Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гігієна


Прокопенко Наталія Олексіївна. Наукове обґрунтування системи оцінки впливу факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності на стан здоров'я людей похилого віку : Дис... д-ра наук: 14.02.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Прокопенко Н.О. Наукове обґрунтування системи оцінки впливу факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності на стан здоров’я людей похилого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01. – Гігієна та професійна патологія. – ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексній оцінці впливу сполученої дії факторів довкілля (еколого-гігієнічного, професійно-виробничого, соціально-гігієнічного, медико-соціального) на формування стану здоров'я людини в похилому віці на основі вивчення індивідуальних причин виникнення патологій. У результаті епідеміологічних досліджень (когортних, лонгітудінальних, ретроспективних) розроблено систему оцінки стану здоров’я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів. Виявлені характерні зміни у стані здоров’я людини впродовж життя; віково-статеві особливості захворювань; найбільш чутливі вікові періоди до впливу факторів екзогенної і ендогенної природи; розроблені уніфіковані підходи до вивчення психофізіологічних якостей; розроблено оригінальні методи оцінки рівня здоров’я і працездатності людини; удосконалені заходи первинної профілактики захворювань. Виявлені особливості впливу пролонгованої дії несприятливих гігієнічних і соціально-психологічних факторів на погіршення стану здоров'я сільського населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  1. На основі проведених нами епідеміологічних досліджень розроблено систему оцінки стану здоров’я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів, яка включає комплексну діагностику стану серцево-судинної, нервово-м’язової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозв’язку з індивідуально діючими на людину факторами навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань з урахуванням віку і статі, що дозволяє оцінити ймовірність переходу донозологічних станів у патологічні і своєчасно провести заходи первинної профілактики захворювань.

  2. Виявлені сильні кореляційні зв’язки (r=0,82–0,99, p<0,001) суб’єктивних оцінок і об’єктивних показників щодо захворюваності і ступеня забруднення навколишнього середовища свідчать про доцільність використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу даних про стан здоров’я і стан навколишнього середовища, отриманих шляхом опитування населення. Це значно спростить процес накопичення даних і відображення їх у динаміці, знизить трудомісткість процесу оцінки ризику для здоров’я, пов’язаного з забрудненням навколишнього середовища, що прискорить визначення пріоритетних проблем для даної території.

  3. Аналіз структур хвороб за періодами життя показав, що на період 60–69 років припадає основна частка хвороб майже за всіма класами хвороб, незалежно від статі опитаних. У той же час у чоловіків найбільша частка травм має місце в 15-29 років (41,4 %), що пояснюється небезпечною поведінкою під впливом психосоціального пресингу в період соціалізації і професійно-кваліфікаційної адаптації, хвороб органів дихання – в 50–59 років (31 %), що, перш за все, пов’язано з пролонгованою дією екзогенних факторів. У жінок найбільша частка хвороб сечостатевої системи припадає на 40-49 років (30,4 %), що збігається з початком клімактеричних змін в організмі. Вікове зниження життєздатності людини (внаслідок кумулятивного ефекту факторів довкілля, способу життя і старіння організму) спостерігається на тлі коливального характеру вікових змін коефіцієнта ризику смерті від захворювань (КР). Найбільший темп зниження життєздатності припадає на віковий період 6069 років (47,8 % у чоловіків і 47,5 % у жінок порівняно з періодом 5059 років), а підвищення темпу росту КР спостерігаються в періоди 1529 років, 4049 і 6069 років (як у чоловіків, так і у жінок).

  4. Виявлено три головних фактори, що сприяли розвиткові хвороб нервової системи, дихання, травлення і сечостатевої системи: психосоціальний (умови праці, матеріальне становище, задоволення життям; внесок у загальну дисперсію 19,720 %), еколого-гігієнічний (зона проживання, паління; 16,618,2 %), поведінкові реакції (алкоголь, конфлікти; 17,718,2 %). Всі три фактори відіграють важливу роль у розвиткові патологій. З одного боку, кожний з наведених факторів може стати етіологічним, з іншого боку, простежується послідовність подій, що починаються зі шкідливих психосоціальних факторів і закінчуються хворобою.

  5. Визначено внесок пролонгованої сполученої дії умов життєдіяльності на розвиток хронічних хвороб в опитаних осіб різної статі. Найбільший ранг у чоловіків належить шкідливим звичкам (зловживання алкоголем, паління), у жінок – нераціональному харчуванню. Наступні ранги у чоловіків – нераціональне харчування, шкідливі умови праці, у жінок – незадовільні матеріальне становище, житлово-побутові умови і т.д. За більшістю факторів спостерігаються достовірні статеві розбіжності. Однак, за характером харчування і за територією проживання статевих розбіжностей не виявлено (p>0,05), що свідчить про загальність цих проблем для здоров’я людини.

  6. Аналіз причин смерті осіб похилого віку – учасників лонгітудінального дослідження – виявив негативну дію забруднення навколишнього середовища на території проживання, що посилила пагубні наслідки інших чинників, таких як паління, зловживання спиртними напоями, важка фізична праця в минулому, низький рівень стрес-стійкості.

  7. За результатами проведених нами психологічних і психофізіологічних досліджень виявлено психоемоційні особливості людини, що обумовлюють рівень її стрес-стійкості. При моделюванні негативних емоцій в інтровертів (темпераментний параметр – “закритість”) і у обстежуваних при інтропунітивному типі реагування (характерологічна ознака в ситуаціях фрустрації – “самозвинувачення”) спостерігаються зміни вегетативного балансу у бік активації симпатоадреналової ланки, зниження ефективності барорефлекторної регуляції і напруження регуляторних систем організму. Такі вегетативні дисфункції свідчать про низький поріг емоційної чутливості, знижені функціональні можливості організму, високу “фізіологічну ціну” адаптації у людей з вищезгаданими особливостями індивідуальності.

  8. Показано, що важкість і напруженість праці є вагомими факторами передчасного старіння організму, про що свідчать зміни у структурі професійних груп при переході працюючих осіб за межі робочого віку. Незалежно від статі опитаних частка кваліфікованих робітників і керівників у структурі працюючих осіб пенсійного віку значно зменшилася. У групі керівників – у чоловіків з 38,9 % до

26,5 % (p<0,05), у жінок з 20,4 % до 13,8 % (p<0,05); кваліфікованих робітників – у чоловіків з 18,9 % до 13,7 % (p<0,05), у жінок з 15,1 % до 5,7 % (p<0,01). Ці групи можна віднести до несприятливих з точки зору гігієни праці. Серед керівників і кваліфікованих робітників значно вище ризик розвитку хвороб системи кровообігу порівняно зі службовцями і некваліфікованими робітниками (відносний ризик RR=1,53,2, p<0,05). Одночасно частка службовців пенсійного віку серед працюючих значно зросла: у чоловіків з 16,1 % до 29,4 % (p<0,01), у жінок з 23,9 % до 36,6 %, що свідчить про їх адекватну адаптацію до умов професійної діяльності.

  1. При вивченні здоров’я сільського населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, показано, що віддалені негативні наслідки обумовлені пролонгованою дією радіації, особливостями праці (польові роботи з використанням пестицидів), психічною травматизацією, пов’язаною з очікуванням відстрочених впливів радіації на здоров’я і недостатнім соціальним захистом у післяаварійний період. Сполучена дія цих факторів сприяла серед населення цієї категорії поширеності хвороб ендокринної системи, кістково-м’язової, нервової, сечостатевої систем, системи кровообігу (RR=1,44,2 порівняно з населенням “умовно чистих” територій, p<0,001). Виявлені диференційовані за класами хвороб різні темпи приросту захворюваності за ранні і віддалені роки після аварії. В ранні післяаварійні роки (1986-1992 рр.) спостерігався більший ріст захворюваності за хворобами крові і органів кровотворення (RR=1,94, p<0,05), в віддалений період (1993-2001 рр.) – за доброякісними новоутвореннями (RR=1,5, p<0,05) та хворобами кістково-м’язової системи (RR=1,45, p<0,05). Виявлено підсилення несприятливого ефекту за умов поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин, що вплинуло, насамперед, на розвиток хвороб кістково-м’язової системи і новоутворень.

  2. Виявлено особливості формування незадовільного психологічного стану у населення “забруднених” територій, які характеризуються, з одного боку, значними перевищеннями показників психосоматичних захворювань та травмованістю (пов’язаною з соціальною поведінкою), з іншого, низькими показниками репродуктивних установок порівняно з населенням “умовно чистих” територій. Основною домінантою кумулятивного показника психологічного стану постраждалого населення є стан тривожності. Ця домінанта психологічного стану здоров’я населення “забруднених” територій має певні вікові особливості: більш значна в опитаних у віці 18–29 і 50–69 років, ніж у 30–49 років. В осіб у віці 18–29 років стан тривожності зумовлений соціальною дисфункцією, у віці 50–69 років – психосоматичними розладами. До умов проживання в зоні добровільного відселення краще адаптувався тип людей, схильний до інтернальності в міжособистісних стосунках (зона суб'єктивної проекції відповідальності за події, що відбуваються з індивідом, на внутрішній особистісний простір). Однак інтернальність у відношенні до службової діяльності в осіб 18–29 років (пов’язана з відсутністю можливості трудитися з повною віддачею) і інтернальність в сприйнятті невдач і сімейно-подружніх відносин в осіб 50–69 років (пов’язана зі схильністю брати на себе відповідальність за невдачі) підсилюють їхнє бажання виїхати в "чисту" зону.

  3. Згідно з отриманими результатами вікової динаміки показників функціонування серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем виявлено функціональну домінанту, що характеризує чутливість людей окремих вікових періодів до несприятливих факторів довкілля. На тлі неухильного зниження з віком показників нервово-м'язової і дихальної систем вікові зміни запропонованого інтегрованого показника серцево-судинної системи (ССС) мають хвилеподібний характер, як у чоловіків, так і у жінок. Максимальне зниження діяльності ССС, що відповідає підвищеному рівню функціональної напруги, у чоловіків спостерігається у віці 50–59 років, у жінок – у 60–69 років.

  4. Сформульовано основні принципи системи оцінки стану здоров’я людини за умов дії несприятливих факторів навколишнього середовища і на їх основі науково обґрунтовано структуру системи заходів первинної медичної і соціальної профілактики на індивідуальному рівні. Розроблені способи діагностики функціональних резервів організму людини й її стрес-стійкості та заходи первинної профілактики щодо підвищення санітарної культури, формування активного способу життя, проектування індивідуального трудового алгоритму впроваджено у педагогічний, науково-методичний процес, у лікувально-профілактичну та санітарно-просвітню роботу.

Публікації автора:

  1. Прокопенко Н.О. Соціально-гігієнічний аспект зриву адаптаційних механізмів регуляції / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. – 2003. – № 4. – С. 18–21.

  2. Прокопенко Н.А. Хирургическая патология в разном возрасте и роль психосоциальных и социально-гигиенических факторов / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – 2003. – № 4. – С. 408–416.

  3. Прокопенко Н.А. Возрастные особенности субъективной оценки состояния здоровья / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – № 4. – 2006. – С. 367–373.

  4. Прокопенко Н.А. Возрастно-половые особенности условий выявления болезней в лечебно-профилактических учреждениях / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – № 2. – 2007. – С. 186–194.

  5. Прокопенко Н.А. Потенциальная возможность социальной адаптации работников старших возрастов в пенсионном периоде (на примере Киева) / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – 2000. – № 4. – С. 416–425.

  6. Прокопенко Н.А. Роль производственных и социально-гигиенических факторов в формировании хронических заболеваний работников старших возрастов / Н.А. Прокопенко // Гигиена труда. – 2002. – Вып. 33. – С. 172–180.

  7. Прокопенко Н.О. Фактори формування хронічних захворювань чоловіків передпенсійного віку: екологічні і соціально-гігієнічні аспекти / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. – 2003. – № 1. – С. 27–30.

  8. Прокопенко Н.А. Условия труда и здоровье лиц рабочего возраста (анамнестический подход в поперечном исследовании) / Н.А. Прокопенко // Гигиена труда. – 2003. – Вып. 34, Том 2. – С. 803–813.

  9. Прокопенко Н.А. Типы адаптационного поведения населения в состоянии длительного психоэмоционального стресса, обусловленного влиянием экологических и социально-экономических факторов / Н.А. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. – 2002. – №2. – С. 22–25.

  10. Прокопенко Н.А. Субъективное восприятие жителями радиоактивно-загрязненных территорий социально-экономических и гигиенических факторов среды / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – 2001. – № 3. – С. 315–327.

  11. Прокопенко Н.А. Патология сердечно-сосудистой и нервной систем как следствие синергизма лучевого поражения и психоэмоционального напряжения у лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. – 2003. – № 2. – С. 213–218.

  12. Прилипко В.А. Соціально-психологічний стан у формуванні здоров’я сільського працездатного населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях / В.А. Прилипко, Н.О. Прокопенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2003. – Вип. 64. – С. 316–323 (систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, формування висновків).

  13. Прокопенко Н.О. Нестохастичні ефекти опромінення в евакуйованих осіб і населення, що мешкає на забруднених радіацією територіях / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. – 2004. – №2. – С. 53-56.

  14. Прокопенко Н.О. Захворюваність населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях (соціальні і гігієнічні фактори ризику) / Н.О. Прокопенко, В.А. Прилипко //Довкілля та здоров’я. – 2005. – № 1. – С. 27–32 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

  15. Прокопенко Н.А. Социально-гигиенические детерминанты репродуктивного поведения населения радиоактивно загрязненных территорий / Н.А. Прокопенко, В.А. Прилипко // Довкілля та здоров’я. – 2005. – № 2. – С. 31–35 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

  16. Прокопенко Н.А. Возрастные особенности психоэмоциональной напряженности при стрессогенном воздействие (дифференциально-психофизиологический аспект) / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. 2004. – № 2. – С. 115126.

  17. Прокопенко Н.А. Индивидуально-типологические различия психической работоспособности при старении / Н.А. Прокопенко // Успехи геронтологии. 2004. Вып. 15. С. 128132.

  18. Прокопенко Н.А. Комплексный подход к оценке психофизиологического обеспечения трудовой деятельности людей старших возрастов / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. 2005. № 3. С. 292306.

  19. Прокопенко Н.А. Эмоции и вариабельность ритма сердца: индивидуально-типологические особенности личности женщин разного возраста / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. 2006. № 2. С. 176183.

  20. Прокопенко Н.А. Условия, способствующие формированию патологии человека в пожилом возрасте / Н.А. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 3 – 9.

  21. Прокопенко Н.А. Психофизиологические детерминанты возрастной работоспособности / Н.А. Прокопенко // Укр. журнал з проблем медицини праці. – 2007. – №3. – С.43–48.

  22. Прокопенко Н.А. Роль социально-гигиенических факторов и психофизиологических особенностей личности в старении организма / Н.А. Прокопенко // Успехи геронтологии. 2008. – Вып. 21. – С. 153159.

  23. Прокопенко Н.А. Комплексная оценка влияния социальных и экологических факторов на состояние здоровья человека / Н.А. Прокопенко, В.В. Безруков // Пробл. старения и долголетия. 2008. – № 1. – С. 6674 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

  24. Деклараційний пат. 4007 Україна, МПК А61В5/103. Спосіб визначення стресостійкості людини / Прокопенко Н.О.; заявник і патентовласник Н.О. Прокопенко. – № 20040503539; заявл. 12.05.04; опубл. 15.12.04, Бюл. № 12.

  1. Деклараційний пат. 16012 Україна, МПК А61В5/0205. Спосіб визначення функціональних резервів організму людини / Прокопенко Н.О.; заявник і патентовласник Н.О. Прокопенко. – № 200601515; заявл. 14.02.06; опубл. 17.07.06, Бюл. № 7.

За матеріалами дисертації опубліковано також 2 статті у науково-популярних журналах, 22 тези, методичні рекомендації, інформаційний лист.