Процюк Раду Радувич. Обґрунтування вибору методу завершення оперативного втручання при перитоніті в залежності від його стадії : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Процюк Р.Р. Обгрунтування вибору методу завершення оперативного втручання при перитоніті в залежності від його стадії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.– Київ, 2007.
На основі клінічного аналізу результатів лікування 1401 хворого на гострий розповсюджений перитоніт показана висока ефективність розробленого алгоритму лікування цієї патології. Виявлено клінічні і лабораторні показники, що мають найбільшу прогностичну значимість для оцінки ступеня ендотоксикозу у хворих з перитонітом. Розроблений і застосований диференційний підхід до програмованих санацій черевної порожнини із врахуванням стадії перитоніту. Розроблені покази до проведення наступних санацій черевної порожнини на основі визначення токсичності перитонеального ексудату, концентрації в крові молекул середньої маси, фактору некрозу пухлин. Доведено ефективність проведення ентеросорбції для покращення імунного статусу хворих на перитоніт. Впровадження програми лікування гострого розповсюдженого перитоніту із застосуванням активних методів лікування, розробленої лікувальної тактики з програмованими санаціями черевної порожнини, удосконалення оперативного втручання дозволило зменшити частоту нагноєння післяопераційної рани на 8,7%, летальність – на 5,02% (Р<0,05).
В дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування та практично вирішене наукове завдання щодо покращення результатів лікування хворих на гострий розповсюджений перитоніт шляхом розробки та удосконалення хірургічного втручання із застосуванням аплікаційних сорбентів, вивчення мікробіологічних аспектів перитоніту, токсичності вмісту черевної порожнини, удосконалення череззондової детоксикаційної терапії із застосуванням ентеросорбції. В результаті вирішення наукового завдання зроблені наступні наукові висновки.
1. На основі вивчення факторів ризику розвитку ускладненого перебігу перитоніту з використанням логістичної регресії виділені наступні фактори ризику ускладненого перебігу перитоніту: вираженість перистальтики, тяжкість стану за модифікованою шкалою АРАСНЕ ІІ, об’єм випоту в черевній порожнині, характер запалення очеревини.
2. Застосування отриманої математичної моделі дозволяє чітко визначити пацієнтів з групи підвищеного ризику виникнення ускладненого перебігу перитоніту. Побудована математична модель має високу якість розпізнавання (95,4%), що підтверджує її надійність.
3. Вибір способу завершення оперативного втручання при гострому розповсюдженому перитоніті залежить від його стадії. В реактивній стадії програмовані санації черевної порожнини не показані. В токсичній стадії покази до програмованих санацій визначаються за допомогою розробленої математичної моделі. Термінальна стадія перитоніту є показом до проведення програмованих санацій черевної порожнини.
4. Об’єктивними критеріями вираженості ендотоксикозу при перитоніті є лейкоцитарний індекс інтоксикації, концентрація в крові фактору некрозу пухлин та молекул середньої маси, токсичність перитонеального вмісту, за допомогою яких оцінюються ступінь інтоксикації та ефективність терапії, що проводиться.
5. У хворих на гострий розповсюджений перитоніт відмічається виражений вторинний імунодефіцит, який проявляється порушеннями як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету, значним зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів. Включення ентеросорбції ентеросгелем в програму лікування хворих дозволило збільшити процентний вміст Т-лімфоцитів на 26,2%, відносний вміст Т-хелперів – на 41,6% (Р<0,05).
6. Впровадження програми лікування гострого розповсюдженого перитоніту із застосуванням активних методів лікування, розробленої лікувальної тактики з програмованими санаціями черевної порожнини, удосконалення оперативного втручання дозволило зменшити частоту нагноєння післяопераційної рани серед хворих основної групи на 8,7%, летальність – на 5,02% (Р<0,05).
7. Ступінь бактеріальної контамінації перитонеального ексудату залежить від локалізації джерела та стадії перитоніту.
8. Застосування комплексного антимікробного сорбенту „Метроцефасил” є ефективним методом профілактики нагноєння післяопераційної рани при гострому розповсюдженому перитоніті.
Публікації автора:
Беляева О.А., Скуратовский М.Ф., Пеньковская Н.П., Беляев В.В., Лысенко О.В., Процюк Р.Р. Патогенетическая целесообразность проведения эфферентной терапии для коррекции нарушений иммунитета и фагоцитоза при перитоните // Хірургія України. - 2004. - №3. - С. 73-77.
Радзиховский А.П., Беляева О.А., Знаевский Н.И., Процюк Р.Р., Черепенко В.А., Нешта В.В. Методы хирургического лечения перфоративной гастродуоденальной язвы, осложненной перитонитом // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2004. - №3. - С. 154-155.
Біляєва О.О., Перепадя В.М., Процюк Р.Р. Роль дослідження токсичності ентерального вмісту у визначенні терміну декомпресії тонкої кишки // Хірургія України. - 2004. - №4. - С. 61-63.
Біляєва О.О., Процюк Р.Р., Сюта Л.О. До питання про класифікацію перитоніту // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №1.1 (15). - С. 14-16.
Біляєва О.О., Процюк Р.Р., Риб’янець Ю.В., Яловський О.І. Результати лікування хворих на гострий розповсюджений перитоніт методом програмованої лапаростомії // Хірургія України. - 2005. - №1 (13).-С. 77-79.
Радзіховський А.П., Знаєвський М.І., Біляєва О.О., Процюк Р.Р., Сюта Л.О., Нешта В.В. Застосування аплікаційного сорбенту „Метроцефасил” для профіліктики нагноєння післяопераційної рани при гострому розповсюдженому перитоніті // Acta medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). - 2006. - Т. 12, №1. - С. 35-37.
Біляєва О.О., Перепадя В.М., Процюк Р.Р., Чудак В.І. Вплив назоінтестинальної інтубації на результати лікування непрохідності кишківника та розповсюдженого перитоніту // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - №10(2). - С. 213-214.
Процюк Р.Р. Залежність ступеня бактеріальної контамінації перитонеального ексудату від локалізації джерела гострого розповсюдженого перитоніту та стадії захворювання // Клін. хірургія. - 2006. - №12. - С. 35.
Процюк Р.Р., Демиденкo К.А., Титомир І.А., Знаєвський М.І., Собко І.В.. Декомпресія тонкої кишки після її резекції в умовах перитоніту // Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць УВМА, вип. 5.- Київ, 1999. - С. 326-330.
Біляєва О.О., Процюк Р.Р., Масюк Ю.І. Медико-соціальна проблема гострого перитоніту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Книга 1, Вип.14. - Київ, 2005. - С. 20-23.
Біляєва О.О., Ігрунова К.М., Процюк Р.Р., Дейнеко І.І. Роль визначення показників ендотоксикозу у виборі тактики лікування хворих з гострим розповсюдженим перитонітом // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Книга 1, Вип.15. - Київ, 2006. - С. 18-23.
Деклараційний патент України на корисну модель №9122, МПК 7 А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування гострого розповсюдженого перитоніту // Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Процюк Р.Р., Біляєв В.В.- Заявл. 19.01.2005; Опубл. 15.09.2005, Пром. власність. - Бюл. №9. - 2005.- С. 5.27.
Деклараційний патент України на корисну модель №6358, МПК 7 А61К35/00. Комплексний антимікробний сорбційний препарат „Метроцефасил” для профілактики хірургічної інфекції та лікування перитоніту, гнійних ран, трофічних виразок, опіків // Біляєва О.О., Голуб О.А., Процюк Р.Р., Біляєв В.В., Царенок А.М. - Заявл. 22.06.2004; Опубл. 16.05.2005, Пром. власність. - Бюл. №5.-2005.- С. 5.54.
Біляєва О.О., Процюк Р.Р. Новий комплексний антимікробний сорбент „Метроцефасил” в лікуванні гострого розповсюдженого перитоніту // Матеріали ХХІ з’їзду хірургів України 5-7 жовтня 2005 р.- Запоріжжя, 2005.-Т. 2, с. 431-432.
Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Процюк Р.Р. Порушення імунітету в термінальній стадії гострого розповсюдженого перитоніту // Матеріали науково-практичної конференції «Сепсис: проблеми діагностики, терапії та профілактики» 29-30 березня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 42-43.
Біляєва О.О., Процюк Р.Р. Мікробіологічні аспекти перитоніту // Матеріали симпозіуму (ІV школи-семінару) «Сучасні аспекти медицини невідкладних станів» 26-27 жовтня 2006 р. - Київ, 2006. - С. 8-9.
