Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Бєссонова Ольга Леонідівна. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: дисертація д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

У дисертації досліджуються когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, а саме особливості вираження оцінки в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв англійської мови. Розглядаються проблеми теорії оцінки як лінгвокультурологічної категорії, висвітлюються питання категоризації дійсності за допомогою оцінної лексики, визначається специфіка концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезауруса з погляду прояву такого соціолінгвістичного параметра, як гендер. Розроблено методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок. Оцінний тезаурус англійської мови, який характеризується системністю, ієрархічністю, іконічністю, наявністю ядра і периферії, концептуальних універсалій, систематизовано у вигляді мережної структури на основі принципу ядерності / периферійності вузлів. Здійснено спробу вирішити проблему того, як багаторівнева структура прототипних концептів відбивається в лінійному характері словникової дефініції. З’ясовано особливості прояву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описані основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіка положення різних частин мови на оцінній шкалі, визначено гендерну оцінку. На різних мовних рівнях аналізуються способи вираження гендерної оцінки в мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок. Особливості мовленнєвої поведінки жінок і чоловіків розглядаються в контексті соціальних ролей і гендерних стереотипів, які є складниками гендерної системи. За результатами лінгвістичного експерименту дається семантична характеристика ієрархії жіночих і чоловічих цінностей як фрагмента концептуальної і мовної картин світу. Робиться висновок, що гендерний параметр впливає на сприйняття мовною особистістю ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці.

Необхідність системного дослідження оцінного тезауруса з позицій новітніх здобутків вітчизняного та зарубіжного мовознавства, потреба в переосмисленні традиційної проблеми в контексті розвитку нових напрямків та методів дослідження мовних явищ зумовила розгляд когнітивного і гендерного аспектів оцінного тезауруса. Відсутність завершеної репрезентації теорії оцінки, а також необхідність продовження розробки пов’язаних з нею проблем у межах когнітивної парадігми викликало створення структурної моделі вербалізованих ціннісних знань про світ.

Зареєстрована в семантиці мови інформація, пов’язана з категорією оцінки, являє собою комунікативно значущу сферу мовної картини світу, що називається оцінним тезаурусом англійської мови. Охоплюючи різні сфери діяльності людини, оцінний тезаурус англійської мови складає когнітивно-семантичну сукупність значень, у якій концентруються практичний оцінний досвід людини, уявлення про цінності, норми, відповідності загальноприйнятим соціальним стандартам, тобто все те, що можна визначити як ціннісну картину світу мовної спільноти.

Оцінний тезаурус відбиває взаємозв'язок гносеологічних категорій субстанції (іменники), процесуальності (дієслова) й ознаки (прикметники і прислівники). Розмаїтість конституентного складу оцінного тезауруса обумовлена особливістю свідомості, що відбиває дійсність у декількох аспектах, а саме: як світ предметів і явищ, що складає ономасіологічну базу субстантивних імен, як дія або процес або стан (дієслова), як ознака (прикметники або прислівники).

Інваріантним ядром і центральним поняттям оцінного тезауруса є людина. Центральне місце людини визначається тим, що з нею пов’язана переважна кількість лексико-семантичних або тематичних груп, з іншими групами вона пов’язана прямо або посередньо. Людина є не лише біологічною істотою, але й носієм суспільних відносин. Як з носієм суспільних відносин з людиною можуть бути пов’язані професійні, ідеологічні, релігійні, соціально-майнові, національно-етнічні, родинні оцінні аспекти та характеристики. Як біологічна істота людина може характеризуватися за такими ознаками, як фізіологічні та психологічні особливості, стан здоров’я та риси характеру, інтелектуальні здібності, зовнішність, вік. Тобто людина – це багатогранний світ, який характеризується семантичною неоднорідністю та складністю категоризації.

Оцінний тезаурус англійської мови характеризується системністю, ієрархічністю, іконічністю, наявністю ядра і периферії, концептуальних універсалій. Його репрезентація у вигляді мережної моделі концептів, тлумачення яких здійснювалося за допомогою аналізу їхньої фреймової структури, є спробою вирішити проблему того, як багаторівнева структура прототипних концептів відбивається в лінійному характері словникової дефініції.

Критерії базового концепту можуть носити як психолінгвістичний, так і лінгвістичний характер. Прототипні базові концепти характеризуються:

- високим ступенем важливості для мовної особистості (входять до складу базового когнітивного досвіду, пізнаються першими у процесі оволодіння як першою, так і другою мовами);

- менш складними, ніж у небазових концептах, структурно-семантичними характеристиками, групуванням навколо однієї чи двох ядерних немаркованих лексичних одиниць, базове значення яких є однаковим у багатьох мовах;

- поняття, яке вони позначають, має менш складні умови свого виникнення;

- в основному, високою частотністю вживання;

- базові концепти є семантично простішими, отже, кодуються простіше, ніж небазові концепти;

- їхнє лексичне вираження фіксується здебільшого прикметниками та іменниками, рідше - дієсловами та прислівниками. Це свідчить про те, що англійській мові властиве застосування іменних частин мови в процесі оцінної номінації.

У частиномовній структурі оцінного тезауруса англійської мови превалюють прикметники (37% від загальної кількості) та іменники (36% від загальної кількості). Прислівники та дієслова складають 15% та 12% відповідно. Вивчення частиномовного аспекту оцінного тезауруса показує, що основною функцією іменників є оцінне найменування об’єкта в широкому розумінні. Семантика оцінних прикметників визначається в межах ноетичних просторів якості, властивості, як і прикметників загалом, і має ознаковий характер. Особливістю оцінного значення прикметників є їх вищий ступінь прототипності порівняно з оцінними іменниками й дієсловами, що виявляється в меншій маркованості ад’єктивних форм. Дієслово є носієм динамічних, а прикметник постійних ознак, отже, на когнітивному рівні вони є глибинно подібними одиницями-виразниками динамічних і статальних ознак. Спостереження над частиномовними особливостями оцінних концептів дозволяють сформулювати наступні імплікації:

- якщо в структурі концепту переважають іменники, то активність дієслів у семантиці таких концептів буде високою;

- якщо в структурі концепту превалюють прикметники, то участь дієслів у формуванні семантики концепту буде обмежена.

Більшість концептів розташовані на протилежних полюсах аксіологічної шкали з ухилом вбік негативної оцінки. Результати аналізу підтверджують тенденцію в мові докладніше диференціювати негативне, погане, ніж позитивне, добре. Положення слів на оцінній шкалі пов’язане з аксіологічним принципом, відповідно до якого оцінна насиченість слів пропорційна ступеню взаємодії з людським фактором.

Гендерний параметр мовної особистості може помітно впливати на сприйняття нею ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на її вербалізацію у мовленнєвій поведінці. Специфічний характер прояву гендерного параметру в семантиці лексичних одиниць, що складають оцінний тезаурус англійської мови, пов’язаний зі структурними особливостями англійської мови, в якій категорія роду є “прихованою” категорією. Гендерна оцінка – це вид соціальної оцінки суб'єкта чи об'єкта навколишньої дійсності, підставою якої є базова ознака “чоловіче” чи “жіноче”. Основу гендерної оцінки складають особливості мислення чоловіків і жінок, що відбиваються в гендерних стереотипах. Мовний матеріал відбиває міцно закріплені концептуальні моделі, в яких знак “плюс” супроводжує поняття “чоловік”, а знак “мінус” – невід’ємна властивість жінки. Гендерна опозиція не завжди може бути застосована для пояснення й інтерпретації всієї складності та багатогранності системи мови. Водночас вплив гендера не можна недооцінювати, оскільки дихотомія “чоловіче” / “жіноче” знаменує собою взаємодію природного (системи мови) і вторинного (структури мови, за допомогою якої вона пред’явлена користувачам, і на яку величезний вплив має культура даного мовного співтовариства). Незважаючи на біологічну основу статі, гендер конструюється культурою – він не є наслідком статі й зовні не фіксується як стать. Культура трансформує біологічну стать і перетворює її в гендер і культурні концепти “чоловіче” і “жіноче”.

Комунікативна поведінка чоловіків і жінок розрізняється залежно від норм відповідної культури. Отримані результати не дають підстав припускати наявність кардинальної різниці у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, проте відмінності спостерігаються на всіх рівнях мови. На фонологічному рівні це виявляється в тембрі й силі голосу, темпі мовлення, мелодійності, виразності, чіткості артикуляції; на лексичному – у різній тематиці повідомлень, що зумовлено актуалізацією різних асоціативних полів мовної картини світу, вживанням стилістично й емоційно забарвленої, а також експресивної лексики, у різному ступені вияву оцінки, що асоціюється з відповідними гендерними стереотипами; на синтаксичному рівні – у розгорнутості чи згорнутості висловлення, ступені дескриптивності й еліптичності висловлень, характері афірмативності й імперативності, частоті вживання питальних конструкцій; на дискурсивному – у виборі комунікативних стратегій, ступені категоричності й домінувальному характері висловлювання, прагненні до компромісу чи конфронтації, конфлікту чи до його запобігання, ступені впевненості, ввічливості, кооперативності чи конкуренції.

Прийом лінгвістичного і психолінгвістичного експерименту – це один із прийомів антропологічного вивчення мови, що звернений не тільки до мовної здатності носія мови, але і до метамовної свідомості, виявляючи знання (оцінки, думки, судження) носія мови про його мовлення. Звертання до метамовної свідомості зумовлено антропоцентризмом як одним із найважливіших принципів побудови мовної системи. Ціннісна картина в уявленні жінок і чоловіків – носіїв однієї мови збігається лише загалом і носить досить індивідуальний характер у різних респондентів. Різниця в концептуальному баченні цінностей пов'язана, в першу чергу, зі статтю інформантів. Ця різниця пов'язана не з біологічними особливостями, а із закоріненим у свідомості суспільства історичним поглядом на роль чоловіків і жінок у суспільному житті, з культурологічними особливостями цього соціуму. Отже, семантичне наповнення оцінних концептів є індивідуальним і залежить від статі респондентів, віку, рівня освіти, професії, особистих інтересів. Перетинання значеннєвого простору концептів спостерігається в ключових словах концептів, які є найбільш прототипними представниками значеннєвої структури. Отже, сприйняття прототипної частини оцінного тезауруса англійської мови є спільним для всіх носіїв англійської мови. Підтверджено гіпотезу про єдину “загальнолюдську” картину світу носіїв англійської мови, аксіологічний сектор якої вербалізується в оцінному тезаурусі. Гендерна опозиція “чоловіче” / “жіноче” не є фундаментальним, основним принципом семантики й людського пізнання. Це введена в мову система, за допомогою якої аналізуються різні прояви гендера в мові. Семантична структура конституентів опозиційної пари зумовлена культурними уявленнями, а не природними фактами. Кожне мовне співтовариство має свою комунікативну структуру, що ґрунтується на системі соціальних ролей, норм та цінностей, і втілюється в мовленнєвій поведінці носіїв мови.

Не виявлено кардинальної різниці у типі мислення (чоловічого і жіночого) всередині одного мовного співтовариства і культурологічного простору. Гендерні стереотипи виникають над біологічно-статевою реальністю і відбивають сукупність біологічних ознак, соціальних ролей, особливостей психіки й поведінки, властивих представникам цієї статі в межах цієї культури. Система соціальних ролей відбиває структуру суспільства і є чинником, що детермінує гендер. Референційне визначення індивіда збігається найчастіше з поняттям ролі, яка є частиною організації ментального простору як особлива сутність з відповідним значенням. В англійській мові за межами родини визначаються переважно чоловічі ролі, а ролі жінок є, в основному, сімейними й знаходяться в сфері особистих, емоційних зв’язків.

У ході експерименту виявлені кореляції уявлень про соціальні ролі й стереотипи чоловіків і жінок, що поділяються на два типи: професійні та сімейні. Стереотипи щодо протилежної статі в представників обох статей не збігаються. Взагалі, всі стереотипи негативні, за винятком оцінки деяких рис характеру. На відміну від жінок у свідомості чоловіків закорінилися лише негативні стереотипи щодо осіб протилежної статі. І чоловіки, і жінки позитивніші у вираженні стереотипів, що у них склалися щодо осіб своєї статі. Стереотипи жінок численіші й, у першу чергу, стосуються їхніх соціальних ролей. Збіг гендерних стереотипів у представників різних статей спостерігається в одиничних випадках, зокрема це стосується значущості сімейних уз. У мовленнєвій повединці носіїв англійської мови відбувається акцентуація наступних стереотипів: для жінок – зовнішність, їхні соціальні ролі, поведінка, захоплення; для чоловіків – соціальні ролі, захоплення, ставлення до жіночої сексуальності, власна висока сексуальність, агресивність.

Результати експерименту свідчать про подібність комунікативної поведінки чоловіків і жінок, що виявляється в більшості реакцій на задані стимули. Чоловічий і жіночий стилі існують тільки в стереотипній формі як свідчення гендерних розбіжностей. В основі цих стереотипних розбіжностей лежать різні системи ціннісної орієнтації. Отже, у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок існують реальні розбіжності, що, певною мірою, можуть бути пояснені нижчим суспільним статусом жінок і загалом гендерною асиметрією.

Запропонований метод опису відображення в мові основних складових ціннісної системи носіїв англійської мови, загальних і специфічних особливостей цієї системи в жінок і чоловіків з урахуванням деяких додаткових соціолінгвістичних характеристик – віку, освіти, соціального статусу є достатньо перспективним в кроскультурних дослідженнях, оскільки він сприяє поясненню різного ступеня прояву гендерного аспекту категорії оцінки в різних мовних системах, а, отже, і в різних культурних соціумах. Номінативна система мов неоднаково наповнює оцінні концепти, а мовленнєва поведінка чоловіків і жінок може розрізнятися залежно від норм відповідної культури, тому порівняльний опис цих основних ціннісних концептів може пролити світло на універсальні характеристики, що є загальнолюдськими, а також виявити відмінності, зумовлені специфікою структури досліджуваної мови, а також менталітетом мовного співтовариства. Особливо перспективними є подальші розвідки з позиції теорії мовної особистості, що дозволяє охопити всі характеристики індивіда, що беруть участь у породженні та сприйнятті осмисленого тексту. У зв'язку з обмеженістю досліджень, в яких мовленнєва поведінка мовця розглядалася б у соціолінгвістичному контексті, використання як основи “рольової теорії”, що має своє джерело в теорії соціалізації особистості, також є перспективним в аспекті аналізу особливостей чоловічого і жіночого сприйняття світу та їхнього відображення в концептуальній картині світу особливо в порівняльному плані.

Слід зазначити, що мислення людини надзвичайно образне і специфічне. Воно може накладати відбиток культурологічного характеру навіть на універсальний досвід і універсальні цінності. У цьому розумінні моральні принципи, що знаходять відображення в оцінному тезаурусі мови, є не життєвими канонами, а радше підсумком досвіду, який здобувається щоденно і на якому ґрунтується система цінностей мовної спільноти.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях:

1. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Монографія - Донецьк: ДонНУ, 2002. – 362 с.

2. Типы аксиологической шкалы как элемента структуры категории оценки // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – Вип. 2. – С. 33 – 36.

3. Структурно-семантическая характеристика нестандарных оценочных наименований лица // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 1999. – Вип. 2. – С. 148 – 153.

4. К вопросу о различных подходах к классификации частей речи // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції “Україна – Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва”. – Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут, 1999. – С. 34 – 38.

5. Когнитивный подход к толкованию оценочных значений языковых единиц // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 2000. – Вип. 1. - С. 119 – 127.

6. Семантические типы оценочных глаголов // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 2000. – Вип. 2. - С. 108 – 115.

7. До питання про положення частин мови на аксіологічній шкалі // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. – К.: НБУВ, 2000. – Вип. 3. – С. 334 – 342.

8. Оценочный компонент в семантике глагола // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2000. - Том ХХІІ (Випуск 2. Ч.2.). – С. 206 – 212.

9. Оценочные абстрактные существительные в когнитивном аспекте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Серія романо-германська філологія. – 2000. - № 500. – С. 27 – 34.

10. Гендер и лексикография // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 2001. – Вип. 1. - С. 42 – 49.

11. Оценочные стереотипы в контексте гендерных исследований // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - № 1 (10). – С. 41 – 57.

12. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2001. - Том ХХVIІІ. – С. 3 - 15.

13. Концепты “женское” и “мужское” в английском языке // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 2001. – Вип. 2. - С. 85 – 94.

14. Особенности речевого поведения женщин и мужчин: материал эксперимента // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. XIV. – С. 323 – 327.

15. Ієрархія цінностей в концептуальній та мовній картині світу чоловіків та жінок // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – Вип. 5. – С.45 – 52.

16. Социальные роли в концептуальной и языковой картине мира мужчин и женщин: материал эксперимента // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2002. - Том ХХХІ. – С. 163 - 173.

17. Способи вираження оцінки й оцінні стратегії в мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № 3 (14). – С. 41 – 48.

18. Ціннісна картина світу: гендерний аспект // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – Вип. 6. – С. 23 – 28.

19. Особливості мовленнєвої поведінки жінок і чоловіків: матеріал експерименту // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – К.: КНЛУ, 2002. – Вип. 8. – С. 25 – 29.

20. Концептуальне моделювання оцінного значення // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2002. - Том ХХХІІІ. – С. 176 - 182.

21. Основні концепції мовленнєвої поведінки чоловіків та жінок // Восточноукраинский лингвистический сборник. – Донецк: Донеччина, 2002. – Вып. 8. – С. 335 – 341.

22. Гендерный аспект языкового выражения категории рода // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. – 2002. – Вип. 7. – С. 43 – 51.

23. Семантичні типи абстрактних оцінних імен // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 2. – С. 27 – 31.

24. Концепты эмоций в структуре оценочного тезауруса английского языка // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. У 2 частинах. – Част. 1. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 11. – С. 256 – 265.

25. Фактор фоновых знаний в адекватном восприятии лингвострановедческой информации // Нові підходи до філології у вищій школі: Матеріали Третьої всеукраїнської наукової конференції 16 – 21 вересня 1996 року / За ред. д. філол. н., проф. А.М.Науменка. – Мелітополь: МДПІ, 1996. – С. 54 – 55.

26. Значение мифологических аллюзий как компонента фоновых знаний // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Україна – Греція: досвід дружніх зв’язків та перспективи співробітництва”. – Маріуполь, 1996. – С. 167 – 168.

27. Evaluation in the Structure of Word Meaning // Abstracts of the International Conference “Cognitive / Communicative Aspects of English”. – Cherkasy State University. - Cherkasy, 1999. – P. 20 – 21.

28. The Category of Evaluation Viewed Cognitively // Papers of the 5th National TESOL Ukraine Conference “Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond”. – Lviv State University named after Ivan Franko. – January 25 – 26, 2000. – P. 116 – 117.

29. Cognitive Approach to Interpretation of Evaluative Meaning // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2000. – С. 11 – 12.

30. Категорія оцінки в світлі теорії поля // Семантика мови і тексту. Зб. статей VI Міжнародної конференції. – 26 – 28 вересня 2000 р. – Івано-Франківськ: “Плай”, 2000. – С. 57 – 61.

31. Когнитивное моделирование оценочных значений // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 25 – 26 квітня 2000 року. – Харків: Константа, 2000. – С. 20 – 22.

32. Evaluation in the Semantic Structure of Verbs // Papers of the 6th National TESOL Ukraine Conference “The Way forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium”. – National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnical Institute”. – January, 2001. – P. 10.

33. Проблема отражения гендерного аспекта значения в “женской” лексикографии // Праці наукової конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 1999 - 2000 рр.: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 5 – 7.

34. Грамматический род в гендерном аспекте // Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов’янських мов (семантика й словотвір): Матеріали міжнародної наукової конференції. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 26 – 31.

35. Gender Stereotypes in English // Прагматика у межах та поза межами: Матеріали Другої міжнародної наукової конференції дослідників англійської мови. – Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2001. – С. 4 - 6.

36. Базові гендерні концепти в англійській мові: матеріал експерименту // Матеріали IV підсумкової (2001 р.) науково-практичної конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць. – Маріуполь: МГІ, 2002. - С. 70 – 73.

37. Гендерные концепты и ценностная картина мира в английском и украинском языках // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. международной научной конференции: В 3 ч. / Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В.Зубов, З.А.Харитончик, Е.Г.Задворная и др. – Минск: МГЛУ, 2002. – Ч.3. – С. 104 – 105.