Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Кириленко Наталя Анатоліївна. Морфо-функціональний стан яйцеклітини і зиготи в процесі їх розвитку у деяких квіткових рослин : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2005.



Анотація до роботи:

Кириленко Н.А. Морфо-функціональний стан яйцеклітини і зиготи в процесі їх розвитку у деяких квіткових рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, 03.00.05. - ботаніка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005 р.

Вивчено морфологічні особливості процесу запліднення у T. durum, T. aеstivum, S. cereale, та H. annuus на послідовних стадіях проходження цього процесу. Визначено об’єми клітин, їх ядер та ядерець, величину ядерно-ядерцевого (ЯЯС) і ядерно-цитоплазматичного (ЯЦС) співвідношень та досліджено динаміку цих показників за розвитку яйцеклітини і зиготи у даних видів. Виявлено, що об’єми клітини, ядра та ядерець, а також значення величин ЯЯС і ЯЦС в період дозрівання зиготи у цих видів змінюються. За спрямованістю змін об’ємів зиготи і її структурних компонентів у порівнянні з яйцеклітиною досліджувані види розрізняються. Криві, які відбивають процентне співвідношення цих об’ємів до відповідних об’ємів яйцеклітини у T. durum, T. aеstivum та у S. cereale – двовершинні. У них період коливань дорівнює 4 - 6 годинам, а у H. аnnuus – близько години. Морфометричні параметри зиготи розглядаються як інтегральні показники функціонального стану цієї клітини за її розвитку.

Досліджено характер змін морфометричних параметрів, ступінь накопичення нуклеїнових кислот і білка та особливості структурного стану хроматину в ядрах цих клітин. В яйцеклітині і зиготі цитохімічні реакції на конститутивні речовини (білки, нуклеїнові кислоти) схожі, а на запасні – розрізняються: в яйцеклітині і зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у H. annuus – ліпіди, більш енергетично багаті.

Розроблено критерії непрямої оцінки функціональної активності клітини, використовуючи інтенсивність цитохімічних реакцій, об’єм клітин, їх ядер та ядерець, а також величину співвідношень – ЯЯС та ЯЦС.

1. У роботі вперше досліджено закономірності зміни об’ємів клітини, ядра і ядерця та їх співвідношень за розвитку яйцеклітини і зиготи у представників родин злакових і складноцвітих та встановлено структурно – фукціональні особливості цих клітин.

2. Встановлено, що види T. durum, T. aеstivum, S. cereale та H. annuus розрізняються за тривалістю прогамної фази запліднення, сингамії і періоду дозрівання зиготи: у H. annuus всі ці процеси проходять швидше, ніж у злаків, що пов’язано зі ступенем деконденсації хроматину зрілої яйцеклітини.

3. Під час прогамної фази запліднення, а також сингамії у злаків і H. annuus суттєвих змін об’єму яйцеклітини, її ядра і ядерця не спостерігається. В період дозрівання зиготи відбуваються коливальні зміни об’єму клітини та її структурних компонентів. У злаків період коливань дорівнює 4 - 6 годинам, а у соняшника - близько години, що можна пов’язати із тривалістю періоду дозрівання зиготи, систематичним положенням об’єкту, а також його хронобіологічною реакцією.

4. Встановлено, що періоди зниження і підйому темпів росту зиготи і її структурних компонентів у досліджуваних видів були неоднакової тривалості, що свідчить про генетичну обумовленність процесу дозрівання зиготи і про вплив метаболічних шляхів на періодичність процесу в цілому: в яйцеклітині і зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у соняшника – ліпіди, більш енергетично багаті.

5. Величина ядерно-ядерцевого співвідношення у T. durum, T. aеstivum і S. cereale протягом більшої частини періоду дозрівання зиготи була вищою, ніж в яйцеклітині, що свідчить про активізацію функції ядра, а у H. аnnuus – нищою.

6. Величина ядерно-цитоплазматичного співвідношення у зиготі T. durum нижча, ніж в яйцеклітині, а у T. aеstivum – вища; у S. cereale та H. annuus ці величини в яйцеклітині та зиготі не розрізняються. Це свідчить, що поділ зиготи не пов’язаний зі зміною величини ЯЦС.

7. Встановлені нами цитометричні показники можуть бути використані для характеристики морфо-функціонального стану яйцеклітини і зиготи у різні періоди їх дозрівання.

Публікації автора:

1.Бланковська Т. П., Кириленко Н. А. Цитометричні параметри зиготи пшениці за її дозрівання // Вісник Одеського державного університету.-2000.- Т. 5, Вип. 1.- С. 279-283.

2.Кириленко Н. А. Цитометричне вивчення розвитку зиготи у жита // Вісник Одеського національного університету.-2001.- Т. 6, Вип. 1.- С. 210-213.

3. Кириленко Н. А. Цитометричне вивчення зиготи у соняшника // Учёные записки Таврического национального университета.-2001. - Т. 14 (53), №1.- С. 97-100.

4.Кириленко Н. А. Морфометричне дослідження розвитку яйцеклітини та зиготи у соняшника // Вісник Одеського національного університету.-2002.- Т. 7, Вип. 1.- С. 254-259.

5.Бланковская Т. Ф., Кириленко Н. А. Морфометрический анализ зиготы пшеницы и ржи в процес се ёё созревания // Цитология и генетика.- 2002.- Т. 36, № 3.- С. 12-16.

6.Кириленко Н. А. Цитометричне дослідження розвитку зиготи у жита // „Актуальні проблеми ботаніки та екології в Україні”. Тез. допов. - Чернігів, 2000. - С. 91-92.

7.Бланковська Т. П., Кириленко Н. А. Цитометричне вивчення зиготи у соняшника // Матеріали XI з’їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25-27 вересня, 2000 р.). Тез. допов. - Харків, 2001. - С. 41 - 42.

8.Кириленко Н. А., Давиденко В. Л. Морфометрические параметры яйцеклетки и зиготы подсолнечника (Helianthus annuus L.) // II Международная конференция по анатомии и морфологии растений (Санкт-Петербург, 14-18 октября, 2002 г.). Тез. докл. – Санкт – Петербург, 2002 . - С. 151 - 152.

9. Кириленко Н. А. Цитохімічна характеристика яйцеклітини і зиготи деяких покритонасінних // „Актуальные проблемы ботаники и экологии”. Тез. допов. - Одеса, 2003.- С.128 - 129.

10.Кириленко Н. А. Формування та дозрівання яйцеклітини у злаків // «Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация». Тез. допов. – Одеса, 2005. - С.127.