Анотація до роботи:

Пономаренко Л. Г. Пісні Марусі Чурай: текстологічний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.07. – фольклористика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню пісень, що приписуються Марусі Чурай, та з’ясуванню стосунку “легенди” про неї до історичної дійсності. Висунуто й обґрунтовано гіпотезу про інтелігентський характер цієї літературної “легенди” та датування її початком XIX ст. “Легенда” про Марусю Чурай розглядається як романтична містифікація, особливістю якої є перша її фіксація в російській літературі першої половини XIX ст. Приписувані Марусі Чурай пісні були створені наприкінці XVIII – на початку XIX ст. й мають народний характер. Показано неможливість утворення всіх цих пісень у XVII ст. та належності їх одній особі. Підкреслено, що за традицією жіночих іменувань XVII ст. Маруся Чурай мала б називатися Марею Чураївною.

Публікації автора:

1. Легенда про Марусю Чурай на сторінках російської та української преси кінця XIX – початку XX століття // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – Випуск 7. – К.: ВЦ “Київський університет”, 2000. – С. 305–323.

2. О. О. Шаховський як співавтор легенди про Марусю Чурай” // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – Випуск 10. – К.: ВЦ “Київський університет”, 2001. – С. 78–81.

3. Вчено-літературна традиція про Марусю Чурай на тлі типологічно подібних // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2002. – С. 131–137.

4. Маруся Чурай… а чому не Маря Чураївна? // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – Випуск V. – К.: ВЦ “Київський університет”, 2002. – С. 142–151.