У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних ценозів, яку вирішено шляхом добору найпродуктивніших видів і сортів багаторічних луко-пасовищних трав та їх сумішок і спрямовано на збільшення виробництва високоякісних трав’янистих кормів – важливих основ рентабельного ведення тваринництва. 1. В умовах Лісостепу західного на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних середньосуглинкових осушених гончарним дренажем грунтах найбільш продуктивною в одновидових посівах серед злакових багаторічних трав є грястиця збірна Дрогобичанка та тимофіївка лучна Підгірянка, які в середньому за три роки забезпечили збір сухої маси відповідно 7,7 і 7,5 т/га. Збір кормових одиниць становив відповідно 6,8 та 6,6 т/га і сирого протеїну - 1,29 та 1,32 т/га. 2. На бобових багаторічних травах найвищий урожай сухої маси зібрано на пасовищах люцерни посівної сорту Ярославна (7,1 т/га), кормових одиниць - 6,5 т/га та сирого протеїну - 1,63 т/га. 3. Найвищий збір сухої речовини (6,9 т/га) забезпечила середньостигла травосумішка, до складу якої входили костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2), дещо нижчий урожай (6,3 т/га) зібрано на варіанті із травосумішкою, в склад якої входили тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2 кг/га кондиційного насіння). 4. Найсприятливіші умови для формування щільності травостою виявлено на травосумішці, що складалася з костриці лучної (6) + мітлиці велетенської (4) + пажитниці багаторічної (8) + люцерни (2) + конюшини лучної (2) + конюшини повзучої (2), в даному випадку вона становила в першому укосі 1526 пагонів на м2, а в третьому - 1478 пагонів на м2. 5. За ботанічним складом найбільше бобових було відзначено в ранньостиглих травосумішках: у першому циклі - 40,1 та 41,4%, а в третьому - 43,2 та 43,3%. 6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували як сирий протеїн, так і білок. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на середньодостигаючих травосумішках (17,7-18,2%), а білка 12,4-12,8%, в даному випадку збір перетравного протеїну становив 0,82-0,96 т/га. 7. Різні травосумішки суттєво не порушують цукрово-протеїнове співвідношення, яке складало 0,94-1,03. 8. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найкраще протеїнове співвідношення відзначено на пізніх травосумішках (4,3-4,4). У даному випадку співвідношення К:Na та К: (Ca+Ng) і становило відповідно 38-39 та 4,8-5,2. 9. За вмістом клітковини та жиру травосумішки різняться незначно. Їх концентрація в кормі знаходиться в межах норм годівлі ВРХ. Вміст кальцію в кормі залежав також від складу травосумішки, більше його було в бобових багаторічних травах порівняно із злаковими. 10. Кормова маса бобово-злакових травостоїв характеризується високою якістю: в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,92-0,94 кормових одиниць із забезпеченням кожної 136-151 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са:Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними сполуками знаходяться в оптимальних межах. 11. Найбільш економічно вигідним є вирощування бобових багаторічних трав, де собівартість 1 т корм. од. становила 159 грн, тоді коли на злакових травах - 201-253 грн, і відповідно зростав рівень рентабельності, а також був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності. |
