Анотація до роботи:

Сидоров Д.М. Особливості перебігу гестації при синдромі подразненого кишечнику і методи його корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Захищається дисертаційна робота і 10 опублікованих наукових праць.

Вивчено перебіг гестації в 113 вагітних. До основної групи увійшли 83 вагітних з СПК, до контрольної групи – 30 вагітних без хронічної соматичної патології.

Патологічний зріст E. Coli і S. Epidermidis статистично достовірно сполучався зі зростанням більш ніж в 3,5 рази активності КСІ цервікального слизу, а ріст E. Coli і S. Saprophyticus – з підвищенням активності ЕПА і ТПА. У разі СПК формувався гравідарний фон, що не спроможний забезпечити розвиток адекватних компенсаторно-пристосувальних реакцій, необхідних для фізіологічного гестаційного процесу.

Фітотерапія вагітних з СПК порівняно з традиційною терапією справляє більш виражений позитивний ефект у відновленні моторно-евакуаторної функції шлунка, удалося досягти стійкого лікувального ефекту в 2-й групі в 86,1% пацієнток (p1:2<0,05); більш ніж в 2 рази рідше фіксувалися зміни психічної сфери у вигляді тривожних і депресивних розладів, відзначене відновлення активності АТА, КСІ, ТПА й ЕПА в ректальному змиві і цервікальному слизу, нормалізація мікроекології кишечника виражалося в підвищенні концентрації біфідо- і лактобактерій до >lg8 КОЕ/мол в 73,8% пацієнток, в 26,2% вагітних у групі порівняння зберігався дефіцит лакто- і біфідобактерій.

Впровадження запропонованого нами методу лікування виключає поліпрагмазію, що властива терапії СПК, коли з метою досягнення терапевтичного ефекту застосовують 4-8 препаратів, що особливо небажано в під час гестації. Своєчасне виявлення вагітних із синдромом подразненого кишечника дало змогу оптимізувати тактику ведення цих пацієнток, більш ніж в 3,5 рази зменшити частоту рецидивів, в 2,1 рази знизити акушерські ускладнення, зменшити в 2 рази частоту оперативного розродження, більш ніж в 3 рази з 7,5% до 2,4% знизити розвиток гнійно-септичних захворювань новонароджених, ліквідувати випадки перинатальної смертності та інвалідизації новонародженого.

У дисертації наведені теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання сучасного акушерства – розробки і впровадження нового ефективного методу лікування СПК в періоді гестації – комплексної терапії, у якій широко використані можливості фітопрепаратів, профілактики та зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.

1. Незважаючи на надзвичайну поширеність СПК серед жінок репродуктивного віку, до цієї вагітності діагноз СПК був установлений усього в 6,0% жінок. Симптоми СПК були до вагітності протягом від 6 місяців до 2 років в 51,8% пацієнток, від 2 до 3 років – у 33,7%, більше 3 років – у 14,5%. Отримані дані свідчать про те, що лікарі акушери-гінекологи і терапевти не надають належного значення СПК у вагітних, що призводить до запізнілої діагностики, відсутності лікування або його неповного обсягу.

2. Встановлено взаємозв'язок функціонального стану кишечнику під час вагітності з СПК і психоемоційною сферою. У кожної п'ятої вагітної з СПК (22,9%) спостерігався астеновегетативий синдром. Зміни психічної сфери у вигляді тривожних і депресивних розладів траплялися в кожної другої вагітної (51,8%) (p<0,05). Дослідження вегетативного гомеостазу у вагітних з СПК засвідчило перевагу вихідної ваготонії в 68,7% (p<0,05). Рівень тривоги був істотно вище норми у вагітних за СПК – 4,7±0,6 бали (р<0,05). Ці психологічні особливості свідчать про порушення психологічного захисту, психоемоційні порушення і готовність до формування невротичних і неврозоподібних реакцій.

3. Зміна протеолітичної активності є однією із причин неадекватної відповіді організму матері на настання і розвиток вагітності, що призводить до невиношування, виникнення акушерських ускладнень, які були в 73,5% жінок з СПК. Загроза переривання у разі СПК із проведенням стаціонарного лікування була практично в кожної другої вагітної (47,6%) і в 1,2% випадків вагітність закінчилася викиднем. Збільшення показників АТА цервікального слизу більше 100,0 ІО, КСІ більше 500,0 ІО свідчить про високий ризик невиношування.

4. Порушення моторно-евакуаторної функції шлунка за СПК після проведення УЗД шлунка виявив її вповільнення в 80,7% вагітних, період скорочення шлунка становив 52,8±5,4 хвилини. Це є однією з основних патогенетичних ланок виникнення функціональної диспепсії у вагітних. Патологічний ріст E. Coli і S. Epidermidis статистично достовірно поєднувався, з більш ніж в 3,5 рази зростанням активності КСІ цервікального слизу, а ріст E. Coli і S. Saprophyticus – з підвищенням активності ЕПА і ТПА. У разі СРК формувався гравідарний фон, що не може забезпечити розвиток адекватних компенсаторно-пристосувальних реакцій, необхідних для фізіологічного гестаційного процесу.

5. Поєднані дисбіотичні зрушення в складі мікрофлори піхви і кишечника виявлені в 44,6% вагітних з СПК. Із цервікального каналу 72,3% вагітних висіяна мікрофлора, що практично в три рази частіше, ніж у контролі, її ріст був рясним в 47,0% випадках. Вагітні з СПК мали глибокі зміни біоценозу кишечнику, патологічний ріст посіву фекалій виявлений удвічі частіше, ніж у контролі (77,1%: p<0,05). Стан вагінального і кишкового біоценозу визначає особливості формування і динаміку становлення немовлят, а також чітко корелював з рівнем інфекційно запальних захворювань немовлят. Клінічні прояви внутрішньоутробної інфекції у вигляді конюктивіту, риніту, омфаліту, патологічної гіпербілірубінемії характерні для раннього неонатального періоду, виявлені в кожного десятого (9,8%) новонародженого від жінок з СПК.

6. Фітотерапія вагітних з СПК, порівняно з традиційною терапією, справляє вираженіш позитивний ефект у відновленні моторно-евакуаторної функції шлунка. Удалося досягти стійкого лікувального ефекту в 2-й групі в 86,1% пацієнток (p1:2<0,05); більш ніж в 2 рази рідше фіксувалися зміни психічної сфери у вигляді тривожних і депресивних розладів, відзначене відновлення активності АТА, КСІ, ТПА та ЕПА в ректальному змиві і цервікальному слизу, нормалізація мікроекології кишечника виражалася в підвищенні концентрації біфідо- і лактобактерій до >lg8 КОЕ/мол в 73,8% пацієнток, в 26,2% вагітних у групі порівняння зберігався дефіцит лакто- і біфідобактерій.

7. Впровадження запропонованого нами методу лікування виключає поліпрагмазію, що властиво терапії СПК, коли з метою досягнення терапевтичного ефекту застосовуються 4-8 препаратів і, що особливо небажано під час гестації. Своєчасне виявлення вагітних із СПК дало змогу оптимізувати тактику ведення цих пацієнток, більш ніж в 3,5 рази зменшити частоту рецидивів, в 2,1 рази знизити акушерські ускладнення, зменшити в 2 рази частоту оперативного розродження, більш ніж в 3 рази (з 7,5% до 2,4%) знизити розвиток гнійно-септичні захворювання новонародженого, не допустити випадків перинатальної смертності та інвалідизації новонародженого.

Публікації автора:

1. Сидоров Д.М. Особенности течения гестации у женщин с синдромом раздраженного кишечника / Д.М. Сидоров // Таврический медико-биологический вестник. — 2008. — Т.11, № 4 (44). — С. 99-101.

2. Сидоров Д.М. Синдром раздраженного кишечника в периоде гестации, микробиоценоз влагалища и толстого кишечника / Д.М. Сидоров // Таврический медико-биологический вестник. — 2008. — Т.11, № 1. — С. 58-60.

3. Сидоров Д.М. Акушерские осложнения у беременных с синдромом раздраженного кишечника / Д.М. Сидоров // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды КГМУ. — Симферополь, 2008. — Т. 144, Ч.VI. — C. 150-151.

4. Sidorov D.M. Role of chronic pelvic pain and irritabl bowel syndrome in gynecology / D.M. Sidorov, A.N. Rybalka, V. A. Zabolotnov // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды КГМУ. — Симферополь, 2008. — Т. 144, Ч. IV. —С. 202-204.( особисто проведено набір матеріалу, аналіз та оформлення даних).

5. Сидоров Д.М., Рибалка А.М., Заболотнов В.О. Спосіб корекції синдрому подразненого кишечнику у вагітних Деклараційний патент на корисну модель. 2008 України, UA 19 A61Р1/00. №36608; Заявл.15.08.2005; Опубл.27.10.2008; Бюл.ПВ №20. (особисто розроблен та запропонован спосіб корекції СПК, визначена його висока ефективність).

6. Сидоров Д.М. Синдром раздраженного кишечника в периоде гестации и состояние цервикальной слизи / Д.М. Сидоров, В.З. Харченко, Л.Л. Алиев // Вестник морского врача. — 2008. — № 6 (6). — С. 156-157. (особисто здійснено набір матеріалу, аналіз та оформлення даних досліджень).

7. Сидоров Д.М. Особенности микробиоценоза толстого кишечника у беременных с синдромом раздраженного кишечника / Д.М. Сидоров, И.Ю. Чиж // Вестник морского врача. — 2008. — № 6 (6). — С. 157. (особисто здійснений набір матеріалу, проведення статистичної обробки та узагальнення результатів).

8. Сидоров Д.М. Гестация и бактериально-вирусные инфекции: (пособие для врачей и студентов) / Д.М. Сидоров, А.Н. Рыбалка, В.А. Заболотнов.— Симферополь, 2007. — 116 с. (особисто здійснено аналіз літератури, написаний ряд розділів посібника).

9. Сидоров Д.М. Репродуктивная функция жительниц Крыма / Д.М. Сидоров, А.Н. Рыбалка, В.А. Заболотнов и др. // Наука та технології: крок в майбутнє – 2007: матер. II Міжнарод. наук.-практ. конф. Т.6. Медицина. — Днiпропетровськ: Наука і освіта. — 2007. — С. 15-17. (особисто здійснено набір матеріалу, аналіз та оформлення даних досліджень).

10. Сидоров Д.М. Практикум необходимых знаний и умений студентов и врачей-интернов по акушерству и гинекологии. /Д.М. Сидоров, А.Н. Рыбалка, В.А. Заболотнов и др. — Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2006. — 175 с. (особисто проведено набір матеріалу, аналіз, та оформлення до друку).