Анотація до роботи:

Король М.М. Особливості формування ялинових деревостанів у Ґорґанах (Українські Карпати). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі розглянуто питання оцінки росту та приросту ялинових деревостанів Ґорґан Українських Карпат різної інтенсивності формування, створення алгоритмів та програмних засобів для аналізу і прогнозування впливу лісогосподарсь-ких заходів (доглядових рубань) на формування деревостану.

Досліджено закономірності зміни параметрів крони залежно від густоти та інтенсивності вибірки дерев із насадження при проведенні доглядових рубань, а також створено модель, яка розраховує діаметр та довжину крони кожного окремого дерева у ялиновому насадженні. На основі розмірів крон створено об’ємну таблицю за двома входами (діаметр і довжина крони). Вивчено ріст та приріст ялинового деревостану різної інтенсивності формування і розроблено модель твірної стовбура на основі лісівничих показників дерева і деревостану. Розраховано оптимальну кількість дерев, яку необхідно залишати після проведення доглядових рубань, із врахуванням параметрів крони дерев та їхньої стійкості проти вітру та бурелому. Запропоновано математичну модель, яка дає змогу автоматично розраховувати основні лісівничо-таксаційні показники кожного дерева й деревостану до та після проведення доглядових рубань.

Ялинові насадження Ґорґан Українських Карпат, в основному, формувалися під впливом антропогенного фактора, що позначилось на структурі деревостану, закономірностях росту та зміні таксаційних показників. Структура та будова насадження значною мірою залежать від режиму ведення господарства. Ялинові деревостани Ґорґан Українських Карпат характеризуються високими таксаційними показниками і на їх величину суттєво впливає інтенсивність вибірки дерев із площі залежно від його віку. Підводячи підсумок проведених досліджень, можна зробити такі висновки:

1. При формуванні ялинового деревостану оптимальну кількість і площу живлення необхідно визначати на основі віку насадження, стану та розвитку крони і стрункості (h/d) дерев із врахуванням вітровальності та буреломності породи.

2. Основну увагу доцільно приділяти молоднякам до 40 років, оскільки в цей період відбувається інтенсивний ріст дерев та значна конкурентна боротьба між ними, і при здійсненні доглядових рубань важливим є не тільки кількість дерев, що залишається в певному віці, але також їх диференціація за ступенями товщини.

3. У молодому віці (до 13 – 18 років) густота деревостану та інтенсивність вибірки дерев із насадження незначно впливає на протяжність крони, але у деревостанах після 20 років впливовість цього фактора суттєва. Так, при формуванні насадження сильної інтенсивності вибірки (до 40 % від кількості дерев) у віці 40 років протяжність крони становить від 50 до 80 %, при слабкій інтенсивності цей показник відповідно має 15 – 40 %. Площа бічної поверхні крони також різна, при сильній інтенсивності значення змінюється в межах 120 – 220 м², при слабкій інтенсивності – відповідно до 50 – 110 м². Така ж закономірність спостерігається і щодо об’єму крони.

4. Зв’язок між діаметром дерева та протяжністю крони до віку 20 років обернений, тобто в домінуючих дерев відсоток крони менший. У насадженнях, старших 20-річного віку, розміри крони збільшуються і з збільшенням діаметра і висоти дерева. Обернений зв’язок існує також між віком деревостану та відсотком крони, який зменшується від 90 % до 25 % залежно від густоти формування.

5. Після 20-річного віку інтенсивність формування має суттєвий вплив на ріст за діаметром та висотою дерев, зокрема в насадженнях, що пройдені рубаннями сильної інтенсивності, середній діаметр деревостану майже в два рази більший, порівняно з контрольними секціями, де доглядові рубання були відсутні. Простежується також кращий ріст і за середньою висотою деревостану на пробних площах, які пройдені доглядовими рубаннями, різниця становить до 1,5 м. Ріст за верхньою висотою на всіх ділянках майже однаковий або перебуває в межах помилки заміру, що свідчить про несуттєвий вплив інтенсивності вибірки на ріст домінуючих дерев насадження.

6. У деревостанах, де не передбачалось втручання лісогосподарських заходів, абсолютна повнота досить висока і у віці 35 років досягає своєї кульмінації (до 63 м²/га), але після цього простежується сильний природний відпад, що спричинено конкурентним впливом або боротьбою особин за площу живлення і у віці 40 років цей показник становить 54 м²/га, відповідно при помірній – 52 м²/га, а при сильній – 48 м²/га.

7. Приріст за діаметром залежить від інтенсивності формування деревостану. При сильній інтенсивності, а саме в тих дерев, які були краще освітлені, поточний приріст за діаметром у середньому становить 0,8 см/рік та відповідно 0,3 см/рік – при слабкій; за висотою – 0,7 м/рік та відповідно 0,4 м/рік – при слабкій; за об’ємом – 25 м³/га та відповідно 12 м³/га – при слабкій. У молодому віці приріст деревини проходить інтенсивніше, ніж в старшому, і кульмінація при всіх інтенсивностях як за діаметром, так і за висотою, припадає на діапазон від 20 до 35 років, за об’ємом кульмінація приросту проходить у віці 40 – 60 років.

8. Запас стовбурної деревини насаджень у віці 60 років при сильній інтенсивності формування становить майже 550 м³/га, а при слабкій – 420 м³/га.

9. Інтенсивність вибірки дерев із деревостану впливає на форму та збіжистість стовбура ялини європейської. При слабкій та помірній інтенсивності видове число (f) і другий коефіцієнт (q₂) є більшими порівняно зі сильною інтенсивністю вибірки. При слабкій і помірній інтенсивності збіжистість стовбурів досить мала і вони набувають циліндричної форми, але коефіцієнт стрункості дерева (h/d) набуває значення, більше 1, тобто такі стовбури є нестабільними проти дії вітру.

У результаті проведених досліджень рекомендуються такі нормативні матеріали:

1. Таблиця об’ємів крони дерева за довжиною та діаметром крони.

2. Критерії стійкості ялинового деревостану.

3. Математичні моделі:

обчислення параметрів крони залежно від таксаційних показників самого дерева та деревостану;

твірної стовбура, яка дає змогу встановити об’єм на різних висотах ростучого дерева на основі його висоти й діаметра на висоті грудей та абсолютної повноти насадження;

обчислення основних таксаційних показників насадження, приросту за висотою і діаметром на період 5 років для кожного окремого дерева залежно від інтенсивності проведення доглядових рубань;

обчислення оптимальної кількості дерев у деревостані залежно від його віку;

автоматичного обчислення динаміки лісівничо-таксаційних показників деревостану залежно від вибору інтенсивності проведення доглядових рубань.

Публікації автора:

1. Сабан Я.А., Король Н.М. Влияния рубок главного пользования на естественное возобновление ели европейской. Лесная наука на рубеже XXI века: Сборник научных трудов института леса Национальной АН Беларусь. Гомель: ИЛ НАН Б, 1997.– Вып.46. – С. 80 – 81. (Особистий внесок 80 %. Зібрано експериментальний матеріал, підготовлено рукопис статті).

2. Король М.М. Особливості росту та продуктивності ялинових насаджень Горган // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 1998. – Вип 9.2. – С. 157 – 158.

3. Sterba H., Korol M., Rцssler G. Ein Ansatz zur Evaluirung eines Einzellbaumwachstumssimulators fьr Fichetreinbestдnde // Forstwissenschaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin, 2001. – N 120. – S. 406 – 421. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведено обробку матеріалів, аналіз результатів).

4. Король М.М. Біометрична оцінка крони смереки в умовах Ґорґан // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – Вип. 9.12. – С. 229 – 233.

5. Король М.М., Горошко М.П. Видове число та його зв’язок з іншими об’ємоутворюючими показниками // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2000.– Вип. 25. – С. 351 – 356. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведено опрацювання матеріалів, аналіз результатів).

6. Король М.М. Оцінка різної інтенсивності вибірки дерев в смерековому деревостані // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – Вип. 10.1. – С. 107 – 112.

7. Черневий Ю.І., Король М.М., Коваль Л.М. Природне поновлення головних лісоутворюючих порід та вплив різних систем рубок на їхній стан та структуру // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – Вип. 10.3. – С. 117 – 121. (Особистий внесок 60 %. Проведено дослідження, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів, огляд літератури).

8. Король М.М., Горошко М.П. Моделювання росту гірських насаджень за біометричними ознаками // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 2001. – Вип. 11.4. – С. 41 – 47. (Особистий внесок 50 %. Проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті).

9. Горошко М.П., Король М.М. Моделювання морталітету гірського деревостану // Лісове господарство, лісова , паперова і деревообробна промисловість. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 27. – С. 5 – 8. (Особистий внесок 60 %. Проведено дослідження, аналіз результатів, огляд літератури).

10. Korol M., Gadow K.v. Ein Einheitsschaftmodell fьr die Baumart Fichte // Forstwissen-schaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin, 2003. – N 122. – S. 175 – 182. (Особистий внесок 60 %. Проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті).

11. Ґадов К., Горошко М.П., Король М.М. Моделювання параметрів крони дерев в Українських Карпатах // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – Вип. 13.3. – С. 264 – 272. (Особистий внесок 60 %. Проведено дослідження, статистична обробка дослідного матеріалу, аналіз результатів).

12. Korol M., Gadow K.v. Zur quantativen Beschreibung von Fichtenkronen im Gebiet der ukrainischen Karpaten // Centralblatt fьr das gesamte Forstwesen. – Wien: Blackwell Verlag, 2004. – N 2. – S. 81 – 90. (Особистий внесок 60 %. Проведено дослідження, статистична обробка дослідного матеріалу, аналіз результатів).