Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


Павлюк Ірина Валеріївна. Особливості клінічного перебігу неінфекційної лихоманки у дітей та підлітків і обгрунтування її лікування : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Павлюк І.В. Особливості клінічного перебігу неінфекційної лихоманки у дітей та підлітків і обгрунтування її лікування.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – “Педіатрія”, Харківська медична академія післядимпломної освіти, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу лихоманки неінфекційного генезу у дітей та підлітків і обгрунтуванню її патогенетичного лікування. Неінфекційна лихоманка розглядається як прояв гіпоталамічного синдрому, найчастаще поєнується з нейроциркуляторною клінічною формою ВД (51,7%), виникає частіше на тлі симпатикотонії, а вегетативна реактивність проявляється гіпер- або асимпатикотонією. Вивчена роль центральних нейроендокринних механізмів в формування провідних синдромів вегетативних дисфіункцій з порушенням терморегуляціїї, а також халежність деяких граничних типів особистості від рівня серотоніну в крові. Встановлено порушення морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-гонадної систем, порушення кореляційних зв’язків в гормональному гомеостазі. Має місце напруження, а в деяких випадках виснаження симпато-адреналової системи. При обгрунтуванні комплексного лікування неінфекційної лихоманки слід враховувати вегетативний гомеостаз та нейроендокринних стан хворого.

  1. В дисертаційній роботі запропоновано нове рішення наукового завдання, яке полягає в розширенні уявлень про функціональний стан гіпофізарно-гонадної, гіпофізарно-тиреоїдної, вегетативної нервової та симпато-адреналової систем в патогенезі неінфекційної лихоманки у дітей та підлітків і удосконалення її патогенетичного лікування.

  2. Неінфекційна лихоманка є проявом гіпоталамічного синдрому. У всіх дітей з порушенням терморегуляції мають місце прояви різних клінічних форм вегетативних дисфункцій.. У 51,7% дітей та підлітків із неінфекційною лихоманкою реєструвалась нейроциркуляторна дисфункція, у 24,6% - вегето-вісцеральна і у 11,9% - вегето-судинна дисфункція та пароксизмальна вегетативна недостатність відповідно.

  3. Неінфекційна лихоманка супроводжується порушенням центральних механізмів терморегуляції – функціонального стану епіфізу та гіпоталамусу. Лихоманка супроводжується підвищенням рівня серотоніну в крові, а при поєднанні її із цефалгією, артеріальною гіпертензією, психастенією та депресією має місце зниження концентрації моноаміну.

  4. Третина підлітків, які страждають неінфекційною лихоманкою, мають ураження морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи. У переважної більшості з них має місце еутиреоїдний зоб. У 27,4% хворих неінфекційної лихоманкою, яка супроводжується гіперплазією щитовидної залози, виявляється субклінічний гіпотиреоз.

  5. Порушення функції гіпофізарно-гонадної системи при неінфекційній лихоманці у підлітків проявляється нестабільною секрецією гонадотропінів і гонадних гормонів та розладом кореляційних зв’язків між ними.

  6. Неінфекційна лихоманка у переважної більшості хворих супроводжується напруженістю функціювання симпато-адреналової системи і її виснаженням. У 86,6% хворих базовий вегетативний тонус відповідає симпатико- і гіперсимпатикотонії, а вегетативна реактивність – гіперсимпатикотонії (25,6%) і асимпатикотонії (45,3%).

  7. Поліморфізм клінічних проявів і складність патогенезу неінфекційної лихоманки диктує необхідність максимальної індивідуалізації лікування з урахуванням базового вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і вегетативного забезпечення. Корекція вегетативного гомеостазу здійснюється стимуляторами симпатичної або парасимпатичної ланки ВНС.

  8. Лікування неінфекційної лихоманки передбачає спрямовану дію на провідний синдром. При гіпертензивному синдромі на тлі симпатикотонії використовується селективний в-адреноблокатор бетаксололу гідрохлорид (Локрен). Наявність субклінічного гіпотиреозу на тлі ваготонії коригується гормонами щитовидної залози (L-тироксин). При поєднанні неінфекційної лихоманки з депресією доцільне призначення екстракту трави звіробою (Геларіум Гіперікум).

Публікації автора:

1. Структурно-функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, опромінених внутрішньоутробно // Лікарська справа. – 2001. – №5-6. – С.13-15. (співавт.: Т.С.Макієнко, В.П.Павлюк, Г.П.Мосієнко). Здобувачем проведено аналіз літературних джерел, підбір і обстеження дітей, статистичну обробку, підготовка до публікації.

2. Роль серотоніну в патогенезі вегетативних дисфункцій у підлітків // Мат. науково-практичної конференції, 19-21 вересня – Суми – 2002. – С.28-29 (співавт.: Т.К.Набухотний, Т.С.Макієнко, О.В.Катілов, Г.П.Мосієнко). Здобувач провела збір матеріалу, підготовку до друку.

3. Поширеність вегетативних дисфункцій серед асоціальних підлітків // Мат. наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – ВДМУ: “Нова книга”. – 2004. – С.118-119 (співавт. О.В.Катілов). Здобувачем зроблено збір матеріалу, статистичну обробку, підготовку до публікації.

4. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи у підлітків, які страждають на неінфекційну лихоманку // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2004. – №3. – С.16-18.

5. Хронічні температурні стани у підлітків // Сімейна медицина. – 2003. – №1-2 (6). – С.78-81.

  1. Функціональний стан вегетативної нервової системи у дітей та підлітків, які страждають на неінфекційну лихоманку // Військова медицина України. – 2004. – Т.4. – №1-2. – С.49-52.