Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Нипорко Світлана Олексіївна. Мохоподібні природного заповідника "Горгани" : дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Нипорко С. О. Мохоподібні природного заповідника “Горгани” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню бріофлори природного заповідника “Горгани”, яка налічує 231 вид з двох відділів: печіночники (Hepatophyta) та мохи (Bryophyta). Печіночники представлені 73 видами з 22 родин і 35 родів, а відділ Bryophyta – 158 видами з 27 родин і 75 родів. Вперше для території дослідження вказуються 218 видів, для флористичного району Горган – 18 видів, з яких 4 печіночники та 14 мохів, а для Українських Карпатодин вид (Odontoschisma denudatum (Mart.) Dum.). Виявлені особливості бріофлори заповідника та її місце серед бріофлор інших заповідних територій України. Встановлено, що бріофлора природного заповідника “Горгани” як за своїм систематичним складом (на рівні родин), так і на видовому рівні виявляє найбільшу подібність з бріофлорами карпатських заповідників (Карпатського біосферного заповідника та Карпатського національного парку). Вивчені особливості розподілу мохів за основними рослинними ценозами, проаналізовані зв`язки між ними на основі видового складу, географічної та екологічної структури. На основі методу фітоіндикації проведений градієнтний аналіз, побудовані ординаційні матриці, що чітко відображають амплітуду змін екологічних факторів, а також кореляцію між зміною цих факторів і угруповань мохоподібних різних рослинних ценозів. Виявлено 32 види мохоподібних регіональної, національної та європейської категорій рідкісності, відзначено їх найбільшу концентрацію у долині р. Бистриця і на найвищих вершинах (Довбушанка, Ведмежик). Підтримання існуючого режиму заповідності достатнє для збереження цих видів.

  1. Флора мохоподібних природного заповідника “Горгани” налічує 231 вид з двох відділів: печіночники (Hepatophyta) та мохи (Bryophyta). Печіночники представлені 73 видами з 22 родин і 35 родів, а відділ Bryophyta – 158 видами з 27 родин і 75 родів. Вперше для території дослідження вказуються 218 видів, для флористичного району Горган – 18 видів, з яких 4 печіночники та 14 мохів, а для Українських Карпатодин вид (Odontoschisma denudatum (Mart.) Dum.).

  2. Встановлено специфіку систематичного складу бріофлори заповідника, яка обумовлена зональним положенням та орографічними особливостями цієї території. Бореальні риси бріофлори підтверджує високе положення родин Brachytheciaceae, Hypnaceae, Dicranaceae, Amblystegiaceae і Polytrichaceae. Значне видове різноманіття родин Sphagnaceae, Amblystegiaceae і Polytrichaceae обумовлене наявністю заболочених та вологих місцезростань; родини Grimmiaceae – щебнистих та кам`янистих субстратів; родини Mniaceae – розповсюдженням лісів за участю темнохвойних порід. Гірську специфіку території дослідження підкреслює входження до провідних родин представників відділу печіночників (Lophoziaceae, Scapaniacea, Cephaloziaceae).

  3. Бріофлора природного заповідника “Горгани” посідає третє місце серед заповідних територій України за видовим багатством і як за своїм систематичним складом (на рівні родин), так і на видовому рівні виявляє найбільшу подібність з бріофлорами карпатських заповідників (Карпатського біосферного заповідника та Карпатського національного природного парку).

  4. Серед мохоподібних природного заповідника “Горгани” переважає бореальний (136 видів, 59%) і неморальний елементи (69 видів, 30%) з певною кількістю арктоальпійських видів (16 видів, 7%) та великою кількістю видів з гірською екологією (53 види, 23 %), що характеризує бріофлору заповідника як бореально-неморальну гірську.

  5. Найбільша видова різноманітність мохоподібних характерна для лісових ценозів (134 види), серед яких вони найбагатше представлені у хвойних (58 видів) та мішаних лісах (48 видів), а також для прибережно-водних угруповань (64 види) та антропогенних ценозів (59 видів). Встановлено найбільшу подібність за видовим складом бріофлори лісів, лук і болотних ценозів (40%), та виявлено найбільшу своєрідність бріофлори мохово-лишайникових пустищ (24%). Відзначено найбільшу подібність серед бріофлор лісових ценозів для хвойних та мішаних лісів (47%) та виявлено найбільшу своєрідність бріофлори вербняків (4%).

  6. За екотопологічними характеристиками виявлено найбільшу різноманітність мохоподібних, які зростають на камінні (138 видів) і ґрунті (128 видів). Різноманітно також представлені епіксильні мохоподібні (69 видів), дещо бідніше – мохоподібні лісового опаду (38 видів), кори живих дерев (37 видів), водно-болотних ценозів (18 видів), тваринних решток (5 видів), та у воді струмків відмічено 1 вид. Бріофлори ґрунту, каміння і опаду є найближчими за видовим складом між собою (50%), а флора мохів кори живих дерев проявляє певну своєрідність (16%). Види, що зростають на тваринних рештках і торфі, формують окрему групу (11%).

  7. Серед екологічних груп мохів стосовно ступеня зволоженості на території заповідника переважають мезо-гігрофіти (73 види, 31,6%) та мезофіти (70 видів, 30,3%), щодо pH субстрату більшість видів є ацидофільними (117 видів, 50,6%) та нейтрофільними (107, 46,3%), стосовно рівня освітленості домінують геліосциофіти (102, 44%), кількість геліофітів і сциофітів майже однакова (61 вид, 26,5% і 58 видів, 25%, відповідно).

  8. Виявлено тісні кореляційні зв`язки між більшістю пар екологічних факторів, що діють на мохоподібні в різних рослинних ценозах. Найбільші градієнти властиві для показників вологості (від 2,25 до 7,15 балів) і кислотності субстрату (від 1,2 до 7,35 балів), що вказує на провідну роль цих факторів при диференціації мохової рослинності території дослідження.

  9. Проведено вивчення морфологічної мінливості Bazzania trilobata за різних екологічних умов та встановлено найбільшу стабільність ознак на видовому рівні (значна розсіченість амфігастрію, характер краю листової пластинки та розмір клітин). Показано залежність розмірних характеристик даного виду від умов зростання в лісових ценозах, або в умовах підвищеної сухості та інсоляції в межах відкритих кам`янистих ділянок. Виявлено достовірний вплив рівня зволоженості місцезростання на більшість розмірних характеристик B. trilobata та рівня інсоляції – на розмір клітин.

  1. Виявлено 32 види мохоподібних регіональної, національної та європейської категорій рідкісності і відзначено їх найбільшу концентрацію у долині р. Бистриця і на найвищих вершинах (Довбушанка, Ведмежик). Підтримання існуючого режиму заповідності достатнє для збереження цих видів.

Публікації автора:

  1. Нипорко С.О. Печіночні мохи природного заповідника “Горгани”// Укр. ботан. журн. – 2000 а. – 57 , № 2. – С. 180-185.

  2. Нипорко С.О. Листостеблові мохи природного заповідника “Горгани” // Укр. ботан. журн. – 2001 а. – 58 , № 2. – С. 248-255.

  3. Нипорко С. О. Фітоценотичний розподіл мохоподібних природного заповідника “Горгани”// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского – Серия „Биология” – 2001 в. – 14 , № 1. – С. 151-154.

  4. Нипорко С.О. „Морфологічна мінливість Bazzania trilobata (L.) S. Gray. в різних екологічних умовах” // Вісник Харківського національного аграрного університету. – Серія „Біологія” – 2004 а. – вип. 1 (4). – С. 116-121.

  5. Нипорко С.О. „Географічний аналіз бріофлори природного заповідника „Горгани” // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Збірник наукових праць. Вип. 10 (1). – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 22-29.

  6. Нипорко С. О. Про ступінь вивченості бріофлор природного заповідника “Горгани” // Матеріали конференції молодих вчених „Актуальні питання ботаніки та екології” (7-11 вересня 1998 року). – Херсон, 1998. – С. 45-46.

  7. Нипорко С. О. Ареологічний аналіз та розподіл за субстратами печіночних мохів природного заповідника “Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні питання ботаніки та екології” (14-17 вересня 1999 року). – Ніжин, 1999 а. – С. 50-51.

  8. Нипорко С. О. До гепатікофлори природного заповідника “Горгани” // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10 - річчю створення Національного природного парку “Синевир” „Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат” ( 24-27 червня 1999 р., Синевир, Україна). – Синевир, 1999 б.– С. 132-133.

  9. Нипорко С. О. Перші відомості про мохоподібні природного заповідника “Горгани” // Матеріали всеукраїнської загальнотеоретичної та науково-практичної конференції, присвяченої виконанню державної Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні „Заповідники” „Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку)” (м. Канів 11-14 жовтня 1999 р.). – Канів, 1999 в. – С. 145-149.

  10. Ныпорко С.А. Распределение по каменистым субстратам печеночных мхов природного заповедника “Горганы” (Украина) // Тезисы VII Молоджной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (15-19 мая 2000 года). – Санкт-Петербург, 2000 б. – С. 74.

  11. Нипорко С. О. Мохоподібні природного заповідника “Горгани” // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (13-16 вересня 2000 року, Чернігів, Седнів). – Київ, 2000 в. – С. 18-19.

  12. Нипорко С. О. Порівняння видового складу мохоподібних різних природно-заповідних територій України // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (20-23 серпня 2001 року, смт. Зноб-Новгородське, Національний природний парк „Деснянсько-Старогутський”). – Ніжин, 2001 б. – С. 20.

  13. Нипорко С.О. Екологічні особливості розподілу мохоподібних основних рослинних ценозів природного заповідника “Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми флористики, систематики екології та збереження фіторізноманіття” (6-10 серпня 2002 року). – Львів, 2002. – С. 35-36.

  14. Нипорко С.О. „Географічний аналіз бріофлори природного заповідника „Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (7-10 вересня 2004 року, Канівський природний заповідник, Канів). – Канів, 2004 б. – С. 18-20.