Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Російська мова


Гребінник Людмила Василівна. Німецькі запозичення у російській мові : Дис... канд. наук: 10.02.02 - 2007.



Анотація до роботи:

Гребінник Л.В. Німецькі запозичення у російській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2007.

У роботі здійснено комплексний аналіз німецьких запозичень у системі сучасної російської мови. Встановлено провідні інтра- та екстралінгвальні чинники, з’ясовано їх роль у процесі запозичення. Здійснено тематичну класифікацію німецьких запозичень, описано специфіку кожної тематичної групи.

Досліджено особливості засвоєння німецьких запозичень у фонетичному, морфемно-словотворчому, граматичному та семантичному аспектах. Процес адаптації схарактеризовано як комплексне явище, показано взаємозв’язок усіх мовних рівнів, а також позамовних факторів.

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані як база для нормування німецьких запозичень, у створенні сучасних тематичних класифікацій, в історико-лінгвістичних та лінгвокультурологічних роботах, а також при подальшому вивченні проблем адаптації іншомовної лексики у російській мові.

Комплексний аналіз німецьких запозичень у системі сучасної російської мови дозволяє зробити загальні висновки.

Німецькі запозичення займають у системі сучасної російської мови особливе місце: незважаючи на їх значну кількість, лише 25 % з них входить до активного словника.

Виділення тематичних груп німецьких запозичень базується на позамовних характеристиках (групуванні понять у реальній дійсності та свідомості носіїв мови) і дозволяє дати вичерпний опис процесу запозичення у співвідношенні з історико-культурологічними обставинами процесу. Виділяються такі тематичні групи німецьких запозичень: «Наука», «Техніка», «Промисловість», «Медицина, охорона здоров’я», «Культура, мистецтво», «Суспільно-політична сфера», «Зв’язок, транспорт», «Економіка», «Сільське, мисливське, лісове господарство», «Побут». Серед зазначених груп не виділяється провідна тематична група за кількісними характеристиками, проте першість розподіляється між суспільно-політичною, технічною та науковою сферами, менш активно поповнювались питомою німецькою лексикою галузі сільського господарства й медицини.

Вивчення екстралінгвальних чинників показує, що процес запозичення з німецької мови протікав нерівномірно як у плані тематики, так і в плані хронології. Російсько-німецькі контакти в галузі науки, техніки й промисловості є провідним екстралінгвальним чинником у процесі запозичення, на другому місці виступає фактор першості Німеччини у цих сферах діяльності. Найбільша донорська активність німецької мови характерна для періоду XVIII – ХІХ ст., помітне зниження її популярності відбувається в роки Першої та Другої світових війн, післявоєнний період. Не відбувається активізація процесу запозичення і в наш час. Серед причин втрати німецькою мовою донорських позицій провідними є соціально-психологічні причини (характер мовних контактів, ідеологічне маркування лексики, соціальний статус білінгва). Екстралінгвальні чинники є провідними на початкових етапах процесу запозичення, тобто в момент входження слова до російської мови. На подальших етапах, тобто в процесі засвоєння запозиченої одиниці, провідна роль належить власне лінгвальним чинникам: фонологічним, граматичним, лексико-семантичним особливостям мови-одержувача.

У фонетичному засвоєнні німецьких запозичень провідну роль відіграє мова-реципієнт: німецькі фонеми-прототипи втрачають властиві їм у мові-джерелі артикуляційно-акустичні й фонологічні ознаки, набуваючи при цьому відповідних характеристик російської мови. Спостерігаються варіантні субституції конвергентного й дивергентного характеру, які є лише певним етапом у процесі засвоєння, що не виключає подальшої повної адаптації до фонологічної системи російської мови. У цілому фонетична адаптація орієнтована на фонетичне значення прототипів у мові-джерелі.

Морфемно-словотворче засвоєння німецьких запозичень відбувається поступово: виділяється етап опрощення морфемної структури слова, етап її актуалізації, перекваліфікації іншомовних морфем-прототипів та етап включення в словотвірну систему російської мови. Важливими факторами в процесі морфемно-словотворчої адаптації є як власне мовні фактори (словотвірна мотивація), так і позамовні (сфера й частота вживання лексеми, статус позначуваної словом реалії).

У морфологічному аспекті німецькі запозичення підпорядковуються формально-граматичній парадигмі мови-реципієнта, повністю втрачаючи морфологічні характеристики, властиві їх прототипам у мові-джерелі. Запозичені іменники складають більшість лексики німецького походження. Родове оформлення іменників проходить за правилами російської мови і не залежить від родової належності їх прототипів у мові-джерелі. Німецькі запозичення повністю включаються у відмінкову й числову парадигми російської мови, повний набір дієслівних категорій отримують запозичені дієслова.

У семантичному аспекті у більшості німецьких запозичень спостерігається збереження смислової структури їх іншомовних прототипів, що зумовлено предметністю, вузькою спеціалізацією та термінологічністю лексики. У лексем, що зазнали у російській мові семантичних модифікацій, зміни смислової структури проходять у таких напрямках: якісні зміни в семантиці слова, звуження та розширення семантики, модифікації внаслідок архаїзації. Під впливом німецьких запозичень стимулюється виникнення етимологічної та міжмовної омонімії, перегрупування синонімічних рядів, міграція лексики в різних функціональних сферах і тематичних групах.

Публікації автора:

  1. Гребинник Л.В. Тематическая классификация иноязычной лексики (на материале заимствований из немецкого языка) // Система і структура східнослов’янських мов: До 60-річчя наукової і педагогічної діяльності професора М.Я. Брицина: Зб. наук. праць. – К.: Знання України, 2004. – С. 192 – 196.

  2. Гребінник Л.В. Питомі німецькі запозичення в російській мові // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск 1. – С. 45 – 49.

  1. Гребинник Л.В. Общественно-политическая лексика немецкого происхождения в русском языке. Экстралингвистический аспект // Вісник Черкаського університету. – Серія “Філологічні науки”. – Вип. 68. – Черкаси, 2005. – С. 52 – 62.

  2. Гребинник Л.В. Процесс заимствования из немецкого языка на фоне взаимодействия двух культур // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Научный журнал. Серия «Филология», Т.18 (57), № 1. – Симферополь, 2005. – С. 103 – 108.

  3. Гребинник Л.В. Процесс и результаты освоения немецких заимствований в системе вокализма современного русского языка // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. – С. 52 – 56.

  4. Гребинник Л.В. Морфемно-словообразовательный аспект освоения немецких заимствований в русском языке // Система і структура східнослов’янських мов: Пам’яті академіка Л.А. Булаховського: Зб. наук. праць (Редкол.: В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін.). – К.: Знання України, 2006. – С. 53 – 58.

  5. Гребинник Л.В. Медицинская терминология немецкого происхождения в русском языке: экстралингвистический аспект // Тезисы научно-практической конференции «Развитие языкового мышления в процессе обучения иностранному языку в высшем учебном заведении» (24 – 26 мая 2005 г.). – Симферополь: Крымский гос. мед. ун-т им. С.И. Георгиевского, 2005. – С. 29 – 32.