В дисертації запропоновано нове розв’язання важливого наукового завдання, яке полягає у розробці методології комплексної оцінки ефективності управління промисловим виробництвом та практичних підходів до її застосування, що дозволить забезпечити сприйнятливість, об’єктивність, повноту та своєчасність оцінки. Реалізація цього наукового завдання здійснена на основі запропонованого підходу до визначення ефективності управління виробництвом, який якісно відрізняється від існуючих в науці, і розробки практичних рекомендацій щодо підвищення дієвості оцінки ефективності управління промисловим виробництвом як засобу удосконалення систем управління, що має істотне значення для подальшого розвитку вітчизняного промислового виробництва. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки: 1. Підходи до визначення ефективності управління виробництвом, що існують в науці та практиці управління, обумовлені абсолютизацією її певних аспектів і не дозволяють в повній мірі розкрити сутність та соціально-економічну природу даного явища в ринкових відносинах. Тому ефективність управління виробництвом доцільно розглядати через діалектичний взаємозв’язок ефективності процесу управління та ефективності, що виражається в його кінцевих результатах, при провідній ролі останньої. Такий підхід дозволяє оцінити не тільки результативність управління, але й засоби, завдяки яким цю результативність було досягнуто. 2. Оцінка ефективності управління промисловим виробництвом – це важливий елемент структури процесу управління, прояв його зворотного зв’язку та засіб удосконалення системи управління. Методологічною основою змісту і форм оцінки ефективності управління промисловим виробництвом є запропонований авторський підхід до визначення ефективності управління у двох “вимірах”. Це дозволяє оцінку ефективності управління промисловим виробництвом визначити як специфічне відношення її суб’єкта, виражене в понятійній формі, до реальної ефективності управління, в результаті якого відбувається порівняння даної ефективності з еквівалентом на основі його вибору в якості критерію задоволення потреби у високих результатах виробництва при оптимальній організації процесу управління. 3. Зміст оцінки ефективності управління промисловим виробництвом детермінується її основними об’єктами та цілями, тому включає в себе оцінку систем (підсистем) управління, оцінку підрозділів (органів) управління і оцінку управлінського персоналу, кожна з яких реалізується згідно запропонованому підходу – за результатами діяльності об’єктів оцінки і за рівнем організації ними процесу управління. 4. Розроблена система критеріїв комплексної оцінки ефективності управління промисловим виробництвом є уніфікованою за своїм характером і служить методологічною основою для модифікованих систем показників та індикаторів. Система критеріїв комплексної оцінки ефективності управління промисловим виробництвом відповідно до її змісту включає три підсистеми критеріїв, які можуть розглядатися як самостійні системи. Особливістю та науковою новизною системи критеріїв виступає комплексність та наявність в її кожній групі узагальнюючого критерію, який характеризується відповідним синергетичним ефектом. 5. Специфіка процедури оцінки ефективності управління виробництвом визначається її цілями, згідно яких формується зміст оцінки, обирається її суб’єкт, визначається система критеріїв та показників, вибирається еквівалент й розробляється відповідний механізм оцінювання. 6. Удосконалення системи оцінювання в кінцевому рахунку спрямоване на підвищення ефективності управління промисловим виробництвом. Воно повинне здійснюватися за такими напрямами: підвищення підготовленості суб’єктів управління до оціночної діяльності; підвищення ролі оцінки як засобу забезпечення високого рівня ефективності управління виробництвом; досягнення оптимальної організації процедури оцінювання; формування належного інформаційного забезпечення оцінки ефективності управління промисловим виробництвом. Зазначені напрями реалізуються через відповідні комплекси заходів. 7. Серед конкретних практичних заходів, які пропонуються для підвищення дієвості оцінки ефективності управління промисловим виробництвом необхідно виділити створення на великих промислових підприємствах і в межах державних органів управління виробництвом постійно діючих “Служб удосконалення системи управління”; обов’язкову розробку програм удосконалення систем управління на основі висновків оцінки; застосування чіткої регламентації процедури оцінювання та документальне оформлення її висновків; використання в процесі оцінки цільового, стратегічного еквівалентів та значень ефективності управління за минулі періоди; творче застосування в оціночній практиці її принципів та методів; створення та розвиток надійної інформаційної бази управління; підвищення кваліфікації та самоосвіти практиків управління, а також впровадження в навчальний процес вузів для студентів економічних спеціальностей окремого курсу з проблем оцінки ефективності управління виробництвом. 8. Методичне забезпечення оцінки ефективності управління промисловим виробництвом передбачає практичне застосування надійних алгоритмів, методик та моделей. Методологічною основою моделювання ефективності управління виробництвом може служити запропонована автором система критеріїв. Розроблена згідно з цим математична багатокритеріальна модель ефективності функціонування системи управління промисловим виробництвом як відношення ефективності, що проявляється в проміжних та кінцевих результатах процесу управління, до рівня відповідності керуючої системи об’єкту управління, була експериментально апробована і довела свою прикладну придатність. Було також встановлено, що для розрахунку показників та критеріїв математичної моделі найбільш доцільно застосовувати робастний алгоритм оцінювання a-b- фільтру. 9. Підтвердженням дієздатності основних наукових положень дисертації є їх практичне впровадження на рівні управління регіональним виробництвом і промисловими підприємствами. Використання практичних рекомендацій щодо проведення оцінки ефективності управління виробництвом в умовах конкретного промислового підприємства стимулювало розвиток його виробництва і дозволило забезпечити приріст прибутку на 17,8%. | 