Анотація до роботи:

Ходорчук К.В. Особливості перебігу пубертатного періоду та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків групи високого ризику. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01- акушерство і гінекологія – Одеський державний медичний університет МОЗ України.- Одеса, 2009.

Результати дослідження свідчать про те, що основними патогенетичними ланками порушення формування піку кісткової маси у ссавців у період статевого дозрівання є аліментарний фактор, гіпоестрогенні стани, інтоксикаційні і стресові впливи. В експерименті була підтверджена висока ефективність препаратів кальцію (кальцемін) та природних біофлавоноїдів сої (ЕКСО).

Основними особливостями статевого дозрівання дівчат-підлітків, що проживають у незадовільних соціально-економічних умовах, є помірна гіпоестроегенія, неправильний пубертат (у 74%), тенденція до формування плаского тазу , уповільнення розвитку органів малого тазу та дефіцит кісткової маси. Формування піку кісткової маси у дівчат-підлітків, що проживають у незадовільних соціально-економічних умовах, характеризується збідненням як органічного, так і мінерального компоненту, причому між показниками гормонального профілю дівчат та частотою виявлення ультрасонографічних феноменів з боку органів малого тазу існує позитивний кореляційний зв'язок середньої сили.

Розроблена схема метаболічної корекції порушень формування піку кісткової маси у дівчат-підлітків дозволяє покращити основні структурно-функціональні показники кісткової тканини та перебіг статевого дозрівання, в тому числі прискорити темпи розвитку внутрішніх статевих органів та нормалізувати рівень секреції естрогенів. Найбільш ефективною ця схема є у дівчат у віці 12-14 років.

Створений алгоритм моніторингу стану здоров’я дівчат-підлітків, який грунтується на знайдених взаємозалежностях гомеостазіологічних, морфофункціональних та структурно-морфологічних характеристик організму дівчат-підлітків, та який враховує їх соціально-економічний статус та особливості екологічної ситуації в різних регіонах України і дозволяє на підставі непрямих денситометричних визначень сформувати групи ризику для наступного диспансерного спостереження.

1. Основними особливостями статевого дозрівання дівчат-підлітків, що проживають у незадовільних соціально-економічних умовах, є помірна гіпоестроегенія, неправильний пубертат (у 74%), тенденція до формування плаского тазу , уповільнення розвитку внутрішніх статевих органів та дефіцит кісткової маси.

2. Формування піку кісткової маси у дівчат-підлітків, що проживають у незадовільних соціально-економічних умовах, характеризується збідненням як органічного, так і мінерального компоненту, між показниками гормонального профілю дівчат та частотою виявлення ультрасонографічних феноменів з боку органів малого тазу існує позитивний кореляційний зв'язок середньої сили. Коефіцієнт кореляції для співвідношення показників “UA-ПЗРМ” r=0,51 (p<0,05), “BUA- вміст естрадіолу у 1 фазу менструального циклу” - r=0,49 (p<0,05). Зв’язок між BUA та вмістом естрадіолу у 2 фазу менструального циклу виявився статистично незначущий (r=0,09 (p>0,05).

3. В умовах лабораторного експерименту встановлено, що основними патогенетичними ланками порушення формування піку кісткової маси у ссавців у період статевого дозрівання є аліментарний фактор, гіпоестрогенні стани, інтоксикаційні і стресові впливи. В експерименті підтверджена висока ефективність запропонованої метаболічної корекції: природний біофлавоноїд EKCO в добовій дозі 120 мг протягом 12 тижнів, а у подальшому по 1 таблетці двічі на добу. Загальна тривалість медикаментозної корекції складає 6 місяців.

4. Розроблена схема метаболічної корекції порушень формування піку кісткової маси у дівчат-підлітків дозволяє покращити основні структурно-функціональні показники кісткової тканини та перебіг статевого дозрівання, в тому числі прискорити темпи розвитку внутрішніх статевих органів, нормалізувати рівень секреції естрогенів. Найбільш ефективною ця схема є для дівчат у віці 12-14 років.

5. Розроблений алгоритм моніторингу стану здоровя дівчат-підлітків, який грунтується на знайдених взаємозалежностях між соціально-економічними умовами проживання, темпом періоду пубертатного розвитку, формуванням анатомо-функціонального стану внутрішніх статевих органів, морфофункціональних та структурно-функціональних характеристик формування піку кісткової маси дозволяє на підставі непрямих денситометричних визначень сформувати групи ризику для наступного диспансерного спостереження.

Публікації автора:

1. Мірчук Б.М., Ходорчук К.В. Ультразвукове дослідження стану кісткової тканини у дітей Волинської області // Науковий вісник національного медичного університету ім. О.О.Богомольця: „Стоматологічне здоров’я- дітям України”. Київ, 28-29 вересня 2007р. – С. 148.

2. Ходорчук К.В. Комплексна клінічна оцінка процесів кісткового ремоделювання у дівчат пубертатного віку // Одеський медичний журнал.-2008.- №2(106).– С. 52-56.

3. Ходорчук К.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини і динаміка фізичного розвитку у дівчат пубертатного віку // Досягнення біології та медицини.–2008.- №1(11).– С. 65-69.

4. Фортуна И.О., Ходорчук К.В. Эффективность метаболической коррекции нарушений формирования репродуктивной функции // Вісник морської медицини.-2008.- №2(40)- С. 73-78.

5. Зелінський О.О., Ходорчук К.В. Особливості перебігу пубертатного періоду та структурно-функціо-нального стану кісткової тканини у дівчат підлітків групи високого ризику // Вісник психіатрії та психофармакотерапії.-2008.- №1(13)- С. 104-107.

6. Пат. 36571 Україна МПК А 61 В 8/00 Спосіб скринінгової діагностики порушень статевого розвитку дівчат-підлітків / Дєньга О.В., Ходорчук К.В.; винахідник і власник Одеський інститут стоматології; заявл. 26.06.08 ; опубл. 27.10.08, Бюл. № 20.

7. Ходорчук К.В. Данные ультразвуковой денситометрии как показатели структурно-функционального состояния костной ткани у девочек пубертатного периода // ХІ Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених, 10-12 травня 2007р.– Тернопіль,2007. – С. 154.