, що дозволить кількісно та якісно виміряти їх параметри. 2. Вибір основних показників для отримання порівняльної оцінки стану та рівня розвитку територій багато в чому визначається зовнішніми (природно-географічні умови, політична ситуація, нормативно-правова база, інновації, глобалізація, економічний стан) та внутрішніми (трудові та виробничі ресурси, інфраструктура, фінансовий стан, купівельна спроможність населення, соціальні умови, екологічна ситуація, криміногенна обстановка, місцеве самоврядування) факторами, які перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності і впливають на всіх суб’єктів господарської діяльності. Виділення зовнішніх та внутрішніх факторів дозволило підійти до аналізу розвитку шахтарських міст з позиції системного підходу. 3. Кризовий стан шахтарських міст викликаний об’єктивними і суб’єктивними причинами, які виділено у п’ять груп: природного, політико-правового, економічного, соціального, науково-технічного характеру та горно-геологічні умови. Виявлення причин дозволило обґрунтовано підійти до визначення напрямів дослідження (економічний, соціальний та екологічний) з виділенням показників, які враховують специфіку розвитку території. 4. Систематизація та узагальнення розроблених вітчизняних і зарубіжних підходів до оцінки розвитку території свідчить про те, що існує об’єктивна необхідність пошуку і розробки методичного забезпечення проведення порівняльного аналізу розвитку шахтарських міст. Результати дослідження дозволили визначитися з головними науково-методичними положеннями проведення прикладного дослідження, в основу якого покладено факторний аналіз, що враховує сукупність зв’язків і відношень, які склалися на конкретній території. 5. Отримані результати порівняльного аналізу показників депресивності території, затверджені в законодавчих актах, свідчать про те, що на підставі існуючої системи оцінок неможливі повний опис та ідентифікація наявних проблем розвитку шахтарських міст, викликаних нераціональним або неефективним використанням продуктивних сил. 6. В шахтарських містах економічний і соціальний розвиток має тенденцію до погіршення, що знаходить своє відображення у скороченні виробництва обсягів валової доданої вартості на душу населення, падінні випуску промислової продукції на душу населення, від’ємному значенні фінансового результату на душу населення. Ситуація, яка склалася, обумовлена невиконанням програмних показників вуглевидобувними підприємствами та ліквідацією останніх. Політика держави, спрямована на збільшення доходів населення, сприяла зростанню середньомісячної заробітної плати, при цьому істотно не змінився рівень життя населення, про що свідчить скорочення обсягу товарообігу на душу населення. У зв’язку з ліквідацією вуглевидобувних підприємств відбулася зміна у структурі зайнятості населення у бік збільшення невиробничої сфери. У наслідок погіршення економічних і соціальних показників спостерігалося зменшення працездатного населення, пов’язане як з природним старінням, так і з високою міграційною активністю мешканців шахтарських міст. 7. Оцінка інтенсивності процесів, що відбуваються у шахтарських містах, дозволила виявити глибину економічних і соціальних проблем. Стан міст виглядає вкрай незадовільним через значні відхилення всіх без винятку показників від середніх значень по Україні та області. Розв’язання ситуації, що склалася, потребує системного підходу до оцінки сучасного розвитку шахтарських міст, так і для подальшого надання цільової державної допомоги депресивним територіям. 8. Опитування громадської думки мешканців шахтарських міст свідчить, що між статистичними показниками за кожним з блоків і результатами опитування виникають суперечності. Отримані результати опитування дозволили точніше встановити головні проблеми, що виникають у шахтарських містах, які не знайшли відображення у статистичній інформації. Виявлені під час опитування проблеми дозволили встановити перелік показників, які враховують специфіку розвитку шахтарських міст. 9. Визначено елементи інформаційної системи для отримання порівняльної оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст, які представлено показниками, які розраховані органами державної статистики, результатами опитувань населення та відомостями з паспорту міста. Проводити оцінку пропонується на двох рівнях за трьома блоками показників: економічним, соціальним та екологічним. На базовому рівні передбачене проведення аналізу основних показників з виявленням ступеня відхилення від середніх значень по Україні та області. На підставі виявлених відхилень визначається належність території до депресивної. На другому рівні за допомогою додаткових показників виявляються найбільш гострі проблеми, які дозволяють виявити масштаб депресивного стану для подальшої розробки заходів щодо санації міст. 10. Запропоновано етапи отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст, які складаються з окремих операцій, що дозволяє сформувати комплексне уявлення про напрями й інтенсивність розвитку території (виявляючи зони локалізації проблем), що дасть можливість перейти на якісно новий рівень прийняття управлінських рішень в частині присвоєння містам статусу депресивної території. 11. Розроблено організаційне забезпечення економічного і соціального моніторингу розвитку шахтарських міст, яке дозволить створити постійно діючу систему збору та аналізу інформації, розробити прогнози, а також рекомендації для організацій, які здійснюють координацію і контроль щодо робіт, пов’язаних з реструктуризацією вугільної промисловості. Моніторинг створює передумови для формування методичної бази з ефективного управління економічним і соціальним розвитком депресивних шахтарських міст. Отримані за результатами дослідження залежності, закономірності, сформульовані визначення та вимоги щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу визначають його теоретичну наукову новизну. Одержані результати, виявлені недоліки, розроблені рекомендації з використання методів порівняльної оцінки складають прикладний аспект наукової новизни виконаного дослідження. |
